Учора представники парламентської фракції «Регіони України», провівши напередодні виїзне засідання у Кіровограді — одному з найпроблемніших регіонів країни — доповідали про свої міркування щодо бюджету першому віце-прем’єру Миколі Азарову. (За абсолютним розміром бюджетної дотації місцевому бюджету — 19 млн. грн. — регіон на першому місці, а за дотацією на душу населення йому взагалі немає рівних). У вівторок фракція має обговорювати підсумки візитів вверх і вниз і, очевидно, з урахуванням цього, визначитися у питаннях голосування як щодо бюджетних законів, що пропонуються урядом, так і щодо конкретних статей головного кошторису України на 2004 рік.
Програма зустрічей народних депутатів у Кіровограді, крім обміну думками з громадськістю і депутатами міськради, включала візити до губернатора, глави облради і мера, до податкової, у міліцію і прокуратуру. «Регіонери» не забули й про зустріч з місцевими партійцями. А на закінчення планувався прямий ефір на обласному телебаченні. Отже, на перший погляд, «Регіони» йшли за відомою схемою завоювання влади, лише злегка помінявши місцями об’єкти. Але, на думку «знавців», вони прибули до Кіровограда, щоб якщо і не примирити, то хоча б притупити кути протиріч між своїми партійцями і «трудовиками», які їх жорстко пресували. Що тут істина, а що довільне припущення — судити складно. Тим часом керівник делегації, заступник глави фракції і її уповноважений представник Сергій Ларін, відповідаючи на запитання «Дня», відзначив, що фракція не робитиме ані поспішних висновків за результатами виїзного засідання, ані кадрових пропозицій — «ми не за цим сюди приїжджали», — а зосередиться на тому, щоб «скоректувати» законодавство відповідно до запитів виборців: «ми їх візьмемо і вивчимо, щоб допомогти регіону». Інший учасник «виїзду» сказав виборцям: «Ми приїхали відзвітувати і допомогти вам і собі — бути активними представниками виборців»...
Факт полягає у тому, що політична і соціально-економічна ситуація у місті й області надзвичайно напружена.
Першою отримала слово громадськість (не виключаючи і горезвісних «бабусь»). Представники її досить емоційно розповіли депутатам про криміногенну обстановку, про відсутність світла на вулицях, погані дороги і тротуари із зниклими каналізаційними люками, невідремонтовані під’їзди, а головне, про те, що місто живе не те що без гарячої, але часто і без звичайної питної води (у день візиту у міськраді через це не працював туалет), електрика є, але не в усьому місті, а тут ще відключили тепло.
Не менш насиченою була і зустріч із депутатами міськради (примітний штрих: так звана «трудова» більшість її ігнорувала, а з 22 «опозиціонерів», що об’єдналися у фракцію «Народовладдя», прийшла лише половина, інші, як сказав один із лідерів міської опозиції, «зламалися» під тиском силових структур, що організували «небувалий політичний терор»). Тут ішлося про те, що заплановане підвищення цін на воду (на фоні зростання цін на хліб, що вже відбулося, — вони найвищі в Україні) може порушити у місті соціальний мир. А миру політичного тут уже давно немає. Минулого року міськрада через це сім місяців не могла прийняти бюджет. На трьох виборчих округах уже тривалий час немає депутатів міськради, але влада, посилаючись на відсутність коштів, відтягує проведення виборів. У міському бюджеті нинішнього року було 300 тисяч гривень, які опозиція пропонувала направити на компенсацію зрослих хлібних цін найбіднішим верствам населення, однак їх спрямували на інші цілі... Місцевий бюджет зазнає великих втрат від зниження ставки прибуткового податку з громадян. Дамоклів меч навис над системою освіти, оскільки багато вчителів виграли судові позови на основі закону про освіту, який визначає, що їхня зарплата має бути на рівні середньої у промисловості. Коштів на задоволення судових рішень немає, і тепер може настати колапс системи фінансування шкіл. (Народний депутат, голова підкомітету з державного боргу, запозичень та інвестицій Володимир Майстришин блискавично відреагував на цю проблему пропозицією визнати ці борги перед педагогами державними та оформити їх у вигляді державних цінних паперів, що запобігатиме проблемам у народній освіті).
Із виступів міських депутатів, які виклали усі ці біди, складалася досить неприваблива картина «регіонального» життя. Один із членів фракції, відповідаючи на прес-конференції на запитання журналістки місцевої телекомпанії про враження, відзначив: «гнітючі» і, вказавши, що не має у своїх руках «жодного крану», все ж пообіцяв разом із місцевою владою добиватися поліпшення ситуації.
Однак розмова у кабінеті губернатора, під гербом з девізом «з добром до людей», була в основному спокійною. Тут з’ясувалося, що проблеми цього степового краю впираються... у відсутність води. Через це свого часу було побудовано найбільший у країні водовід «Дніпро — Кіровоград». Тепер же у нього, крім технічних проблем у зв’язку з недостатнім фінансуванням, постійні конфлікти з місцевим обленерго через неплатежі за електроенергію. Депутати дали губернатору і главі облради чимало безплатних економічних і практичних порад, а отримали конкретні пропозиції щодо додаткового бюджетного фінансування місцевих проблем. Небагато з них «регіонери» бралися негайно вирішити, але для водоводу, який загрожує області техногенною катастрофою, зробили виняток і пообіцяли поговорити з Азаровим. Можливо, знайдуться у бюджеті гроші і для завершення будівництва житлового будинку, про що просили міські депутати.
Із зустрічей, що планувалися у силових структурах, абсолютно мирно налаштованим «регіонерам» вдалося зустрітися тільки з міліцією. У прямому ефірі на державному телебаченні Кіровограда їм також відмовили. Та попри це «Регіони України» планують серію подальших виїздів на місця. Наступний їх десант незабаром прийматиме Одеса.
