2 серпня у Верховній Раді України голова парламентської фракції «УДАР» Віталій Ковальчук оголосив, що їхня партія планує брати участь у парламентських виборах разом із пропрезидентською партією «Блок Петра Порошенка». «Це декларує нашу спільну політичну діяльність, спільну участь у виборах до Верховної Ради. Єдине, що сьогодні обговорюють, — формат. Тривають консультації, результат яких оголосять після їхнього завершення», — розповів Ковальчук. Також голова фракції нагадав, що ще 29 березня 2014 року Петро Порошенко та Віталій Кличко підписали «меморандум про єднання».
Про причини і наслідки продовження союзу між «УДАРом» та Петром Порошенком розповів «Дню» політолог Володимир ФЕСЕНКО:
— «УДАР» і «Блок Петра Порошенка» обрали найбільш прийнятний для обох сторін варіант. У даному випадку спрацював той чинник, що партія Віталія Кличка ще з весняних президентських виборів є союзником Петра Порошенка. Після виборів цей союз було підтверджено, тому це абсолютно логічне і закономірне рішення. Це також є наслідком зміни формату партії «Солідарність», коли її 27 серпня перейменували на «Блок Петра Порошенка». Це було зроблено не тільки для того, щоб продемонструвати, чия це політична сила, — це також можливість на базі партійної платформи створити формат блоку. Законодавство поки цього не дозволяє, але таким чином було створено можливість об’єднати на базі партії «Солідарність» різні політичні сили, які підтримують Президента Порошенка. Фактично зараз партія Президента створюється заново. І поступово відбуватиметься процес об’єднання різних пропрезидентських сил. І саме в цьому позитив даного союзу — замість того, щоб конкурувати, пропрезидентські сили будуть об’єднані на базі однієї платформи — це консолідація. Але паралельно з цим процесом існуватиме союзницька модель, коли й інші політичні сили заявлятимуть про свою підтримку Порошенка та братимуть участь у парламентській коаліції.
У даному випадку не йдеться про підвищення чиїхось рейтингів. Першочерговий мотив — забезпечення перемоги пропрезидентським силам. Так, далі постане питання, чи залишатися «УДАРу» окремою партією, чи брати участь у створенні партії Президента. І це вирішуватиметься вже після виборів. Насправді якби «УДАР» взяв участь у виборах окремо, він подолав би виборчий бар’єр. Але питання в тому, чи отримав би він такий самий результат, як на парламентських виборах 2012 року.
Я не бачу в цьому підстав та передумов для міжпартійної боротьби. Скоріше продовжуватиметься боротьба позицій всередині «УДАРу» — хтось буде виступати за інтеграцію з партією Порошенка, хтось наполягатиме на автономії.
