Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тернопільський чинник

БЮТ втрачає позиції у своїх базових регіонах
7 лютого, 2009 - 00:00

Те, що рейтинги «Нашої України» та Президента Віктора Ющенка зараз опустилися до непристойності, вже ні для кого не новина. Це очевидний факт. Але, виявляється, і в Юлії Володимирівни існують підстави для неспокою. БЮТ активно втрачає симпатії на Західній Україні.

Зараз у парламенті лежить проект закону за підписом керівника фракції БЮТ Івана Кириленка про скасування виборів до Тернопільської облради. Примітно, що свого часу саме БЮТ був ініціатором проведення цих позачергових виборів. А тепер раптом передумав, незважаючи на те, що виборча кампанія в цьому регіоні вже стартувала. З чого б це? Чого злякалася Тимошенко?

У пресі вже давно мусується ідея, що, мовляв, Тимошенко злякалася Яценюка. Нібито в традиційно бютівській області рейтинги колишнього спікера загрозливо високі. А самі вибори стануть експериментальним майданчиком для майбутнього кандидата в президенти.

Певна частка правди в цих думках присутня. Але лише частка, до того ж, дуже маленька. Дійсно, коли напередодні виборів робили соціологічні вимірювання, то з’ясувалося, що особистий рейтинг Арсенія Яценюка в цьому регіоні досить високий. Але за інформацією «Дня», Арсеній Петрович так і не зміг зібрати «блок Яценюка» для участі в тернопільських виборах. Він розраховував на допомогу «Пори», але вони через якісь причини так і не змогли домовитися. Тому на цих виборах Яценюк ніяк не фігурує.

Як це часто буває в українській політиці, реальність перевершила найсміливіші журналістські теорії. Насправді головний конкурент БЮТ у Тернопільській області — це міноритарна політична сила ВО «Свобода» Тягнибока. За даними місцевих соціологів, за «Свободу» готові голосувати 12—15% виборців. Разом із тим, за БЮТ — близько 20% (2006 року за них проголосувало 33,23% виборців). Усі інші набирають набагато менше. ЄЦ завдяки адміністративному ресурсу набирає десь 5% (Єдиний центр підтримує голова обласної державної адміністрації Юрій Чижмарь). «Наша Україна» має ганебні 2—3%. Більше того, «Наша Україна» може взагалі не потрапити до обласної ради.

— Переважно змагання відбувається між БЮТ і «Свободою». Причому в «Свободи» ще дуже великий потенціал, бо 20% виборців ще не визначилися, — розповів «Дню» експерт Комітету виборців України Олександр ЧЕРВОНЕНКО. — Це й стало причиною того, що хочуть скасувати ці вибори. Навіть якщо БЮТ знову буде першим, то результат усе одно буде набагато нижчий, ніж на попередніх виборах. Вони розраховували набрати більшість (51%), але зараз у них не більше 20%. Це може бути ударом, який можна прирівняти до київських виборів, коли БЮТ їх ініціював і програв. Це буде друга поразка, що в очах виборців розвіє міф про БЮТ як про непереможну силу.

Зрозуміло, що вибори до Тернопільської облради можуть зафіксувати поразку БЮТ, оскільки будь-який результат на цих перевиборах нижчий 50% голосів не може вважатися для Тимошенко перемогою. Тому БЮТ зробить усе, щоб не допустити проведення цих виборів. Повторення київської поразки напередодні президентських виборів Тимошенко зовсім не потрібне.

А ось для «Свободи» ці вибори — унікальний шанс. Варто віддати належне Тягнибоку — він дуже грамотно використав повсюдне розчарування в парламентських силах. Безумовно, якщо ця міноритарна партія переможе на тернопільських виборах, то зможе без великих зусиль подолати 3-відсотковий бар’єр до Ради. До речі, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, якби найближчої неділі проходили вибори до Верховної Ради, то 3,6% опитаних проголосували б за ВО «Свобода». А 9,9% — за Арсенія Яценюка. Схоже, до Тягнибока перетікають голоси найрадикальніших прихильників «Нашої України», а до Яценюка — «помірних»...

У будь-якому випадку, відбудуться тернопільські вибори чи ні, вони зафіксували дві важливі тенденції. Перша — суспільство розчароване у всіх парламентських силах. Утратити 15% за два роки — це, знаєте, вміти треба. А про соціологію «Нашої України» краще взагалі не згадувати. Друга тенденція — в суспільстві існує запит на нові політичні сили. Щоправда, в масштабах всієї України тут спостерігається певна диспропорція. Якщо на Західній Україні мають шанси і Яценюк, і Тягнибок, і Гриценко, то нові яскраві лідери для східного електорату поки що себе не виявили. Але, як то кажуть, святе місце порожнім не буває. Монополія Януковича також коли-небудь закінчиться.

Олена ЯХНО, «День»
Газета: 
Рубрика: