В Україну зібрався серйозний десант гостей. Привід — 1025-та річниця Хрещення Київської Русі. Головні фігури серед північно-східних сусідів — президент країни Володимир Путін та Патріарх Московський і всієї Русі Кирило. Серед інших vip-гостей президенти: Молдови — Ніколае Тімофті й Сербії — Томіслав Ніколіч. На урочистості також було запрошено й президента Білорусі Олександра Лукашенка. Утім, він відмовився приїжджати в Київ.
«Для Лукашенка дуже важливим є збереження іміджу самоідентичності, щоб ще раз підкреслити свою самодостатність перед Москвою, — коментує «Дню» президент Європейської асоціації українців Олексій ТОЛКАЧОВ. — Релігія в цьому випадку не об’єднує, а, скоріше, роз’єднує, тому що політики у відзначенні ювілею Хрещення Київської Русі стало набагато більше, ніж самої релігії. У Лукашенка складні відносини з Москвою, й підкреслювати якось свою спільність або пов’язаність із певними світоглядними речами для нього зараз буде не в «плюс».
А ось що написав на своїй сторінці у «Фейсбук» архієпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Євстратій (ЗОРЯ): «Геніально! Учора — «не приходьте на молебень» (мається на увазі звернення УПЦ МП до віруючих із проханням не приходити 27 липня на молебень, який відбудеться на Володимирській гірці, без запрошення. — Авт.), сьогодні — бронепоїзд «Русскій миръ», «як у Сталіна» (сайт «Radio24.ua» повідомляє, з посиланням на «Укрзалізницю», що броньований літерний поїзд їхатиме по спеціально виділеній колії: «Це — як готель на колесах. Такий був у Сталіна. Там п’ять вагонів, останній — вагон-храм. Охорона в Патріарха, як у Володимира Путіна. Для складу розроблять спеціальний графік руху». — Авт.). Ще ніхто не приїхав — а враження вже таке, що якби хтось спеціально хотів так нашкодити, не додумався б...»
Із самому початку підготовки до святкування вже було зрозуміло, що без політики не обійдеться. До речі, після урочистого молебню на Володимирській гірці в суботу, наступного дня Володимир Путін і Президент України Віктор Янукович вирушать у Севастополь, де разом святкуватимуть День флоту України та День Військово-морського флоту Російської Федерації, що теж показово. «Ювілей Хрещення Русі — не політична подія, хоча святкування є церковно-державним. Ця подія духовна, культурна та історична», — заявив днями голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ протоієрей Георгій Коваленко. Незважаючи на численні заяви та заклики представників різних українських церковних конфесій не політизувати свято, фактично відбувається чергова спекуляція.
Здавалося б, дрібниця. Як писати — Хрещення Київської Русі чи просто Русі? Першого варіанту дотримуються в Адміністрації Президента, Українській православній церкві Київського патріархату, Українській автокефальній православній церкві. Українська греко-католицька церква веде мову про Хрещення України-Русі. А от Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату пише про Хрещення саме — Русі. Як влучно написав політолог Кость Бондаренко у своєму блозі на «Українській правді»: «Володимир Путін і Патріарх Кирило прибувають не просто на святкування 1025-річчя Хрещення. Фактично вони прибувають на свято Ревізії Історії і свято Остаточного Вибору».
Хто був ініціатором запрошення російського президента на свято в Київ? Із таким запитом ми звернулися до Адміністрації Президента України. «Президент Російської Федерації Володимир Путін, як і лідери інших країн, громадяни яких сповідують православ’я, був запрошений взяти участь у заходах, присвячених відзначенню 1025-річчя хрещення Київської Русі», — йдеться в офіційній відповіді АПУ «Дню».
Із відповіді випливає, що ініціатором є українська сторона. Хоча... «Ще п’ять років тому імпульси до встановлення нового свята йшли з Москви, — розповідає «Дню» архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор (ІСІЧЕНКО). — І хоча тогочасна київська адміністрація спробувала надати святу патріотичного характеру, все одно вона неминуче наслідувала приклад авторитарного сусіда. Коли ж офіційна риторика нової адміністрації звільнилася від києвоцентричних стратегій, святкування чергової дати Володимирового хрещення цілком увійшло в контекст геополітичної доктрини «збирання руських земель». Найбільш прикметною постаттю на святкуванні цього року може стати голова правління «Газпрому» Олексій Міллер, надаючи черговому візитові Патріарха Кирила багатозначного економічного підтексту».
Далі цитуємо Євстратія (ЗОРЮ) із соціальної мережі: «Путін везе ордени митрополитам: Іларіону Донецькому, Онуфрію Буковинському, Сергію Тернопільському, Антонію Бориспільському. А от Агафангелу Одеському — лише почесну грамоту... Нагороджує перспективних — мабуть, десь таким є шорт-ліст наступників на кафедрі УПЦ МП, як його бачать у Мск. Агафангел — нє у дєл. Бо старенький, як повідомив нещодавно в інтерв’ю лаврський намісник м. Павло. Цікаво, що й сам намісник у шорт-ліст не потрапив. Нє путєноугодєн? Митрополитові Володимиру — теж орден. Але тут може бути інша мотивація. Із одного боку, не дати — було б занадто демонстративно. А з другого — є в РФ така традиція: нагороджувати перед відставкою».
Однак не все так просто, як здається на перший погляд. Позиція українського керівництва така. «Президент неодноразово підкреслював, що ювілей запровадження християнства як державної релігії України-Русі має стати святом нашої державності, європейської ідентичності нашого народу та країни, нашого духовного і культурного єднання», — заявив днями голова АП України, співголова Оргкомітету з підготовки та відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі Сергій Льовочкін.
«Візит Путіна навряд чи вплине на зовнішньополітичні орієнтири України, — підкреслює Олексій Толкачов. — Він, швидше, є інструментом певної світоглядної війни, яка ведеться проти України в сенсі того, щоб змінити світоглядні орієнтації самого суспільства. Адже чим більше буде російської присутності, чим більше буде «Русского мира» саме в Україні, тим сумнівнішою буде європейська орієнтація в самому суспільстві. Тобто зрозуміло, що це не зможе вплинути на проєвропейську орієнтацію українського політикуму, але зробить цю орієнтацію малолегітимною у зв’язку з проросійською орієнтацією всередині суспільства — саме на це зараз спрямовані зусилля Москви та візит Путіна».
Як бачимо, незважаючи на зовнішню формальність розповсюдження «Русского мира» (начебто і влада, і УПЦ МП вписуються у «російський фарватер» святкування), внутрішньо боротьба за історичну спадщину все-таки триває. Можливо, нинішня влада в Україні ще не готова до відкритого протистояння. Тим більше, попереду Вільнюс, де цієї осені є шанс підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Головне — зберегти курс... на ЄС.
На жаль, за всіма цими політичними перипетіями якось на другому плані залишається головне питання — релігійне свято Хрещення Київської Русі. Сьогодні воно є лише приводом для вирішення інших питань. Хоча гості — предстоятелі помісних православних церков — цього року представлені потужно. Окрім вже названого Патріарха Кирила, у Київ також приїдуть: Олександрійська Церква — Блаженнійший Папа і Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор II; Єрусалимська Церква — Блаженнійший Патріарх Святого Града Єрусалима і всієї Палестини Феофіл III; Грузинська Церква — Святійший і Блаженнійший Католикос-Патріарх всієї Грузії Ілля II; Сербська Церква — Святійший Патріарх Сербський Іриней; Болгарська Церква — Святійший Патріарх Болгарський Неофіт; Кіпрська Церква — Блаженнійший Архієпископ Нової Юстиніани і всього Кіпру Хризостом II; Польська Православна Церква — Блаженнійший Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава; Церква Америки і Канади — Блаженнійший Митрополит всієї Америки і Канади Тихон та інші.
Залишилося лише повернути святу його справжню суть, значення для суспільства і правонаступництво Україні з історичною спадщиною Київської Русі.
КОМЕНТАРI
«ПОМПЕЗНІ СВЯТКУВАННЯ ПРИХОВАЮТЬ РЕАЛЬНУ НЕБЕЗПЕКУ ДЕХРИСТИЯНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ»
Владика Ігор (ІСІЧЕНКО), архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ:
— Вже віддавна УАПЦ відзначає день хрещення Русі-України 1 серпня (за старим календарем 14 серпня), в свято Винесення Чесного Хреста Господнього. При цьому згадують не лише хрещення князя Володимира й надання християнству статусу державної релігії, а й усю попередню історію навернення нашого народу: проповідь апостола Андрія Первозваного, місію рівноапостольних Кирила й Мефодія, хрещення князя Аскольда й княгині Ольги. Встановлення нового офіційного свята в день пам’яті св. Володимира Великого від початку мало політичний характер, акцентуючи визначальну роль державної влади в становленні й розвитку Церкви. Ці тенденції, помітні вже 2004 р., набувають нині небезпечного виміру. Адже сучасна Церква прагне звільнитися від реліктів середньовічної візантійської моделі узалежнення від держави. На жаль, увесь сценарій київських урочистостей засвідчує протилежну, анахронічну настанову.
Боюся, що помпезні святкування приховають реальну небезпеку дехристиянізації суспільної моралі та ще більш посилять помітне в останні роки відчуження від Церкви найбільш динамічних верств суспільства. При цьому хотілося б сподіватися від сучасних високопосадовців властивої для них обережності, яка дозволяє за пишною пострадянською патетикою уникати надмірного економічного узалежнення від Росії та входження до альтернативних об’єднаній Європі наддержавних утворень.
«СВЯТКУВАННЯ 1025-ї РІЧНИЦІ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ВЖЕ ДАВНО ПЕРЕСТАЛО БУТИ РЕЛІГІЙНИМ СВЯТОМ...»
Олексій ТОЛКАЧОВ, громадський діяч, президент Європейської асоціації українців, голова Громадського комітету національної безпеки України:
— Святкування 1025-ї річниці Хрещення Київської Русі вже давно перестало бути релігійним святом і трансформувалося у політичну подію. На жаль, у такому контексті, в якому обов’язково послідує вплив Москви в Україні, оскільки він прив’язує Україну саме до того «Руського мира». Останній зараз дуже активно пропагандують Москвою, Російською православною церквою, Патріархом Кирилом. Тому мені здається, що політичний зміст цього свята вже значно сильніше домінує над релігійним змістом, над питанням віри.
Я переконаний, що всі ці заходи зі святкуванням, візити російських гостей не зірвуть європейську інтеграцію України. Скоріше за все, на осінь, з пожвавленням політичного сезону в Європі, будуть вжиті певні провокаційні дії саме лобістського характеру: поширення якихось заяв, звинувачення України у політичних репресіях, згортанні демократії. Можливо, провокаційні дії будуть вжиті і в самій Україні, адже Росія має достатньо сильну «п’яту колону» серед українських чиновників, у тому числі навіть у спецслужбах.
«ЩОБ ВПЛИНУТИ НА ЯНУКОВИЧА, ПОТРІБНО ЩОСЬ СЕРЙОЗНІШЕ, НІЖ ПРИЇЗД ПУТІНА»
Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ, доктор філософських наук, теолог:
— Святкування річниці Хрещення Русі могло б стати початком нових відносин у трикутнику: держава, церква, суспільство. Можна навести приклад Німеччини, де ці інституції активно співпрацюють між собою. У нас на сьогодні такої співпраці немає, і це дуже погано.
Якби на свято приїхали президенти усіх європейських країн, тоді це було б більш політичне свято, а так воно є релігійним. Проте оскільки православ’я створило культурну ідентичність народу і кількох сусідніх народів, Хрещення має значення для народів кількох країн. На мою думку, це — свято, в першу чергу, для церкви, потім для суспільства й насамкінець для держави.
Нині перед зовнішньополітичним вибором стоїть не країна, а одна конкретна людина — Віктор Янукович. Для того щоб вплинути на нього, потрібно щось серйозніше, ніж приїзд Володимира Путіна. Як стимулювати вибір Януковича, не знають ні в Росії, ні в Європі, ні в Америці. Що ж до народу — він зараз не робить жодного вибору. Загалом свято Хрещення поза політичним контекстом.
Тим паче не може здійснювати будь-який вплив московський Патріарх Кирило. 2009 року він обіцяв взяти на себе роль духовного лідера для усього пострадянського простору. Але не досяг своєї мети. Вже пізно спекулювати християнством. Глобалізаційні процеси пішли далеко вперед за кілька років. Нині від негараздів не рятують жодні кордони чи геополітичні об’єднання: в України вже є те найгірше, що існує як у Митному, так і в Європейському союзах. Впливати на широкі загали з позиції духовного лідерства можуть лише постаті на кшталт Папи Франциска.
«МОСКВА НАВ’ЯЗАЛА СВІЙ СЦЕНАРІЙ...»
Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ, доктор філософських наук зі спеціальності «релігієзнавство»:
— Варто розпочати з того, що різні учасники святкування Хрещення Русі ставлять перед собою різні цілі. Наприклад, Віктор Ющенко, коли призначав святкування цієї дати, хотів наголосити на коріннях християнства в Україні й зробити акцент на тому, що це коріння має окрему природу від Росії, а також із метою якщо не об’єднання українських православних церков, то вирішення питання про перепідпорядкування церков УПЦ КП та УАПЦ Вселенському патріархові. Таким був задум під час святкування 1020-річчя Хрещення Русі. Очевидно, що для української влади на момент відзначення 1025-ої річниці стояла інша мета — проголошення власної легітимності. Цілком можливо, що це стане точкою відліку президентської кампанії чинного гаранта. Церковний антураж мав укотре поставити в центр цього святкування не Ісуса Христа, а чинного Президента.
Утім, Москва нав’язала свій сценарій, і в центрі цих святкувань стоїть тепер Російська православна церква, президент Путін, доктрина «русского мира», яка знову повинна поставити під сумнів вибір, зроблений українцями 1991 р.
Таким чином, стає цілком очевидним поділ цього святкування на святкування для приїжджого істеблішменту і для інших, вірян Української православної церкви КП, які пройдуть 28 липня хресним ходом від Володимирського собору до пам’ятника Володимирові, а також Української греко-католицької церкви, яка проведе своє святкування 17—18 серпня; українських протестантів, які мають намір охрестити у Дніпрі близько 200 новонавернених.
Річ у тім, що, незважаючи на те, ким і коли її було запропоновано, доктрина «Русского мира» набула звучання саме зараз, і це вперше українцям так прямо запропонували переглянути свій вибір на користь незалежності. Можна звернути увагу на те, як цю подію подає російське телебачення. Там втовкмачується, що святкування стане черговою нагодою нагадати українцям про їхню цивілізаційну приналежність. Однак українці й росіяни по-різному розуміють вибір, який було зроблено 1025 років тому. Перші трактують його як європейський, а другі — як спільнослов’янський вибір. На думку росіян, українці повинні зробити свій вибір між Святою Руссю і Заходом, у якому немає нічого доброго, крім одностатевих шлюбів. Масова пропаганда працює саме на цю модель, Європу не згадують у контексті людської гідності, рівності прав, однакових правил для всіх та інших переваг цивілізованого життя. Про це постійно говорить Путін і говоритиме Міллер, якщо він приїде. Ці — пропаганда.
У випадках, коли йдеться про мільйони людей, політичних лідерів держав, церковного ієрарха, який звертається до українців із закликом створити єдиний геополітичний простір, — зрозуміло, що йдеться про політику, навіть геополітику. У виступах президентів не йдеться про Христа чи Святу Трійцю, а йдеться про цивілізаційний вибір. Ось заради чого це святкування було задумано.
Графік святкувань в Україні 1025-ї річниці хрещення Київської Русі
► Українська православна церква
26 липня (п’ятниця)
Прибуття в Україну Предстоятелів і представників усіх помісних православних церков.
11.00 — Відкриття Всеукраїнського мистецького проекту «Велике і величне» («Мистецький Арсенал», м. Київ, вул. Лаврська, 10-12). У заході візьме участь Президент України Віктор Янукович.
16.00 — урочиста Академія в Палаці «Україна» в Києві (м. Київ, вул. Червоноармійська, 103).
21.00 — зустрічання Хреста апостола Андрія Первозванного в Києво-Печерській лаврі. Святиню привезуть із Греції з нагоди святкування Хрещення Русі. У Лаврі хрест перебуватиме з вечора п’ятниці до вечора неділі.
27 липня (субота)
10.00 — урочистий молебень на Володимирській гірці, біля пам’ятника Хрестителю Русі, відбудеться традиційний вдячний молебень, який здійснить Патріарх Московський і всієї Русі Кирило. Крім церковних ієрархів з усього світу в богослужінні візьмуть участь Президент України, керівники кількох держав і зарубіжні урядові делегації.
17.00 — вечірнє богослужіння на Соборній площі Києво-Печерської лаври.
18.00 — святковий концерт на Хрещатику.
28 липня (неділя)
09.00 — божественна літургія на Соборній площі Києво-Печерської лаври.
09.00 — освячення після реконструкції нижнього пам’ятника святому Володимирові (Колона Магдебурзького права).
► Українська православна церква Київського патріархату
27 липня (субота)
з 17.00 — Всеношна.
28 липня (неділя)
з 10.00 — Божественна літургія. Богослужіння очолить Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископату і духовенства Київського патріархату. По завершенні літургії (після 12.00) від Володимирського собору до пам’ятника святому Володимирові відбудеться Хресний хід.
► Українська автокефальна православна церква
28 липня (неділя)
10.00 — у день святкування пам’яті святого рівноапостольного великого князя Володимира Великого та церковно-державного свята Хрещення Київської Русі в Андріївському кафедральному соборі у Києві відбудеться урочиста Божественна літургія, яку очолить Блаженнійший Мефодій митрополит Київський і всієї України, предстоятель УАПЦ у співслужінні єпископату і кліру.
► Українська греко-католицька церква
Українська греко-католицька церква долучиться до святкування дещо пізніше — 11—18 серпня, адже святкування в липні двох подій — ушанування рівноапостольного князя Володимира та 1025-ліття Хрещення України-Русі — є традицією Російської православної церкви. Зокрема, на сайті Церкви уже є програма Міжнародної всецерковної прощі та освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві на 17—18 серпня 2013 року.
