Диверсійно-терористична діяльність іракських воєнізованих угруповань залишається одним з головних чинників, що негативно впливають на ситуацію в Іраку. В останній час бойовики перейшли від відкритих нападів на військовослужбовців коаліційних сил до тактики мінної війни. Один із прийомів, що застосовують прибічники Саддама Хусейна, отримав назву «диявольський ланцюг». Він дозволяє протягом буквально кількох хвилин знищити до трьох машин. Суть його проста: перший транспорт підривається фугасним снарядом, закладеним на дорозі заздалегідь. Другий — розстрілюється із гранатомета. Третій автомобіль — зі стрілецької зброї. До речі, на думку командування коаліційних сил, гранатомет вважається одним із найефективніших вогневих засобів бойовиків.
Слід зазначити, що способи й тактика застосування саморобних вибухонебезпечних приладів постійно удосконалюється. Нещодавно у західній частині Багдада саперами було виявлено саморобний вибуховий пристрій, причеплений до стовбура фінікової пальми. У якості вибухівки терористи застосували артилерійський снаряд. А приводився в дію цей пристрій звичайним пультом від телевізора.
Українські миротворці зі складу багатонаціональної дивізії «Центральний Південь» самостійно виконують задачі у провінції Васіт з 28 серпня. І хоча ця частина Іраку вважається відносно спокійною, небезпека для наших хлопців є цілком реальною. Не минуло й місяця, а українці вже встигли понюхати пороху. Двічі під час патрулювання під броньованими машинами лунали вибухи, але завдяки тому, що миротворці перебували у машині, ніхто не постраждав. Миротворчість, як і взагалі військова служба — особливий вид діяльності, пов’язаний із ризиком для життя. Це зрозуміло всім. Останній випадок на ірано-іракському кордоні, коли український солдат змушений був застосувати зброю — яскраве тому свідчення.
Під час відвідування наших миротворців в Іраку міністр оборони України Євген Марчук підкреслив, що питання безпеки — один із пріоритетів діяльності усіх командирів. «Треба виконати завдання з честю, як це завжди водиться в українців, але не будь-якою ціною. А ризикувати лише у випадках, коли є пряма загроза життю чи треба рятувати товариша»,— наголосив Євген Марчук. Ці вимоги міністра досить актуальні. Лише за перший місяць служби у провінції Васіт українськими миротворцями було затримано понад 100 осіб, із них половину — за незаконне носіння зброї, вилучено майже дві тисячі вибухонебезпечних предметів та 49 одиниць зброї. Дійсно, ми не маємо з іракцями того психологічного бар’єру у відносинах, що об’єктивно утворився після американської воєнної операції. Але й ідеалізувати ситуацію, так, як інколи хочеться нам в Україні, не можна.
Ірак переживає надзвичайно складний процес, по суті, громадянської війни. Розпочався нелегкий період відродження та консолідації після десятиліть правління режиму Саддама Хусейна. Курди, центральна влада, шиїти, суніти, представники влади, члени партії БААС. А ще сотні тисяч військових, яких звільнено та нікуди не влаштовано. Це люди, навчені воювати. Це серйозна проблема, із якою поки що ніхто не знає, як впоратися. Небезпеку також несуть не тільки терористичні організації, але й звичайний криміналітет, авантюристи різного роду, які після війни звільнилися з тюрем, емігрували в Іран, а зараз повертаються до Іраку.
У такій ситуації одними бронежилетами проблему на вирішити. Хоча українські «броніки» навіть американці визнають за кращі. Тому керівництво військового відомства підходить до питань безпеки комплексно: це й створення сприятливого клімату навколо нашого контингенту, й налагодження тісних контактів з органами місцевого самоврядування, й координація, взаємодія з усіма контингентами, що входять до складу коаліційних сил, і робота з місцевим населенням тощо. Важливою складовою безпеки є й суто військові речі: забезпечення військовослужбовців всім необхідним, створення умов для служби та відпочинку, чітка організація виконання завдань, суворе дотримання вимог наказів, правил безпеки, поводження зі зброєю тощо.
За словами Євгена Марчука, участь делегації Міністерства оборони в урочистостях з приводу передачі повноважень від перших експедиційних сил морської піхоти США до багатонаціональної дивізії «Центральний Південь» була лише однією з цілей візиту до Іраку. Головним же було подивитися на місці, у яких умовах живуть і служать наші миротворці, зустрітися з представниками тимчасової адміністрації та лідерами провінції, дізнатися про їхнє ставлення до українців.
У цілому, підготовленість 5-ї окремої механізованої бригади визнано нормальною, а такі напрямки, як здоров’я службовців, санітарний стан, медичне обслуговування та харчування взагалі забезпечуються відмінно. До речі, якщо порівняти комфортність життя наших військових в Україні та в Іраку — це одне. Але якщо подивитися, як живуть українські миротворці в Іраку і, скажімо, американські морські піхотинці, то це вже зовсім інша річ. Останні не знають, що таке кондиціонер чи постільна білизна. Та й їдять тільки «сухпай». Американське командування вважає, що комфортні умови розхолоджують вояків…
Приємно, що за короткий термін командирові 5-ї окремої механізованої бригади генерал- майору Сергію Безлущенку вдалося досягнути повного порозуміння з місцевою владою. Більше того, губернатор і керівник поліції провінції Васіт під час зустрічі у таборі бригади Аль- Кут подякували Євгену Марчуку та командирам. Розповіли, що ставляться до українців, як до братів. Нашу країну вони добре знають, бо немало фахівців навчалося в Україні, а багато українців, у свою чергу, працювало в Іраку. А вищою оцінкою діяльності миротворчого батальйону стали слова: «Якщо ви підете, у нас почнеться громадянська війна».
ДОВІДКА «Дня»
Український миротворчий контингент на території Іраку налічує 1651 військовослужбовця, зокрема: у складі багатонаціонального штабу Коаліційних сил (м. Багдад) — 11, у складі штабу багатонаціональної дивізії «Центральний Південь» (м. Вавилон) — 26 військовослужбовців; 5-та бригада — 1614 військовослужбовців (Ель-Кут, Форт, Ес-Сувайра), техніки — 348 одиниць (у тому числі бронетанкової техніки — 102, автомобільної — 246 одиниць та 90 причепів).
