Народний депутат Нестор ШУФРИЧ (фракція СДПУ(О) — один із ініціаторів прийняття парламентом рішення, згідно з яким політреформа, з урахуванням висновків Конституційного Суду, має просунутися в парламенті до 23 грудня нинішнього року. Як відомо, КС визнав такими, що відповідають Основному Закону, всі наявні на сьогодні законопроекти щодо змін до Конституції, в тому числі й той, автори якого пропонують обирати президента у Верховній Раді вже наступного року і продовжити повноваження теперішнього складу ВР до 2007 року (так званий «проект Гавриша»). «День» звернувся до пана Шуфрича з пропозицією конкретизувати своє бачення процесу.
— Депутати Верховної Ради одержали позитивні висновки на всі три підготовлені ними законопроекти про внесення змін до Конституції України. Якими, на вашу думку, мають бути подальші кроки парламенту в площині здійснення політичної реформи?
— Позиція фракції об’єднаних соціал-демократів чітка. Ми — за політичну реформу й підтримуватимемо законопроект, який прийнято асоціювати з ім’ям координатора більшості Степана Гавриша, співавторами якого ми є. Оскільки, згідно з висновком Конституційного Суду, цей законопроект не суперечить Конституції України, настав час розглянути його по суті. Я переконаний, що зміни до Конституції будуть внесені саме в цьому варіанті або в дуже близькому до нього. Як відомо, так званий варіант «Медведчука — Симоненка», за винятком перехідних положень, майже нічим від вищезгаданого законопроекту не відрізняється.
— Представники більшості та опозиції, принаймні правої, продовжують дивитися на проблему політреформи під різними кутами зору. Чи готова більшість до компромісу у вирішальний момент?
— Безумовно, готова. Більшість вже зробила суттєвий крок назустріч опозиції, давши згоду підтримати пропорційну систему виборів. Здійснення політреформи можливе виключно на базі компромісу, досягнення якого сьогодні вкрай важливе з погляду підтримки тих позитивних зрушень, які є в економіці, забезпечення подальшої лібералізації та демократизації системи влади.
— У своїх висновках щодо «законопроекту Гавриша» КС зробив зауваження, що Верховна Рада нинішнього складу після внесення змін у Конституцію продовжує свої повноваження на один рік, що створює прецедент та може призвести до втрати парламентом ознак виборного органу...
— Йдеться не про продовження депутатами своїх повноважень. Мова йде про те, щоб збільшити термін каденції українського парламенту з 4 до 5 років, що пов’язане з необхідністю вирівняти терміни повноважень парламенту й президента. Будь-який склад парламенту, який зрівняє свій термін повноважень з президентським, приречений пропрацювати на рік довше.
— Останнім часом мажоритарники з більшості все відвертіше заявляють, що вони не погодяться на пропорційну систему із закритими списками. Комуністи, без голосів яких внести зміни в Основний Закон навряд чи вдасться, наполягають лише на пропорційних виборах. Як ви бачите вирішення цієї проблеми?
— Ми розглядаємо варіант, який задовольнив би інтереси та амбіції наших мажоритарників. Хоча ми не можемо необхідну суспільству зміну системи влади ставити в залежність від бажань окремих народних депутатів. Останній варіант змін до Конституції є найдемократичнішим. Народні депутати мусять переступити через особисте, оцінити ситуацію з державницьких позицій. Якщо їм це вдасться, вони не можуть не підтримати зміни, що пропонуються.
— Якою саме повинна бути модель виборчого закону, щоб зацікавити мажоритарників?
— Може бути запропоновано норму, згідно з якою в межах списку партії місця не затверджуватимуться, а визначатимуться в залежності від того, скільки кандидат набрав голосів. Тобто кандидати отримають можливість пересуватися по списку в залежності від особистої популярності. Можливий також варіант з мінімізацією прохідного відсоткового бар’єра. Це надасть стимул тим партіям, які бояться, що не зможуть загітувати достатню кількість виборців, щоб подолати цей бар’єр.
— Сьогодні парламентська більшість робить ставку на норму про вибори глави держави у Верховній Раді. Водночас чимало її представників ще зовсім недавно відкрито виступали за всенародні вибори, окремі депутати з більшості продовжують і зараз наполягати на необхідності збереження нинішньої процедури обрання президента. До того ж, є сили, які готові розпочати широку агітаційну кампанію за свого кандидата, причому не лише в опозиції.
— Давайте почекаємо голосування щодо законопроекту з політреформи. Якщо ми перерозподіляємо повноваження між президентом і Верховною Радою, логічним було б не переобтяжувати наших громадян всенародними виборами глави держави. Краще буде зосередити їхню увагу на парламентських виборах, результати яких і будуть реально впливати на формування виконавчих органів.
