Цього тижня Вища рада юстиції (ВРЮ) України відзначить свій перший ювілей — 15-річчя. Саме цьому органу, як відомо, часто адресуються зауваження з приводу недоліків української судової системи, що звучать як у нашій країні, так і з-за кордону. Недореформована система судів залишається однією з перешкод для просування України шляхом євроінтеграції. Та все ж таки, завдяки критиці європейських інституцій, наша країна продовжує йти шляхом реформ судової системи й кримінальної юстиції, зауважує Президент України Віктор Янукович. Вітаючи міжнародну конференцію «Роль і місце Вищих рад юстиції у формуванні суддівського корпусу», Президент відзначив внесок Вищої ради юстиції «у створення ефективної системи захисту прав і інтересів громадян». Він висловив упевненість у тому, що члени ВРЮ й надалі демонструватимуть відданість своїй справі й сприятимуть «кваліфікованій і неупередженій діяльності судової гілки влади України».
На цій проблемі зосередився у своєму виступі на конференції глава ВРЮ Володимир Колесніченко. Він нагадав, що напрацювання Конституційної асамблеї, яка зараз створює проект нового основного закону країни й готує його до передання на експертизу Венеціанської комісії, містять чимало ідей, що з’явилися в ході обговорення статусу й завдань ВРЮ й спрямовані як на зміцнення незалежності судової влади, так і на належне формування суддівського корпусу (2\3 суддів країни призначено за участю ВРЮ, а 15% кандидатів на цю посаду було відмовлено через недостатній рівень знань).
Глава ВРЮ зазначив, що Венеціанська комісія не сприймає чинну в Україні норму про перше призначення суддів на термін п’ять років. Її члени зауважують, що таким чином над головою молодого судді постійно висить караючий меч. Колесніченко не приховує, що не є прибічником скасування цієї норми, й посилається на те, що будь-який працедавець, приймаючи на роботу молодого фахівця, причому на роль значно менш відповідальну, ніж у судді, встановлює для нього випробувальний термін. Та все ж таки погоджується, що для суддів цей термін можна було б скоротити. Але в той же час вважає за необхідне підняти для них віковий ценз (хоча б до 30 років замість нинішніх 25).
Колесніченко також підкреслює, що чинний сьогодні в Україні порядок призначення суддів Верховною Радою й Президентом є, на думку Венеціанської комісії, політичним актом. Проте глава ВРЮ впевнений, що після проведення судової реформи функції Президента в цьому питанні є «лише церемоніальними». Він також посилається на думку членів Конституційної асамблеї про те, що слід і надалі залишити норму про призначення судді на перший термін Президентом, чим буде підвищено статус цієї дії.
Відповідаючи на запитання «Дня» про те, що попереду у Вищої ради юстиції, Колесніченко сказав: «Головне завдання — зробити судову систему незалежною й ефективною, щоб кожна людина, йдучи до суду, була впевнена, що її там захистять, щоб вона відчувала себе в судовому середовищі комфортно, хоча це агресивне середовище. Людина в суді повинна мати можливість вільно викладати свої думки й докази, щоб суд, керуючись правом, мав можливість прийняти об’єктивне й справедливе рішення».
Опитані «Днем» топ-менеджери української юриспруденції також висловлювалися здебільшого в оптимістичному ключі.
Степан ГАВРИШ, екс-віце-спікер парламенту:
— Вища рада юстиції грає надзвичайно важливу роль у системі стримувань і противаг держави, а також у середовищі самої судової влади. Фактично, це орган, що здійснює підбір і розставляння кадрів і, власне, формує судовий корпус, — судді, що вперше призначаються, адміністративні посади в судах... Це конституційний орган, але він важливий ще й тому, що має впливати на незалежність судів і суддів, вводити в абсолют принципи законності й професіоналізму в діяльності суддів. Але мені здається, що сьогодні цей орган прагнуть надміру заполітизувати, перетворити швидше на інструмент політики, ніж на інструмент сприяння розвитку неупередженого справедливого правосуддя. Але зміни, розроблені до Конституції у Вищій раді юстиції для посилення корпусу суддів, надалі можуть неабияк вплинути на посилення суддівського корпусу. Але головне питання сьогодні не в цьому. Сьогодні головне в тому, що тут зібралися разом і сьогоднішні, і колишні судді й члени Вищої ради юстиції, щоб провести діалог про майбутнє цього органу, до якого прикута увага всього світу, зокрема й Єврокомісії. Незважаючи на свято, розмова відбувається ділова, здійснюється обмін думками та ідеями, що й дозволить розвивати цей інститут у тому напрямку, якого вимагають демократичні норми. А верховенство права має бути основою для дискусії.
Микола ОНИЩУК, екс-міністр юстиції:
— Створення Вищої ради юстиції відповідно до Конституції 1996 року було важливим кроком до забезпечення незалежності судової влади. Оскільки вища рада юстиції, порядок її формування й компетенція відокремили судове управління від власне судочинства й вивели судову владу із системи виконавчої влади. А сьогодні накопичений досвід дозволив вийти на пропозиції щодо змін до Конституції, які мають підсилити роль ВРЮ у формуванні суддівського корпусу й у судовому управлінні взагалі, забезпечивши більш незалежний порядок формування судової гілки влади. Згідно з проектом змін до розділу Конституції про правосуддя, склад ВРЮ формуватиметься суб’єктами, що не належать до політичних інститутів. І Президент, і уряд, і Верховна Рада усуваються від відповідної процедури. Крім того, ВРЮ здійснюватиме низку нових функцій, які раніше належали до компетенції парламенту. Йдеться, наприклад, про те, що згоду на затримання або арешт судді даватиме ВРЮ. Також до її виняткової компетенції будуть віднесені подання щодо просування й звільнення суддів. Отже, можна говорити про те, що практика діяльності ВРЮ за ці роки дала підстава для таких змін до Конституції, які мають підсилити роль і вплив ВРЮ на питання судового управління й формування судового корпусу.
Ігор САМСІН, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів, суддя Верховного Суду України:
— Разом з Вищою радою юстиції ми формуємо кваліфікацію, професіоналізм суддівського корпусу. І від нас, і від них залежить дуже багато чого. І ми в цьому плідно співпрацюємо. А ще наша комісія з результатів дисциплінарного розслідування може звернутися до ВРЮ з поданням про звільнення судді за порушення присяги. У нас відлагоджена взаємодія й у питаннях підбору суддівських кадрів, особливо на початковому етапі їхньої роботи. У нас немає протиріч, а якщо є якісь колізії в законодавстві, то ми спільно готуємо пропозиції для їх усунення в законодавчому порядку.
