Колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Криму під головуванням судді Валентини Топчій скасувала рішення місцевого суду Центрального району Сімферополя про арешт редактора газети «Евпаторийская неделя» Володимира Лутьєва і замінила йому запобіжний захід на підписку про невиїзд.
Як відомо, Володимира Лутьєва затримали 11 листопада і висунули обвинувачення за статтями 15, 115 та 115 ч.2 п. 11 Кримінального кодексу України — «умисне вбивство, скоєне на замовлення». Як уже повідомляла наша газета («День», № 208), редактора «Евпаторийской недели» Володимира Лутьєва кримська міліція звинувачує в замовленні вбивства депутата Верховної Ради Криму Миколи Котляревського. У короткому інтерв’ю журналістам одразу після виходу із залу суду Володимир Лутьєв відкинув усі обвинувачення на свою адресу, заявивши, що кримінальна справа проти нього є провокацією і помстою за його журналістську діяльність. «Якби не було газети, не було б і цього процесу», — заявив він. Пославшись на слабкий стан здоров’я (після ДТП він є інвалідом другої групи), Володимир Лутьєв пообіцяв докладно розповісти про свою справу найближчим часом на прес- конференції.
Епопея з обвинуваченням журналіста триває вже понад місяць. 20 листопада місцевий суд Центрального району Сімферополя під головуванням судді Олега Лебедя не задовольнив скаргу захисту про неможливість утримання його під вартою. Днями в Криму побували представник ІМІ та міжнародної організації «Репортери без кордонів» Олег Завада і представник Уповноваженої з прав людини Верховної Ради України Василь Іваненко. Вони заявили, що «Репортери без кордонів», ІМІ й український омбудсмен беруть розслідування цієї справи під свій контроль. І ось редактор на волі. У свою чергу депутат Верховної Ради АРК Микола Котляревський заявив про свою стурбованість у зв’язку з таким рішенням Апеляційного суду Криму. Про це він заявив у відкритому листі для ЗМІ. «Я вважаю В. Лутьєва соціально-небезпечною людиною, оскільки статті КК України, за якими йому висунули обвинувачення, передбачають покарання з верхньою межею — довічне ув’язнення», — наголошує Микола Котляревський. «У мене як потерпілого за кримінальною справою, якого В. Лутьєв мав намір убити, не залишається іншого виходу, як звернутися до начальника ГУ МВС України в АРК про взяття мене під охорону й видачу мені зброї для самооборони», — зазначається в листі депутата. Проте слідство триває й ажіотаж навколо справи не припиняється. У чому причина таких разючих протиріч і такої серйозної уваги до цієї справи?
Фабула її полягає в тому, що 30 жовтня колишній працівник УБОЗ Андрій Грачов заявив у міліцію, що його нібито найняв В. Лутьєв для здійснення вбивства кримського депутата Миколи Котляревського, обіцяючи заплатити 3 тисячі доларів, із яких нібито передачу однієї тисячі міліція зафіксувала, а передачу інших вважають як «обіцяну». 11 листопада редактора затримала міліція. На думку суду, «обсягу представлених доказів, протоколів допитів Андрія Грачова, Миколи Котляревського достатньо для висунення звинувачення Володимиру Лутьєву»…
Адвокат редактора газети Олександр Гнєздов повідомив журналістам, що його клієнту вже висували обвинувачення у замовленні вбивства, а також з іншої справи, в основі якої суперечка між винзаводом «Ампелосом» і приватним підприємством ПКК «ЛВГ», що належить Володимиру Лутьєву. Як заявив на прес-конференції начальник ГУ МВС України в Криму генерал-лейтенант міліції Микола Паламарчук, «Лутьєву висунене обвинувачення ще за шістьма кримінальними справами». Але виявилося, що це просто шість епізодів однієї і тієї ж кримінальної справи за 1995 рік, яку було закрито за недоведеністю обвинувачення. І ось тепер її відкрили знову. Отже, Володимира Лутьєва і за цією справою обвинувачують у розкраданні майна «Ампелоса» в особливо великих розмірах, зловживанні службовим становищем, шахрайстві з фінансовими ресурсами, прихованні валютної виручки і посадовій фальсифікації, повідомив адвокат. Основна версія міліції — обвинувачення Володимира Лутьєва в замовленні вбивства депутата — викликає у кримської громадськості сумніви. Які є для цього підстави?
Те, що так наполегливо начальник Кримського УБОЗ генерал-майор Сергій Семків не називав журналістам у справі про «зникнення» депутата ВР Криму Миколи Котляревського ні прізвища «замовника», ні прізвища «виконавця», ні суми замовлення відразу викликало недовіру. І не дивно, що незабаром із Євпаторії почали поширюватися сумніви у правильності міліцейської версії і підозри: а чи не обмовив невинну людину сам Микола Котляревський, якого добре знають в Євпаторії. Як виявилося, підстав для таких чуток і версій було кілька.
Про це проінформували журналістів на спеціальній прес-конференції в Сімферополі голова Асоціації вільних журналістів Криму Ліля Буджурова, Голова комітету з моніторингу свободи преси Володимир Притула й адвокат Олександр Гнєздов. Сумніви посилилися після того, як виявилося, що підозрюваним у замовленні вбивства, за версією міліції, є редактор газети «Евпаторийская неделя» Володимир Лутьєв, який у своїй газеті постійно публікував викривальні матеріали не тільки стосовно Миколи Котляревського, але й працівників міського УБОЗ, а «виконавцем» є колишній працівник цього ж УБОЗ Андрій Грачов. Голова Асоціації вільних журналістів Криму Ліля Буджурова заявила, що «переслідування Володимира Лутьєва з боку міліції та Миколи Котляревського може бути пов’язане з його професійною діяльністю».
Хто ж такий Володимир Лутьєв? Редактор газети «Евпаторийская неделя» Володимир Лутьєв, 1959 року народження, безпартійний, за першою професією лікар-дерматолог, відомий у Євпаторії тим, що балотувався до Верховної Ради Криму за округом № 8, а Микола Котляревський, як відомо, балотувався і був обраний за округом № 7. У номері 16 «Евпаторийской недели» Володимир Лутьєв опублікував статтю про те, що підсумки виборів у цьому округу було фальсифіковано, і надав громадськості міста результати судово-почеркознавчої експертизи, які говорили про те, що протокол про визнання Котляревського переможцем на виборах в округу № 7 виявився підробленим. Як виявилося, це поки єдина з безлічі порушених виборчих справ, яку нині передано до суду і незабаром буде розглянуто. У разі підтвердження судом фактів уже підтверджених судово-почеркознавчою експертизою Миколі Котляревському загрожує позбавлення депутатського мандата.
І хоч сам Лутьєв балотувався за округом № 8, проте їхні шляхи перетиналися на інших округах: одночасно і Лутьєв, і Котляревський балотувалися в мери Євпаторії. Під час передвиборної кампанії у своїй газеті Володимир Лутьєв публікував викривальні матеріали проти багатьох керівників і підприємців міста, у тому числі і проти Миколи Котляревського, стосовно якого свого часу було порушено 14 кримінальних справ, сьогодні вже закритих. Утримання Миколи Котляревського за цими справах під вартою строком більше року визнано незаконним, і суд зобов’язав державні органи виплатити Котляревському 900 тисяч гривень як компенсацію за незаконний арешт. У зв’язку з поголовною критикою керівництва міста і кандидатів у депутати (що, схоже, було метою заснування газети й основним завданням її головного редактора) газета «Евпаторийская неделя» отримала в місті велику популярність і наклад: останнім часом вона розходиться до передплатників, кіосків та приватних розповсюджувачів у кількості понад 20 тисяч примірників, що є своєрідним рекордом. На виборах Лутьєва однак не обрали. Зокрема на виборах мера міста Володимир Лутьєв, як повідомляло в березні Кримське агентство новин, «відмовився брати участь «у виборчому фарсі». Про це він заявив міському голові Євпаторії Андрію Даниленку у відкритому листі, опублікованому в №11 своєї газети. У статті він висунув серйозні обвинувачення на адресу керівництва міста і заявив, що знімає свою кандидатуру на посаду мера через те, що не вірить «у чесні вибори» і «брати участь у виборчому фарсі, влаштованому штабом Даниленка, не бажає». Він сказав, що «результат виборів у Євпаторії на посаду мера вже відомий, і тому редактор «Евпаторийской недели» у них участі не братиме…»
Підстави для сумнівів у цій заплутаній справі, звісно, є. Наприклад, Ліля Буджурова розповідає: «У цій справі багато нелогічностей. Чи міг замовник вибрати «кілером» людину, з якою сам колись судився і яка раніше працювала в УБОЗі? Чи міг «кілер», який, зрозуміло, знає справжню ціну таким справам, погодитися виконати замовлення всього за 3 тисячі доларів? Третя нелогічність — якщо справді задокументувати отримання авансу (хоч начальник Кримського УБОЗ Сергій Семків не відповів на запитання, які ще докази отримали крім зізнання потенційного виконавця), то чому, маючи 12 днів у своєму розпорядженні, міліція не скористалася випадком отримати інші «залізні» докази. Наприклад, задокументувати моменти, коли «замовник» повністю розплачується з «виконавцем», дає йому нове замовлення на два інших вбивства і, до речі, з’ясовує, куди «виконавець» подів труп жертви, яку він викрав 7 листопада?» Такий ось дивний поворот: провели операцію, щоб повністю розкрити злочинця, але робити цього не стали...
На думку Лілі Буджурової, «Лутьєв був небезпечний не тільки через завидну активність, але, головним чином, через його обізнаність. Практично всі матеріали про корупцію і злочинність у місті, які журналіст надсилав до генпрокуратури, СБУ, публікував у своїй газеті, — давали підставу на порушення якщо не кримінальних, то адміністративних справ. Причому, іноді це вдавалося. Приклад тому — кримінальна справа, яку порушила Військова прокуратура Севастополя відносно …колишнього начальника Воєнторгу-676. Інший приклад, більш близький до нашої теми, — порушення Прокуратурою АРК, за заявою Лутьєва, кримінальної справи проти кількох працівників Євпаторійського міськвідділу з боротьби з організованою злочинністю (ЄВБОЗ) на чолі з його начальником Анатолієм Туйсузовим. Саме ця справа нині проходить період розслідування, і її передали до Запорізької прокуратури. У випадку, якщо провину підозрюваних докажуть, їм загрожує позбавлення волі на строк від 2 до 5 років і позбавлення права протягом трьох років займати посади. Так що ВБОЗівці цілком могли бути зацікавлені в тому, щоб сховати свого «кривдника» за грати. Зацікавленість Миколи Котляревського в ізоляції Лутьєва також цілком можна передбачити. Ім’я та компрометуючі фотографії депутата просто не сходили зі сторінок «Евпаторийской недели».
Є ще один факт, який, на думку адвоката Олександра Гнєздова, може свідчити про те, що Лутьєв міг бути незручним Котляревському після виборів. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу № 66572 за фактами порушення виборчого законодавства, яку вже віддали до суду для висунення звинувачення Венері Владимировій — голові дільничної комісії №11 одномандатного округу №7, за яким Миколу Котляревського було обрано депутатом ВР АРК. У «Постанові про притягнення як обвинуваченого», зокрема, зафіксоване ось що: «Владимирова В. З., навмисно зловживаючи своєю владою і службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб.., удвох із чоловіком Владимировим Г. І. ...незаконно розкрила мішки і пакети з виборчими бюлетенями під надуманою причиною їхнього додаткового перерахунку, і, діючи навмисно в інтересах інших кандидатів у депутати, які брали участь у виборах у депутати ВР АРК, вилучила з опечатаного пакета виборчі бюлетені в кількості 236 штук із голосами виборців на користь кандидата у депутати ВР АРК Ткача Ю. М. і 45 виборчих бюлетенів на користь кандидата у депутати ВР АРК Терлецького О. Ф., що вплинуло на результати виборів… Продовжуючи свої злочинні дії, Владимирова В. З. ...підробила протокол дільничної виборчої комісії №11 про результати підрахунку голосів». У результаті, як випливає з документа «Ткача Ю. М. і Терлецького О. Ф. не обрали депутатами.., депутатом ВР АРК 8 квітня 2002 року за одномандатним виборчим округом №7 у м. Євпаторія було визнано гр-на Котляревського М. Н.» Ці протоколи дільничної виборчої комісії — справжній і підроблений із висновком про це почеркознавчої експертизи — сьогодні широко демонструють у Криму на прес-конференціях, у судах, у політичних дебатах. Так що в опонентів Лутьєва було багато резонів у його «посадці» саме зараз.
Адвокат журналіста Гнєздов передбачає, що ізоляція його підзахисного може бути пов’язана і з цією судовою справою, адже зрозуміло, що якщо позбавлять волі людину, яка ініціювала цю справу, то справа може «померти», як і багато інших.
У Євпаторії Володимира Лутьєва вважають послідовним борцем із корупцією, організованою злочинністю та тіньовою економікою. Його двічі обирали депутатом Євпаторійської міськради, але після того, як докладно познайомився з тіньовими звичаями в місті, залишив свою професію лікаря і почав видавати газету, яку й обрав своєю головною зброєю. «Евпаторийскую неделю», з якою познайомилися кримські журналісти, важко назвати газетою в точному розумінні цього слова. Це друкована історія боротьби самого Володимира Лутьєва з Миколою Котляревським й іншими «підозрюваними». Газета складається переважно зі статей головного редактора, позовних заяв, касаційних скарг, листів Генеральному прокурору, голові ДПАУ, іншим високопоставленим чиновникам держави, викривальних матеріалів проти відомих у місті осіб. Кажучи юридичною мовою, «достовірна» й «недостовірна та неперевірена» інформація тут, очевидно, перепліталися найтісніше. За матеріалами «Евпаторийской недели» сьогодні веде слідство Запорізька прокуратура. Безліч справ порушено, вже припинено, виграно чи програно газетою. Проте навіщо головному редактору бути «замовником вбивства»?
Журналістів Криму в цій справі насторожили багато інших логічних непогоджень.
Ось тільки деякі з них. Читачам «Евпаторийской недели» важко повірити у те, що редактор газети, який вільно публікував у газеті всю доступну йому інформацію про депутатів і держчиновників, вирішив ще їх убивати фізично! Навіщо? Щоб «звільнитися» від відповідальності за опубліковані ним же відомості, а самому наражатися, без перебільшення, на смертельну небезпеку?
Водночас у місті поширюється версія, згідно з якою Володимир Лутьєв отримав (або міг отримати) матеріали для опублікування в газеті, які б компрометували будь- кого з сильних світу Євпаторійського — бізнесменів або чиновників. Для попередження публікації, або ж як помсту за всі попередні публікації, у відповідь деякі структури розробили здійснену версію з «підстави» редактора з метою компрометації його самого. Принаймні, у Кримської прокуратури, є підстави не поспішати, детально зважити реальність усіх доказів раніше, ніж висунути обвинувачення. Не даремно ж вилучили сейф із кабінету Лутьєва, без розкриття й опису при понятих і свідках його вмісту, і тепер журналісти побоюються, що «виявити» в ньому можуть усе, що завгодно: перспективний план «замовлених вбивств», наприклад, складений Лутьєвим, або гроші (пам’ятайте про 2 тисячі доларів?), відкладені на оплату кілерів, а сам Лутьєв може вже не виявити у ньому викривальних матеріалів, у тому випадку, якщо він їх десь отримав…
По-друге, Лутьєв розповідав адвокату, що незадовго до затримання до нього справді приходив Андрій Грачов з великою і на вигляд важкою сумкою, пропонував здійснити якусь комерційну операцію, від якої Лутьєв відмовився, але в ході бесіди візитер демонстрував свою важкувату пачку доларів, можливо саме цей епізод, вважає адвокат, знятий міліцією на плівку і трактують як отримання авансу?
Одночасно відомий кримський письменник і журналіст євпаторієць Марк Агатов, не з чуток знайомий із тіньовими звичаями міста, зажадав порушити кримінальну справу відносно керівників кримської міліції і посадових осіб прокуратури за статтею 387 КК України «за розголошування даних досудового слідства або дізнання» і притягнути їх до відповідальності. Про це він заявив Кримському агентству новин. Марк Агатов — член Спілки журналістів Росії і Спілки російських, українських та білоруських письменників АРК, із 1994 р. власкор російської газети «Комерсант» у Криму, автор 13 книг, дві з яких написав на основі журналістських розслідувань.
Редактора газети «Евпаторийская неделя» Володимира Лутьєва письменник знає близько 5 років. Він на сторінках своєї газети «вів безкомпромісну боротьбу з деякими керівниками Євпаторії, депутатами, співробітниками міліції». Після його публікації в газетах «С места происшествия» (газета ГУ МВС України в Криму) та «Евпаторийская неделя» порушувалися кримінальні справи і проводилися перевірки контролюючими органами України, а нещодавно за заявою Володимира Лутьєва порушили кримінальні справи відносно співробітників Євпаторійського відділу УБОЗ, — говориться в інформації агентства. За дивним збiгом обставин, після цього, підкреслює Марк Агатов, співробітники УБОЗ звинуватили журналіста в організації вбивства на замовлення відразу 3 осіб. Причому головним свідком обвинувачення, якому Володимир Лутьєв нібито пропонував за гроші вбити відомих у місті осіб, виступає колишній співробітник того ж УБОЗ, з яким журналіст судився раніше. Важко повірити у такі збіги…
Марк Агатов також звернувся з відкритим листом до керівництва Спілки журналістів Росії з проханням направити до Криму групу російських журналістів для проведення незалежного журналістського розслідування справи редактора газети, «права якого грубо порушили правоохоронні органи Криму».
Справа Лутьєва вже набуває міжнародного резонансу.
ДО РЕЧІ
Нагадаємо, в середу в Верховній Раді відбулися слухання з питань свободи слова в Україні. На думку Уповноваженої ВР з прав людини Ніни Карпачової, зараз в Україні відпрацьовується новий метод боротьби зі свободою слова — «не вбиваючи, знищувати журналістів». Саме цей метод, за її словами, відпрацьовувався в Криму на редакторі газети «Євпаторійський тиждень» Володимирі Лутьєві, звинуваченому в замовленні вбивства депутата кримського парламенту Миколи Котляревського. Проведена співробітниками Уповноваженого на місці перевірка встановила, за словами Уповноваженого, що в ізоляторі тимчасового утримання журналісту не надавалася медична допомога, спати доводилося на голій підлозі, в камері було відсутнє світло і свіже повітря, грубо принижувалася його людська гідність — йому силоміць вистригли пасмами волосся. Н. Карпачова з жалем наголосила, що такі випадки з українськими журналістами не поодинокі. Повiдомляє Iнтерфакс-Україна.
