Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тарас Стецьків: "Президент готовий здати НДП"

1 листопада, 1997 - 00:00

Початок

- На скільки чітко сьогодні розрізняються дві частини НДП, про які ви говорите?

- Партія має дві складові. Одна частина обласних організацій формувалася знизу, демократичним шляхом (Львівська, Хмельницька, Черкаська, Тернопільська), інша - номенклатурним шляхом, згори під патронажем владних структур. Складається враження, що саме ця частина є переважною. Наприклад, з тисячі делегатів з'їзду двохсот дала вінницька організація й сто - харківська. Тобто, дві організації, які чітко стояли за прем'єра, дали майже третину з'їзду.

- Виглядає на те, що Ющенкові та Кушнарьову просто дали вказівку не входити до списку партії. Чи не здається вам, що Президент при потребі зможе зруйнувати НДП з середини. Його люди просто вийдуть з партії.

- Очевидно, Ющенкові справді порадили не входити до списку. Порада, напевно, йшла звідти, звідки ви й зазначили. А те, що в останній момент несподівано зняв кандидатуру Кушнарьов, говорить, що НДП з президентської партії вже перетворилася на партію прем'єра. Після відмови Ющенка міг бути й інший виграшний варіант, якби партія зробила Президента своїм політичним символом і експлуатувала його позитивний образ. Але, на мою думку, Президент таки дав команду, й найбільш пропрезидентські люди відійшли на бік. Це є одним із яскравих свідчень: нас готові здати. А питання, що буде з прем'єром, вирішується дуже просто. Він може вийти зі списку в грудні-січні. Вважаю, такий сценарій цілком реальним. Ющенко і, особливо, Кушнарьов є яскравим свідченням того, що Президент не робить основної ставки на НДП. Мені, як членові партії, це ясно. Дивує лишень, чому це незрозуміло моїм колегам у керівництві.

- А чи не складається у вас враження, що просто йде підставляння організацій, у тім числі очолюваної Вами львівської, що мають дещо відмінну думку на стан речей у партії й на її розвій?

- Нас нічого підставляти, бо ми однаково будемо сильними. Реально нас може утиснути лише керівництво власної партії. Найстрашніше, що підставляється партія, як така. Тобто, керівництво НДП своєю ухвалою зробити саме такий список розписалося у власній несамостійній політиці. Фактично ухвала була прийнята над партією й після з'їзду вона стала елементом у багатоходовій комбінації, яка називається ВИБОРИ. Поле самостійної діяльності НДП дуже звузилося. Те, що прем'єр очолив список, позбавляє партію маневру. Ми повинні, як писали газети, повісити на себе ярлик "Партія влади" та й іти вперед. Назад уже нікуди, бо Президент вже зачинив двері. Лише - вперед. А вперед - це означає, що накатаною колією вниз. Нас поставили на шахівницю в те положення, на тому полі, на якому грає Президент. Якщо пішака треба буде здати в ім'я перемоги Короля, то пішака "схрумають".

- Наскільки голова партії є самостійною політичною фігурою, а не слухняним виконавцем політичних замовлень, які йому спускають згори?

- У стратегічних розкладках Матвієнко, звичайно, не є самостійною фігурою й чітко працює у фарватері прем'єра. Й друга обставина: не можна водночас керувати Вінницькою областю й партією. У силу того, що карта на з'їзді лягла саме так, а не інакше, будь - які питання стосовно керівництва й курсу партії можуть виникнути лише за результатами виборчої кампанії. Партія, яка з самого початку поводила себе як не самостійна політична сила, на жаль, не змогла стати самостійною навіть перед виборами. Але лідери НДП повели її на такий крок. Ми виступили проти цього, і я гадаю, що правота буде за нами. Однозначно.

- Чи ви не боїтеся стати в НДП таким собі Лавриновичем?

- Немає такого страху. Лавринович, будучи заступником Чорновола, не мав під собою реальної опори, ні в партапараті Руху, ні в організаціях. Я не заперечую: пройшлися й по мені. Але моя перевага проста: навіть якщо я випадаю зі списку, то маю обласну організацію, й завше в межах однієї області зможу довести: хто на що здатен. Крім того, вважаю, що й у Русі рано чи пізно відбудеться перемога таких прагматичних та здорових людей, як Лавринович.

Юрій ЛОБАН, Роман ОНИШКЕВИЧ, "День"
Газета: 
Рубрика: