Із 19 по 24 листопада в Україні триватиме Меморіальний тиждень, присвячений пам’яті жертв голодоморів 1921 — 1923-х, 1932 — 1933-х та 1946 — 1947 років. Цьогоріч минає вісімдесята річниця з того часу, як 1932-го радянська репресивна машина розпочала проти нас наймасовіший терор за всю історію України. В останню суботу місяця відбудеться всеукраїнська акція «Запали свічку!» Це була ідея Мейса, про яку він ще в 2003 році розповів на сторінках газети «День».— Тисячі вогників горітимуть на площах та у вікнах будинків на знак того, що пам’ять про всіх загиблих живе в суспільній свідомості.
Треба сказати, що з року в рік Меморіальний тиждень дедалі відчутніше, хоча все ще недостатньо, присутній у публічному просторі. Перший Національний до Дня пам’яті жертв голодоморів сформував особливу програмну сітку. 24 листопада в ефірі телеканала не буде розважальних, гумористичних і музичних програм. Натомість транслюватимуть серію спеціальних міжпрограмних роликів, в яких щодо трагедії 1932 — 1933 років висловляться Блаженнійший Любомир (Гузар), Левко Лук’яненко, Михайло Резникович, Сергій Квіт, Іван Драч, Мирослав Попович, Василь Шкляр, Андрій Пальчевський, Оксана Забужко, Ніна Матвієнко.
Тим часом українці за кордоном уже почали акції вшанування пам’ять жертв голодоморів. Щонайменше дві тисячі людей зібралися з цієї нагоди в суботу, 17 листопада, у Нью-Йорку. За словами організаторів — Українського конгресового комітету Америки, цією акцією українці хотіли поширити інформацію про трагедію українського народу та продемонструвати єдність між собою. До речі, напередодні Меморіального тижня Білий дім заявив про те, що Сполучені Штати долучаються до народу України й українців у всьому світі, які вшановують пам’ять жертв Голодомору, і підтверджують своє бажання запобігти таким трагедіям. Як передає «Радіо Свобода», про це йдеться в заяві від імені прес-секретаря Білого дому Джея Карні: «Ми вшановуємо пам’ять мільйонів людей, котрі втратили своє життя під час цієї катастрофи... яка була навмисною спробою зламати волю українського народу. Це данина мужності і стійкості українського народу, який не відмовився від своєї гідності, універсальних прав і суверенітету навіть у часи неймовірної жорстокості. Нинішня боротьба українців за побудову демократії, що підтримує ці вічні цінності, — це також ушанування пам’яті загиблих».
18 листопада в соборі Паризької Богоматері, у столиці Франції, відслужили пам’ятний молебень жертв Голодомору в Україні. Представники діаспори, українські та іноземні дипломати, французькі політики, військові, депутати, представники уряду Франції, місцевого самоврядування, громадські діячі поклали квіти біля Тріумфальної арки в Парижі, пише «Український тиждень». «Збереження історичної пам’яті є тією життєствердною основою, на якій ґрунтуються цінності нової Європи. Пам’ять про Голодомор в Україні має стати застереженням для всіх націй і народів та вберегти Європу і світ від повторення подібних гуманітарних катастроф», — зазначив директор Українського культурно-інформаційного центру в Парижі Олег Яценківський.
У свою чергу «День» 21 листопада назве ім’я четвертого лауреата премії імені Джеймса Мейса «За громадянську позицію». Нагадаємо, Джеймс Мейс — один із перших дослідників Голодомору 1932 — 1933 років, який, зокрема, посередництвом своїх публікацій у «Дні» надав цій темі публічного звучання. 2003 року в нього вперше виникла ідея про свічку у вікні, яку українці мали б запалити у вікнах своїх осель у день скорботи.
«Я часто подумки питаю сама в себе: навіщо Джеймсові була потрібна така страшна, суто українська рана, наша трагедія? І щоразу чую його голос: це біль не тільки ваш, ця трагедія не тільки ваша. Голодомор — центральний пункт української історії, але це гіркий докір і усьому світові. Загинули мільйони, світ бачив це і промовчав, — зазначила дружина науковця Наталія Дзюбенко-Мейс в інтерв’ю РІСУ. — Замовчування цієї трагедії поставить хрест на державницьких амбіціях України як держави і на самоусвідомленні українців як нації».
На жаль, досі актуальні заклики обнулити історію і жити сьогоднішнім днем, тому особливе значення мають ті журналісти, хто у публічному просторі обстоює протилежну громадянську позицію.
«Наповнення громадянської позиції має дуже велике значення: важливим є інтелектуальний рівень, який був би конкурентним у світі, людяність, професійність. Це ті риси, які були властиві Джеймсу і до яких, на жаль, не всі можуть дотягнутися. Якби досвід інтелектуальної співпраці був поширений у суспільстві, ми мали б уже іншу країну. Але часом ми справді помічаємо здорові паростки там, де раніше навіть не сподівалися їх побачити», — говорить головний редактор «Дня», засновник премії ім. Дж. Мейса «За громадянську позицію» Лариса Івшина.
У попередні роки її лауреатами стали відомі публіцисти Ігор Лосєв, Ігор Сюндюков та Сергій Грабовський. Ім’я цьогорічного лауреата буде оголошено 21 листопада, о 16.00, під час урочистого засідання громадської ради конкурсу в приміщенні редакції газети «День». До участі в заході запрошені голова громадської ради конкурсу, Надзвичайний і Повноважний Посол України, письменник Юрій Щербак, голова Національної спілки журналістів України Олег Наливайко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України 20—30-х рр. ХХ століття Інституту історії України НАН України Станіслав Кульчицький, письменниця, удова Джеймса Мейса Наталія Дзюбенко-Мейс та лауреати попередніх премій.
