Заходи, що відбуваються з ініціативи Всесвітньої асоціації видавців газет і новин (WAN-IFRA), — це можливість для учасників (а до Києва приїхало близько тисячі редакторів та медіа-менеджерів зі світовими іменами) спільними зусиллями шукати способи реагування на нові виклики, поділитися досвідом, зрештою, це майданчик для журналістської консолідації.
Утім, в Україні ці заходи несуть ще одне смислове навантаження: особливої уваги їх організатори надають темі свободи слова.
Напередодні Всесвітнього конгресу преси та Всесвітнього форуму редакторів із боку частини українських журналістів, зокрема представників каналу ТВі, на адресу іноземних учасників звучали заклики бойкотувати їх проведення на знак протесту проти утисків свободи слова. Але, як зазначив під час церемонії відкриття президент Всесвітньої асоціації видавців газет і новин Якоб МЕТЬЮ, свою підтримку українським колегам WAN-IFRA вирішила висловити в інший спосіб:
— Ми тут, щоб продемонструвати солідарність з усіма журналістами в Україні. Нам радили піти шляхом бойкоту, але ми вирішили приїхати, самостійно розібратися в ситуації та висловити підтримку своїм українським колегам, — зазначив пан МЕТЬЮ. — Україна пережила багато трагедій: штучний голод, організований Сталіним, Чорнобиль, але я впевнений, що вона зможе подолати свої слабкості... Ми раді, що на відкритті Всесвітнього конгресу преси та Всесвітнього форуму редакторів присутній Президент Віктор Янукович. Сподіваюся, це свідчить про його увагу до питання незалежних медіа. Їх розвиток має стати пріоритетом уряду і збільшити довіру до нього.
Водночас Якоб Метью висловив застереження щодо ситуації в медіа, що наразі склалася в Україні. Зокрема, він зазначив, що її найгіршим проявом є феномен проплачених новин, а також висловив прикрість із приводу того, що перехід на цифру усунув кілька мовників із ринку за межами Києва. «Потрібно подбати про однакові правила гри для всіх, а робоча група, створена при Президентові, повинна завоювати довіру», — сказав президент WAN-IFRA.
Треба сказати, що промова пана Метью, до речі, індійця за походженням, вразила добрим рівнем розуміння нашої країни, її минулого та ролі у світі, яким не завжди відзначаються представники Заходу. Не говорячи вже про те, що наприкінці виступу він процитував «Заповіт» Тараса Шевченка...
Пропри заклики бойкотувати Конгрес і Форум, їх проведення в Україні важливе з кількох точок зору: це можливість долучити країну до світових дискусій, зменшити рівень ізоляції, в якій ми поступово опиняємося через політичну ситуацію, зрештою, зруйнувати стереотипи, які поширені у світі через брак адекватної й регулярної інформації про Україну на Заході, не кажучи вже про Азію, Африку чи Латинську Америку. Але для цього потрібно активно спілкуватися з іноземцями. До слова, свій внесок у те, щоб розхитати інформаційні бар’єри, спробує здійснити й газета «День». Сьогодні в дискусії на тему «Розвиток аудиторії. Що приваблює читачів та рекламодавців?» візьме участь редактор відділу міжнародної інформації видання Микола Сірук.
— Форум та Конгрес надзвичайно важливі для розвитку свободи преси. Адже тут зібралися найкращі медіа-лідери з усього світу. Сьогодні в Україні існує не так багато якісних і вільних медіа, тому хотілося б, щоб ситуація покращувалася. Всіх турбує ситуація навколо ТВі: канал втрачає аудиторію. В результаті залишаються лише дружні до уряду мовники, — зазначив у коментарі «Дню» головний редактор KyivPost Брайан БОННЕР. — Київ показав, що здатен організовувати події світового рівня. Щоб надалі робити це, ви повинні бути європейським і демократичним суспільством. Ніхто б не проводив таких заходів у Білорусі чи інших авторитарних країнах. Зрештою, причетність до таких подій наближає Україну до європейськості та демократії.
Чим більше в Україні «Європи» (у прямому та переносному значенні цього слова), тим менше у влади можливостей проявляти своє негативне обличчя. Простий приклад — акція протесту проти утисків свободи слова, яку частина київських журналістів провела прямо в залі, де проходило відкриття Всесвітнього конгресу преси та Всесвітнього форуму редакторів. Під час промови Віктора Януковича Сергій Лещенко, Микола Княжицький, Мустафа Найєм та інші учасники руху «Стоп цензурі!» підняли плакати з написами, в яких закликали припинити переслідування каналу ТВі, практику утисків незалежних журналістів і видань. Навряд чи охорона Президента залишилася б бездіяльною, якби не присутність кількох сотень іноземних журналістів у залі.
Звичайно, медіа-заходи, які тривають у Києві, це ще одна спроба української влади налагодити відносини із Заходом. Про це свідчить присутність Віктора Януковича на їх відкритті у Міжнародному центрі культури і мистецтв.
— Незважаючи на непростий радянський спадок, молодий вік нашої держави, на пережиті політичні та економічні кризи, Україні вдалося досягти суттєвого прогресу в розвитку свободи медіа, — слова Президента звучали доволі парадоксально... — Незважаючи на певні розбіжності у поглядах — і це природно — всі політичні сили єдині у своєму баченні демократичного шляху розвитку держави, невід’ємною складовою якого є свобода слова. Тому головним завданням уряду в сфері медіа є створення умов, коли вільна преса може ефективно розвиватися. Добре відомо, що в Україні для преси немає заборонених тем. Водночас залишається немало проблем. У першу чергу пов’язую це з інертністю державних і суспільних механізмів. Ми продовжуємо вдосконалювати механізми доступу до публічної інформації. У травні цього року уряд вніс законопроект до парламенту, згідно з яким підвищується відповідальність чиновників за порушення процедур доступу до публічної інформації. Проблемою залишається не завжди оперативне реагування правоохоронних органів на сигнали журналістів. Цю проблему, успадковану з минулого, ми будемо долати в ході реформи прокуратури та правоохоронних органів. Водночас вважаю, що робота над забезпеченням у країні належного рівня свободи слова вимагає зусиль і від журналістів. Ми ретельно стежимо за дотриманням закону у судовому процесі у справі Георгія Гонгадзе. Українська влада зацікавлена у тому, щоб рішення суду було позбавлене будь-якого тиску (до речі, на плакатах учасників акції протесту було і запитання про те, чому суди у справі Гонгадзе проходять у закритому режимі — Авт.). У найближчому майбутньому ми докладемо зусиль для створення сприятливих умов для функціонування ринку друкованих видань. Я готовий співпрацювати і відкритий для конструктивного діалогу, — зазначив Віктор Янукович.
Утім, навряд чи варто сприймати закордонних гостей як людей наївних та довірливих. Попри теплі слова на адресу країни, ставлення до української влади залишається прохолодним. Про це свідчить навіть те, що хоча Президента України зустрічали стоячи, ніхто з іноземців Віктору Януковичу не аплодував.
«Я підтримую українського Президента в тому, що він говорить, але хотілося б більше конкретних вчинків», — зазначив у коментарі «Дню» Брайан БОННЕР.
— Я бачив моїх українських колег, які тримали написи під час промови Президента. Я повністю підтримую їх. Тому що скрізь у світі свобода висловлювання означає не свободу журналістів, а свободу громадян, інтереси яких відстоює вільна преса. Як журналісти ми повинні підтримувати своїх колег у всьому світі, — зазначив у коментарі «Дню» медіа-консультант з Єгипту Ясер ЕЛЬЗАЙЄТ. — Надзвичайно важливо, що Форум і Конгрес відбуваються в Україні. Це честь для будь-якої країни — приймати заходи, які організовує WAN-IFRA. Більше тисячі журналістів з усього світу відвідають вашу країну під час Форуму та Конгресі. Після завершення вони повернуться додому і напишуть про Україну.
Сподіваємося, напишуть з глибоким розумінням. Адже найважливіше в ситуації, за якої відбуваються 64-й Всесвітній конгрес преси та 19-й Всесвітній форум редакторів, і його учасникам, і українським журналістам не плутати, власне, країну та її інтереси і владу, яка її представляє.
