Арсеній Яценюк як наврочив — наприкінці минулого тижня він зауважив, що в нього тепер не два, а три основні конкуренти. Під третім він мав на увазі Президента з рейтингом у два відсотки. Але реальний «третій» не змусив на себе чекати...
Приблизно місяць тому «День» писав, що всі нові лідери так чи інакше «топчуться» на «помаранчевому» електоральному полі, а Схід залишається неподільною вотчиною Януковича. Тоді ми дивувалися: чому ніхто з «молодих і розумних» навіть не намагається зайнятися південно-східним електоратом. І ось «крига скресла»! У виборців південного сходу намічається реальна альтернатива — банкір Сергій Тігіпко.
Металург за освітою, свою кар’єру кандидат у президенти вирішив робити не біля мартену, а в комсомолі. З 1989 по 1991 рік був першим секретарем Дніпропетровського обкому ЛКСМУ. На початку 90-х Тігіпко запропонував Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову відкрити «ПриватБанк», біля керма якого залишався п’ять років.
Після мирного «розлучення» з «приватівцями» Тігіпко почав політичну кар’єру: був віце-прем’єром, міністром економіки, народним депутатом від очолюваної ним «Трудової України». Не забував і про бізнес: в його групу «ТАС», названу на честь дочки Анни, ввійшли банки, страхові компанії і низка промпідприємств. При цьому 50% «ТАС» належить його дружині Наталії.
Призначення 2002 року головою Нацбанку Тігіпко сприйняв як крок до вищої посади країни: їздив регіонами, спілкувався з людьми. Але потім банкір, який раніше не замічався в симпатіях до «донецьких», очолив виборчий штаб Віктора Януковича. Віктору Ющенку Тігіпко симпатизував ще менше. Так, свій перший візит після призначення главою НБУ він наніс у Торби, де звільнив ректора банківської академії — ставленика Ющенка.
У дні помаранчевої революції Сергій Тігіпко залишив посаду керівника штабу Януковича і зник. Варто зазначити, регіонали й досі не пробачили йому зради. Нестор Шуфрич днями охрестив Тігіпка штрейкбрехером і троянським конем для Януковича.
Практично три роки Тігіпко займався виключно бізнесом. Його ім’я зникло з інформаційного простору. Але, вочевидь, розмірене життя успішного банкіра наскучило. Рік тому екс-керівник виборчого штабу Віктора Януковича став радником прем’єр-міністра Тимошенко. І ось новий поворот — Тігіпко йде в президенти.
Перше запитання, що виникає: навіщо він це робить? Адже вийти до другого туру президентської гонки в нього шансів дуже мало. Відразу ж з’явилася версія, що Тігіпко буде технічним кандидатом. Мовляв, забиратиме голоси в Януковича та Яценюка на користь Тимошенко. У понеділок ефірі телеканалу ICTV, коментуючи подібні версії, Сергій Леонідович зазначив: «Час покаже, хто технічний, а хто не технічний кандидат». Він зауважив, що ніхто не може спрогнозувати, які кандидати вийдуть до другого туру президентських виборів. «Ніхто не знає, що в нас буде через два місяці. Ситуація настільки жорстка в економіці, що все може дуже різко змінитися. Давайте трохи зачекаємо», — підкреслив Тігіпко.
Політолог Володимир Фесенко також вважає, що на Тігіпка зарано повісили ярлик технічного кандидата.
— Реальний статус Тігіпка — вищий технічного кандидата. Технічним кандидатам навряд чи пропонуватимуть серйозні посади в уряді. Гадаю, його головне завдання — розкрутитися на президентських виборах для того, щоб претендувати на входження в парламент. Звичайно, навряд чи Тігіпко може стати реальним претендентом на президентську посаду. По-перше, мало часу залишилося для розкручування, йому ще потрібно нагадати про себе. По-друге, коли Тігіпко конкурував як кандидат від влади з Януковичем 2004 року, він уже тоді істотно поступався йому в рейтинговому плані. Навіть тоді рейтинг Тігіпка не перевищував 4%. А зараз, гадаю, він набагато менший. Єдине, на що він може претендувати, — це отримати кілька відсотків голосів у першому турі.
Але хай там як, потенційний ареал Тігіпка — це південний схід. Симоненко — це людина з минулого, електоральний ареал Литвина — це центр України. А Тігіпко якщо не зараз, то в середньостроковій перспективі може стати альтернативою Януковичу. Тож у значної частини російськомовних виборців може з’явитися вибір, — резюмував політолог.
До речі, в найближчому майбутньому Сергій Леонідович може обзавестися власною політичною силою. У «Трудовій партії» не приховують, що хочуть бачити Тігіпка головою партії, і сподіваються, що завдяки новому лідеру в неї з’явиться можливість повернутися до активного політичного життя. Головне, щоб сам Тігіпко погодився. Адже на президентських виборах партія не дуже-то й потрібна...
І ще один примітний момент: уперше за всю історію незалежної України чинний Президент не має шансів вийти в другий тур. Виходить, що Віктор Андрійович йде на вибори як технічний кандидат когось з реальних претендентів. Ось тільки кого?..
ДО РЕЧI
КC сьогодні візьметься за дату президентських виборів
Сьогодні, 29 квітня, Конституційний Суд України у формі усного слухання розпочне розгляд справи за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів Президента України» та частини першої статті 17 Закону України «Про вибори Президента Україн». Суддя-доповідач у справі — Іван Домбровський.
