Сьогоднішні події в український політиці можна сміливо назвати «разборками». Донецький і дніпропетровський клан як в старі «добрі» часи з’ясовують стосунки. Кожен з них має свої внутрішні відносини, «корпоративну етику», підходи. Ці правила сформовані давно і сформовані під впливом конкретних історичних чинників і специфіки в позначених регіонах. В 90-тих — в ситуації суспільно-політичної розхитаності, слабкої держави ці правила отримали сприятливий ѓрунт для розростання. І розмножилися до того, що стали частиною політики, влади держави. В цій системі координат ми живимо й досі змінилися тільки декорації. Навіть більше. Сьогодні в міжкланову боротьбу втягнуті цілі державні інституції. Головним чином, це правоохоронні органи — МВС, СБУ, суди...
Наразі донецький клан при владі, і він, логічно, наступає. Становище Юлії Тимошенко — яскраве тому свідчення. Зараз складно розібратися, що насправді відбувається з прем?єр-міністром (у медійному просторі розгорнулася справжня війна), але той факт, що конфлікт вийшов далеко за межі України, є беззаперечним. У з’ясування стосунків запеклих ворогів втягнута Європа і, по суті, весь світ.
«Ми в терміновому порядку чекаємо роз’яснення від української влади про ситуацію з Тимошенко і наполягаємо на тому, щоб відповідна і незалежна людина і її адвокат отримали до неї негайний доступ на досить тривалий період», — сказано в коментарі Європейської комісії щодо заяви Тимошенко про її побиття в Качанівській колонії.
«Ми серйозно ставимося до всієї інформації по цій справі. Ми обов’язково постараємося розібратися в цій інформації. Ми сподіваємося, що виборче судочинство буде зупинено... Існує серйозна стурбованість тим, що переслідування тривають, але говорити про якісь санкції я не можу, такого рішення немає», — сказав американській посол Джон Теффт під час візиту до Дніпропетровська.
Що характерно, відреагувало і МЗС Росії: «Розраховуємо, що владою Україні будуть вжиті всі необхідні заходи щодо повного дотримання законних прав Тимошенко, проявлена гуманність і знайдені шляхи адекватного вирішення ситуації, які не ускладнять внутрішньополітичну обстановку в країні».
Реакція прогнозована. Справа в іншому. Навряд чи в світі розуміють глибинні процеси української дійсності. Схоже, ніхто не готовий докопуватися до їх суті. Тим часом, заручником цих процесів уже протягом 20 років є вся країна. Заручниками власного нерозуміння та спрощених підходів стають і закордонні політики, шукаючи причини не далі 2000-х, а вони щонайменше в 90-х.
Масло у вогонь додає і перспектива виборів. Партія регіонів щосили прагне зберегти контроль над владою. А, зважаючи на падіння рейтингу, набрати більшість в Раді буде складно. Присутність міністра внутрішніх справ на останньому засідання політради Партії регіонів підтверджує цю стурбованість. Як і використання силових структур в інтересах певної партії. І це вже навіть не 90-ті... А в умовах зростаючого невдоволення діями регіоналів з боку світової спільноти є ризик посилення авторитарних методів управління, і зрештою — міжнародної ізоляції. Є приклад — Білорусь.
Але в цій історії є не лише партія влади, є ще й опозиція — повноцінний співавтор нинішнього стану справ. Юлія Тимошенко та опозиція в цілому стала заручником нереформованої країни. І, схоже, що висновки досі не зроблені — знову старі методи боротьби, які навряд чи виведуть нас «із лісу».
А вихід може бути тільки один — якісна альтернатива.
КОМЕНТАР
«НАС ПРИВЧАЮТЬ ДО ВИСОКИХ СТАНДАРТІВ НАСИЛЬСТВА»
Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:
— Я думаю, що версія про міжкланову боротьбу донецьких і дніпропетровських у минулому. Після вбивства Аксельрода дніпропетровського клану немає. Це було символічне вбивство. Сьогодні донецький клан контролює практично все — від Харкова до Львова. Що стосується ситуації з Тимошенко, то я шокований. Нас привчають до високих стандартів насильства. Так само я був би шокований, якби у в’язниці почали бити колишнього прем’єр-міністра Азарова або колишнього Президента Януковича. Найгірше тут — це факт насильства, тим більше, щодо жінки. Для Європи побиття політичних в’язнів — неважливо кого — це виклик європейському способу життя. Я думаю, що Німеччина ставитиме питання про вивезення її за кордон. Проблема полягає в тому, що якщо прийняти концепцію клановості, виходить, що Тимошенко свого часу справді «розстріляла» всіх провідних бізнесменів Донецька. Хоча з іншого боку, інші люди з Донецька стали дуже багатими, і за перебування Тимошенко при владі з ними нічого не сталося. До того ж діючи нині таким чином проти Тимошенко, донецькі зачепили великий політичний клас — вона ж лідер опозиції, а не дніпропетровського угруповання. До речі, Дніпропетровськ не голосує за Тимошенко. В адміністративно-корупційній ієрархії Януковича клани вже не відіграють ролі.
