Можна сказати: за що менти боролися — на те й напоролися. Дружбан зниклого Лозинського, колишній начальник Голованівського РВ УМВС Михайло Ковальський поскаржився генеральному прокурору Олександрові Медведьку, що його у Генеральній прокуратурі під час слідства катують. Про це повідомила «Українська правда» і навела його листа. «...мені погрожували, на голову надівали незнайомі мені люди, які зайшли в кабінет №107, целофановий пакет. Я двічі втрачав свідомість. Звичайно, в такому стані в ізолятор тимчасового тримання мене ніхто не міг доставити. Я не витримав тортур і визнав наявність рушниці в автомобілі «Нива», якою керував Лозинський В.О.» Це все відбувалося в слідчому відділі Генеральної прокуратури.
Я тільки можу відзначити «гуманність» слідчих, котрі застосували чи не найлегший вид тортур. Добродій Ковальський мусить дякувати, що йому лише целофановий пакет надягали, а не підвішували його за заведені за спину й заковані в наручники руки. Мусить дякувати, що йому не натягували на голову протигаз і не закривали трубку для дихання. Мусить бути щасливим, що до його геніталій не підносили дріт з легким електрострумом.
Ні, шановний читачу, автор цих рядків не садист. Автор цих рядків цілком може поспівчувати людині, яка зазнає несправедливості, яку катують жорстокі слідчі. Але іронія полягає в тому, що згадані мною тортури — лише маленька часточка того, що застосовується слідством по всій Україні, аби вибити належні свідчення із підозрюваних. Дуже часто жорстокості під час слідства зазнають невинні люди. Але існує необхідність навісити на когось злочин — ото й навішують його через жорстоке вибивання явки з повинною.
Зважаючи на звичаї, які панують у вотчині Лозинського, я ні на йоту не сумніваюся, що в очолюваному раніше Михайлом Ковальським райвідділі міліції свідчення дістають такими ж методами, які колишній міліцейський начальник описує у своєму листі до генерального прокурора. І тепер високий міліцейський чин міг сам стати жертвою власних підходів.
З другого боку, якщо взяти до уваги резонансність справи, то цілком можна припустити: Ковальський бреше. Бо саме через увагу до цього випадку з боку громадськості і преси слідчі мали б десять разів подумати, перш ніж застосовувати тортури. Але Ковальський добре знає: про систему катувань під час слідства відомо всім, хто цією проблемою цікавився. Про це в один голос кажуть правозахисники. Про це знає і сам генеральний прокурор. Відповідно, кваліфіковані адвокати зможуть поставити під сумнів правдивість свідчень Ковальського проти Лозинського, посилаючись на застосування до нього тортур. Як відомо, докази, зібрані незаконним шляхом, не є доказами в суді. Ото й вийде, що свідчення проти Лозинського — брехня, бо вибиті незаконним шляхом, а сам Лозинський — ангел небесний і безгрішний.
Отож, існуюча система — вона рядовим громадянам на шкоду. А можновладцям і їхнім холопам може дуже допомогти.
