Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Троє в одному «пакеті»

Нестор ШУФРИЧ: Ротація всього керівництва парламенту недоцільна
13 листопада, 2003 - 00:00


Народний депутат Нестор ШУФРИЧ (фракція СДПУ(О)) належить до тієї нечисленної категорії народних обранців, які в будь-який момент готові відповідати на будь-які запитання журналістів. Цього разу приводом для зустрічі кореспондента «Дня» з паном Шуфричем стало повідомлення про наміри фракції об’єднаних соціал-демократів висунути його кандидатуру на посаду заступника голови Верховної Ради. Щоправда, перспективи свого підвищення Нестор Іванович коментує не дуже охоче. Утім, це була далеко не єдина актуальна тема, порушена під час розмови.

— Черговий форум «Нашої України», який пройшов у Сумах, за словами його учасників, знову наштовхнувся на протидію місцевої влади. Вам не здається, що опозиція та влада останнім часом свідомо провокують одна одну, заганяючи ситуацію в глухий кут?

— Я не бачу в цьому протистоянні ані влади, ані всієї опозиції. Коли лідери Комуністичної та Соціалістичної партій проводять свої заходи на сході, півночі та півдні України, в них таких проблем не виникає. Хоча вони теж є опозиціонерами й теж претендують на першу посаду в державі. Не треба спекулювати й стосовно того, що триває протистояння між «Нашою Україною» та владою. Об’єктивно «нашоукраїнці» помилилися в становленні своєї ідеології, яка не сприймається і не може бути сприйнята на сході держави. Якщо під час відвідин Донецька Віктора Ющенка супроводжували лідери КУН чи УНА-УНСО, на який інший прийом можна було сподіватися? Всі пам’ятають, як «гостинно» Петра Симоненка та Олександра Мороза свого часу зустрічали у Львові. Свого часу кандидату в президенти Леонідові Кучмі на Івано-Франківщині та Львівщині спілкуватися з виборцями доводилося в набагато екстремальніших умовах, ніж зараз Ющенку. Реально пан Ющенко має всі можливості для діалогу з людьми. Те, що десь його не сприймають і не хочуть бачити — що ж, це помилка його власних іміджмейкерів. Якщо ти, шановний, хочеш бути президентом всієї України, не треба ділити її на свій електорат та чужий, на «великих» і «маленьких» українців. Ми можемо говорити про політичну боротьбу, але не про протистояння: влада — «Наша Україна». Такого протистояння немає. Більше того, влада максимально допомагає пересуванню активістів «Нашої України» по східних регіонах. Ніхто не зацікавлений, щоб відбулися брутальні конфлікти, щоб, не дай Боже, сталася якась трагедія чи навіть натяк на неї. До речі, Віктор Ющенко є єдиним політиком в Україні, який має охорону не за посадою.

— «Наша Україна» демонструє готовність відстоювати свої вимоги в парламенті до кінця. Які ви бачите шляхи розблокування ситуації?

— Хочеться вірити, що більшість буде як мінімум такою ж рішучою та принциповою, як і представники «Нашої України». Треба враховувати, що соціалісти, БЮТ і комуністи в цьому разi просто дотримуються домовленостей. Це не їхня гра та не їхні інтереси — блокувати роботу парламенту. А стосовно «плачу» Віктора Андрійовича щодо того, що йому треба бачити міністрів, бо його нібито образили... Треба бути мужчиною. І не скаржитися, а навчитися діяти в умовах, які називаються «політична боротьба». Ющенка ніхто не скривдив, міліція його, навпаки, захистила, як і всіх активістів «Нашої України», від прогнозованої реакції жителів Донецька й Сум. Тому на «силовиків» цьому панству нарікати нема чого.

— Наскільки, на вашу думку, сьогодні реальний сценарій з розпуском парламенту, який вже обговорюється в ЗМІ?

— Він є абсолютно нереальним. Ми сьогодні працюємо, й не треба вводити в оману ні себе, ні наших громадян. Погано, що парламент працює саме в такому режимі, безумовно, ми багато втрачаємо. Однак робота не зупиняється, — у вівторок, приміром, відбувся день уряду. А те, що ми наразі позбавлені можливості приймати рішення — на совісті «нашоукраїнців».

— Одне з найважливіших питань, яке в парламенті на цей момент «зависло», — голосування по кандидатурі першого віце-спікера Верховної Ради Геннадія Васильєва на посаду Генпрокурора України. Коли реально воно може відбутися?

— Формально обговорення кандидатури Васильєва вже пройшло. Думаю, першим голосуванням, яке відбудеться в стінах Верховної Ради після розблокування її пленарної роботи, буде голосування щодо його призначення. Сподіваюсь, це станеться наступного вівторка. І я переконаний, що Геннадій Васильєв стане Генеральним прокурором.

— Вас, як члена СДПУ(О), не непокоїть, що Геннадій Васильєв належить до представників Донецька?

— Ми знаємо його перш за все як професіонала та чесну, порядну людину, для якої головне — закон. Якщо в Донецьку знайдуться ще подібні фахівці, ми будемо їх тільки підтримувати.

— Чи існує домовленість між більшістю та комуністами, згідно iз якою комуністи мають підтримати Геннадія Васильєва на пост генпрокурора, а більшість в свою чергу — члена КПУ Адама Мартинюка на пост першого віце-спікера, що стає вакантним?

— Більшість в змозі самостійно обрати Генерального прокурора. Це, зокрема, засвідчило голосування з бюджету в першому читанні. Стосовно перспективи появи на посту першого віце- спікера представника Компартії, то це непогана ідея. Ми, об’єднані соціал-демократи, її підтримуємо, і я сподіваюся, що вона знайде розуміння в більшості в цілому.

— Обрання Адама Мартинюка першим віце-спікером може означати формування певної коаліції між більшістю та комуністами?

— Про коаліцію ми навряд чи зможемо говорити. Але те, що сьогодні є питання, щодо яких у нас з Компартією та її фракцією в парламенті збігаються погляди, — це правда.

— Які саме питання?

— У першу чергу — політична реформа. Що засвідчили 292 підписи під одним із законопроектів про внесення змін до Конституції.

— Наскільки прийнятним для більшості буде домовлятися із силами, які позиціонують себе як її ідеологічні противники?

— Як я вже сказав, йдеться не про коаліцію, а виключно про спільне бачення окремих питань.

— У кулуарах ходять чутки, що ваша фракція має намір домагатися заміни діючого спікера Володимира Литвина...

— Ми підтримуємо Володимира Литвина на посаді голови Верховної Ради й не беремо участі в інсинуаціях та спекуляціях навколо цього питання.

— Однак президію парламенту обирали «пакетом». Якщо буде піддано ротації двох її членів, а саме — першого віце- спікера Геннадія Васильєва та віце-спікера Олександра Зінченка, про що вже заявила ваша фракція, логічно постає питання й про заміну третього — самого спікера...

— Обирали пакетом, але це були три різні постанови, й відкликання одного чи двох членів президії жодним чином не зобов’язує до ротації третього.

— А стосовно голів комітетів?

— Тут є цікавий момент. У червні 2002 року парламентська більшість в обмін на три керівні посади в президії погодилася віддати абсолютну більшість комітетів опозиції. Об’єднані соціал-демократи за посаду заступника голови Верховної Ради відмовилися від як мінімум двох, а то й трьох комітетів. Якщо рішення об’єднаних соціал-демократів про заміну Олександра Зінченка, який вже не є членом нашої партiї, не знайде підтримки в залі, це може означати одне — червневі домовленості стосовно розподілу керівних посад у Верховній Раді будуть нівельовані. Їх можна буде вважати порушеними, й тоді Верховна Рада, окремі фракції мають право діяти на власний розсуд. Хочу нагадати, що підставою для повернення комітетів опозиції після того, як в грудні було проголосовано за перерозподіл посад керівників комітетів на користь більшості, було саме наполягання Віктора Ющенка, Олександра Мороза, Петра Симоненка та Юлії Тимошенко на виконанні червневих домовленостей.

— За словами лідера фракції СДПУ(О) Леоніда Кравчука, замість Олександра Зінченка фракція пропонує вашу кандидатуру. Чому саме вас?

— Дозвольте мені з етичних міркувань не коментувати заяву лідера фракції. Я завжди виконував усі доручення й партії, й фракції й дуже відповідально ставлюся до тих завдань, які переді мною ставляться.

— Розмови на тему єдиного кандидата від більшості на президентські вибори вже давно набили оскому як спостерігачам, так і самим політикам, не кажучи про пересічних громадян. Однак, як то кажуть, справа ані з місця. Чому?

— Я вважаю, що з єдиним кандидатом ми повинні визначитися не раніше, ніж в лютому, і не пізніше, ніж в березні 2004 року. Ми маємо зробити дуже відповідальний вибір. До того часу кожен з реальних претендентів на цю роль має довести, що він потенційно готовий бути президентом України, відповідати за події, які відбуваються в державі.

— Дехто з аналітиків стверджує, що представники вашої партії зараз дуже агітують Президента Леоніда Кучму знову піти на вибори...

— Давайте поговоримо на цю тему, коли Конституційний Суд надасть своє тлумачення щодо можливості подібного кроку з боку діючого Президента.

— Народний депутат Олександр Волков нещодавно висловив думку, що переобрання нині діючого глави держави на наступний термін було б благом для суспільства, в першу чергу — з погляду збереження стабільності. Ви поділяєте таку думку?

— Ми не маємо бути сліпими та глухими до того, що відбувається навколо нас. Не можна не відчувати, що в країні реально, за винятком окремих протистоянь, наявна політична стабільність. Очевидні позитивні зрушення в економіці. Щорічно державний бюджет збільшується в середньому на десяток мільярдів гривень, ріст ВВП становить 6-8% щорічно. Це одні з найкращих показників у Європі. Можливо, не так швидко, як би ми хотіли, але ситуація в країні покращується.

— Іншими словами, якщо буде відповідне рішення Конституційного Суду, а також відповідне рішення самого Леоніда Кучми, об’єднані соціал-демократи не бачать підстав, чому б не підтримати переобрання нинішнього глави держави ще на один термін?

— Такого рішення партія не приймала. Але моя особиста думка полягає в тому, що Леонід Кучма як глава держави зі своїм завданням впорався й дійсно є Президентом України.

Володимир СОНЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: