За даними міністерства освіти і науки Криму у новому навчальному році в Криму планується, окрім нової школи з українською мовою викладання в Комсомольському («День», № 147— 148), відкрити нову школу з українською і кримськотатарською мовою навчання в селищі Каменка (також під Сімферополем). Окрім того, ще 13 вже існуючих шкіл почнуть новий рік з українською мовою викладання. А в Севастополі з 1 вересня відкриються дві україномовні дошкільні установи. Тут 24 серпня, в День Незалежності України, в житловому мікрорайоні бухти Омега відбудеться урочиста закладка каменю на місці, де буде побудовано українську школу-колегіум. У зв’язку з цим севастопольці звернулися до Кабінету Міністрів України з проханням приділити фінансову увагу будівництву першого українського навчального закладу в Севастополі. «Ми просто з вами зобов’язані показати саме в Севастополі, що українське — краще», — заявили учасники наради з Севастополя. За словами севастопольців, за роки незалежності в місті недостатньо приділялося уваги розвиткові української мови. «Зараз намагаємося вирівняти ситуацію», — зазначили учасники серпневої педагогічної наради.
Деякі політики в останні дні стверджували, що в автономії існує криза з освітою будь-якою мовою. У четвер ситуація обговорювалася на «круглому столі» «Проблеми з функціонуванням державної мови в сфері освіти та інформаційно-видавничої діяльності». Як заявив у ході дискусії міністр освіти і науки АРК Олександр Глузман, «ніякого конфлікту з питання вибору мови викладання не лише в Комсомольській школі, але й у будь- якій іншій школі немає. За останні 10 днів я не отримав жодного звернення від батьків, яким було б відмовлено в прийнятті заяви на навчання дитини російською мовою в будь-якій школі. Весь галас — це політичні акції, спрямовані на передвиборну кампанію». «Міністерство освіти Криму рекомендувало школам, у яких кількість класів з українською мовою навчання перевищує кількість інших класів, вирішити питання про надання можливості навчатися в цих школах українською мовою. Там, де багато заяв на навчання російською мовою — відкриваються відповідні класи або школи. Вирішують це міські та районні адміністрації і депутатський корпус. Ми нікого не змушували в цьому питанні, а запропонували розглянути питання відповідно до бажання батьків», — говорить Олександр Глузман. Він повідомив журналістам, що педагогічний штат школи № 43 в Комсомольському укомплектований у повному обсязі. Всі педагоги, які працюють у школі, володіють державною мовою в тому обсязі, який дозволить їм викладати. За його словами, на середину серпня від батьків учнів до школи в Комсомольському подано близько 320 заяв, із них 230 — із проханням навчання дітей українською мовою, близько 90 — російською. Заяв на навчання кримськотатарською мовою в цю школу не надходило, повідомив міністр.
Загалом 1 вересня за парти сімферопольських шкіл сядуть 39 тис. 422 учні, що майже на 3 тис. осіб менше аніж минулого року, — повідомила заступник начальника управління освіти Сімферопольської міської ради Ірина Шихорева. За її інформацією, в цьому навчальному році очікується 2 тис. 983 першокласники, з яких майже половина — шестирічки.
Як зазначає Ірина Шихорева, в Сімферополі є повна готовність шкіл до прийому учнів — усі 62 навчальних заклади готові до прийому дітей. За її інформацією, «проблем з педагогічними кадрами немає». Цього навчального року у школах столиці автономії працюватимуть 4 тисячі вчителів, із яких 67 — молоді фахівці.
Мовні проблеми автономії цього тижня розглянуто також на «круглому столі» «Державна етнонаціональна політика в нових суспільних умовах: кримський вимір», який відбувся в Лівадійському палаці. У ньому взяли участь глава уряду автономії Анатолій Матвієнко, народний депутат Рефат Чубаров, голова асоціації національно-культурних об’єднань України народний депутат Олександр Фельдман, представники кримських національно-культурних організацій. Учасники дискусії зазначали, що причиною появи конфліктних ситуацій на грунті мови і статусу національних громад в Україні є відсутність чіткої та виразної концепції етнонаціональної політики. Глава кримського уряду Анатолій Матвієнко вніс пропозицію створити при Президентові України спеціальну Раду з етнополітики, яка б виробляла основи ставлення держави до явищ політенічного життя в країні. «Ця рада повинна отримати якийсь статус — можливо, указом Президента, це має бути координуючий орган, який допомагатиме не лише Президентові у виробленні його політики, але й Верховній Раді, і регіональній владі».
