У неділю на Софійську площу прийшло небагато людей — десь 80 осіб. Утім, Петро Жук, ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, вважає, що саме така кількість і є на сьогоднішній день проявом того рівня свідомості, який є в суспільстві.
— Я би був здивований, якби людей була повна площа. Тоді хтось би зміг сказати, що тих людей сюди хтось замовив, привіз. Я гадаю, що насиченість різними політичними акціями, які зараз проводяться, різноманітне ангажування людей відштовхує від неполітичних, але дуже важливих подій. Роман Шухевич поклав своє життя за все те, що є на сьогоднішній день: і прапор, і герб, і незалежність, і держава, і все, чим ми пишаємося...
Подія розпочалась із громадської панахиди, яку провели отці Української греко-католицької церкви. Після панахиди учасники сформували десятиметровий живий тризуб. Кияни трималися за руки в знак того, що пам’ять про українських героїв повинна об’єднувати всіх: незалежно від віку, статусу чи інших ознак. По завершенні заходу учасники виконали Державний гімн.
А ввечері відбувся показ одностроїв вояків УПА за участю клубу військово-історичної реконструкції «Повстанець». Гості змогли побачити різні типи повстанських уніформ, почути про особливості вояцької зброї та тактику ведення повстанського бою.
Як загинув Великий Командир? Певних відомостей немає і до сьогодні. Місцеві люди в Білогорщі ще й сьогодні розказують, що генерал загинув у засідці, йдучи лісовою доріжкою, приблизно там, де сьогодні стоїть його пам’ятник. Місце поховання Шухевича невідоме й досі...