Услід за Дніпропетровськом, де районні pади в протистоянні з мерією відстояли право на своє існування на наступні чотири роки, аналогічна тенденція бyло запанувала і в сусідньому Кривому Розі. Ще в лютому 2000 року міськрада цього великого промислового центру схвалила добровільно-примусове рішення про самоліквідацію райрад. За депутатами, ймовірно, для того, щоб «підсолодити» гірку пігулку, до кінця терміну обрання збереглися повноваження, а самі райради одержали статус дорадчих органів при адміністраціях районів. Аргументи на користь такої реорганізації органів місцевого самоврядування з вуст керівників міста лунали настільки переконливо, що багато хто зробив скороспішний висновок про безповоротну кончину «радянської влади» в Кривому Розі.
І ось за півтора року депутати тієї ж міськради, зібравшись на сесію, переважною більшістю вирішили продовжити існування райрад на новий чотирирічний термін. Проте такий перебіг подій у криворізькій мерії дивним не вважають. Зі слів керівника прес-служби Олени Красикової, причиною відродження райрад стала зміна соціально-економічної ситуації в місті. Якщо на початку 2000 року, стверджує вона, Кривий Ріг та його підприємства зазнавали серйозних фінансових труднощів, а п’ять із семи міських районів стали дотаційними і жили за рахунок перерозподілу коштів всередині міста, то сьогодні в промисловому мегаполісі завдяки економічному експерименту, що проводився в металургії, настала відносна «стабільність». За минулий період тут вдалося ліквідувати або суттєво зменшити борги перед бюджетною сферою, а її установи та підприємства своєчасно сплачують зарплату та відрахування. Все це ніби й дозволило по-новому поглянути на роль райрад у місті.
Втім у Кривому Розі висловлюються й інші думки. Наприклад, про те, що депутати райрад так-сяк, але все ж працювали зі скаргами виборців і «копитили» районами величезного міста, що розтягнулося з півночі на південь на добру сотню кілометрів. Чиновникам адміністрацій ця рутинна робота, та ще й на громадсько-безкоштовних основах, начебто «не з руки». Водночас втратити «зв’язок із масою» напередодні місцевих виборів для влади досить ризиковано.
Існує ще й така версія, що нинішнє керівництво міста в переддень виборчої кампанії почувається не досить упевнено, а в районах Кривого Рогу сильні позиції комуністів. Ще в період, коли мерія наполягала на самоліквідації райрад, ліві учинили опір у «недотаційних» районах, там, де розташовані провідні металургійні підприємства. Тепер міській владі для того, щоб утриматися біля керма, стала необхідною їхня негласна підтримка або хоча б відсутність активної конфронтації. Результатом компромісу нібито й стало відновлення «радянської влади» на районному рівні.
