Остання сесія, на яку зібралися депутати Дніпропетровської міськради нинішнього скликання, для багатьох із них стала прощальною. Виборів за «насидженими» мажоритарними округами вже не буде, а знайти прохідні місця в партійних списках вдалося аж ніяк не всім. Гіркоту розставання з м’яким кріслом у сесійній залі скрасив міський голова Іван Куліченко, який вручив ветеранам депутатської праці красиві посвідчення «почесних депутатів Дніпропетровської міськради». Цього звання удостоїлися народні обранці, яким на виборах не менше трьох разів вдавалося заволодіти депутатським мандатом. У нинішньому скликанні таких виявилося п’ятнадцять осіб, причому деяких із них цілком можна назвати політичними довгожителями. Так, депутат Анатолій Немикін, який очолює постійну комісію з депутатської етики, займає цю посаду вже чотири скликання поспіль, «переживши» двох секретарів міськради та чотирьох мерів. За цей час він став найстаршим за віком серед своїх колег, однак ставити крапку в депутатській кар’єрі не збирається. Покинувши лави КПУ, що дедалі слабішає, ветеран цього разу вирішив спробувати щастя за списком більш популярної Партії регіонів. А тому не виключено, що він, як і кілька його колег, у разі успіху на майбутніх виборах може виявитися «двічі депутатом» Дніпропетровської міськради — почесним та простим.
Очевидно, для того, щоб не ображати своїх товаришів із колишніх скликань, депутати нинішнього скликання вирішили вшанувати і їх. Звання «почесних» отримали також п’ятеро колишніх народних обранців, яким виборці відмовили в довірі ще чотири роки тому. Документи почесних депутатів для колишніх «мажоритарників», імовірно, стануть своєрідною сатисфакцією. Вони передбачають хоч і скромні, але цілком відчутні привілеї. Насамперед це право «позачергового прийому» міським головою. Не менш значуща можливість, як і раніше, — бути присутніми на сесіях міськради та брати участь в обговореннях поставлених питань. За почесним депутатом встановлюється також право брати участь в офіційних заходах, які проводить міська влада. Крім того, він може «безперешкодно входити до будівлі міськради», не оформлюючи собі, як прості смертні виборці, спеціальної перепустки.
Останній привілей, як пояснив керівник апарату міськради Володимир Волков, був передбачений радше для того, щоб не травмувати психіки колишніх депутатів. «Уявіть собі, — сказав він, — що для деяких із них міськрада — мов рідний дім, але лише небагатьом вдалося закріпитися в прохідній частині партійних списків». Загалом введення статусу «почесних» В. Волков вважає цілком обґрунтованим, оскільки «мажоритарники», за його словами, «працюючи в міських округах, накопичили величезний досвід, яким зможуть поділитися зі своїми наступниками». «Дніпропетровці, — зазначив керівник апарату, — вже неодноразово виступали з корисними ініціативами у сфері місцевого самоврядування. Думаю, що й останній наш почин незабаром набуде поширення по всій Україні».
