Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Україна — ЄС: розмова сліпого з глухим

20 грудня, 2003 - 00:00

Переговори України та ЄС стосовно отримання нашою країною якихось компенсацій у зв’язку з розширенням Євросоюзу, схоже, зайшли в глухий кут. Брюссель ухиляється від обговорення доводів про необхідність компенсувати нашій країні збитки, пов’язані з очікуваною втратою українськими виробниками ринків Прибалтики, Польщі та низки інших. З 1 травня 10 країн стануть членами ЄС, і з цього моменту на їхній території почнуть діяти всі митні бар’єри, введені Євросоюзом у торгівлі з Україною. Міністерство іноземних справ оцінює потенційні збитки в 500 мільйонів євро, Міністерство економіки — в 250 мільйонів, Центр імені Разумкова — в 350 мільйонів євро.

Проте у Києві триває політична активність із приводу розширення ЄС. Перший заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий заявив, що Україна збирається запропонувати Європейському Союзу підписати нову редакцію договору про партнерство і співробітництво. Передбачається, що цей документ зафіксує деякий перехідний період, направлений на збереження досягнень у торгівлі нашої країни з «десяткою», що готується увійти до ЄС. Крім того, за словами Олександра Чалого, Київ збирається запропонувати Брюсселю режим безкоштовних віз для відвідувань українцями сусідніх західних країн.

Трохи раніше Міністерство економіки України передало Євросоюзу проект програми дій, метою якого є укладення договору про зону вільної торгівлі. Але у відповідь Брюссель продовжує зберігати наполегливе мовчання. Очевидно, що переговори на цю тему можливі лише після отримання Україною статусу країни з ринковою економікою. Але і в цьому процесі уряду занести собі до активу поки що нічого. Міністр економіки Валерій Хорошковський запевняв, що привезе до Києва відповідний договір до кінця 2003 року. Тепер же, коли за вікном грудень, у Кабміні дискутують про шанси виконати це завдання хоча б у наступному році. Нагадаємо, що відсутність ринкового статусу у нашої країни є обтяжливою обставиною при проведенні антидемпінгових розслідувань проти українських експортерів. Тим часом вимоги ЄС до України незмінні вже кілька останніх років, найвідоміша з них — лібералізація режиму імпорту автомобілів.

Проте найбільш дивне в процесі переговорів України та ЄС — це розбіжності в оцінках цього процесу представниками двох сторін. Якщо українські чиновники сповнені оптимізму, і раз по раз видають нові ідеї відносно інтеграції, то офіційні представники Брюсселя демонструють найповнішу непоінформованість про ці ідеї. Днями на «круглому столі» в Національному інституті стратегічних досліджень посол Італії (зараз головуючої у ЄС) у Києві Іоланта Брунетті Гетс, а також тимчасово виконуюча обов’язки голови представництва Єврокомісії у Києві Елен Крей отримали можливість озвучити позицію Союзу в переговорному процесі. Кількість присутніх журналістів на «круглому столі» створювала майже ажіотажний інтерес. Але те, що прозвучало з вуст двох послів, не викликало нічого, крім розчарування: слова про необхідність зміцнювати демократію, підтримувати малий бізнес тощо. Склалося враження, що обидва дипломати просто не чують українську сторону. Посол Італії, говорячи про критерії, за якими ЄС оцінюватиме ініціативи України, сказала про важливість проведення демократичних президентських виборів. Адже вирішення проблеми розширення ЄС і отримання статусу країни з ринковою економікою у Києві чекають набагато раніше листопада наступного року.

Ця дивна «неуважність» послів дає вельми реальну оцінку роботі сторін. Очевидно, зусилля прикладаються або не туди, або не так. Можливо, саме це пояснює ту розбіжність між реальними досягненнями нашої країни в євроінтеграції та заявами, які роблять самі українські чиновники. Якщо навіть дипломати демонструють у сфері проблематики двосторонніх відносин «глухоту», то що тоді говорити про керівництво Євросоюзу, що засідає в Брюсселі?

Сергій СИРОВАТКА, «День»
Газета: 
Рубрика: