Під час створення першого в нашій державі електронного
архіву опитувань громадської думки в Україні, Фонд «Демократичні ініціативи»
активно співробітничав з аналогічним Архівом університету Квіннз у Кінгстоні
(Канада).
Це співробітництво дає змогу порівнювати громадську думку населення
України та північноамериканців. У загальноукраїнське опитування, проведене
цього року Фондом «Демократичні ініціативи», було поставлено запитання
з опитувань громадської думки з канадського архіву. Це дані 1988—1990 років.
Результати цікаві тим, що дозволяють порівняти громадську думку посттоталітарного
суспільства та суспільства розвинутої сталої демократії. До того ж думка
північноамериканців з окреслених запитань є досить стійкою.
Порівнюючи відповіді на запитання стосовно соціальної конкуренції, одразу
впадає в око, що українці (з їхнім, здавалося б, патерналістським менталітетом)
більш позитивно ставляться до неї, аніж північноамериканці.
З відповідей на наступні запитання видно, що українці в облаштуванні
свого життя більш схильні розраховувати на випадок і особисті зв’язки,
у той час як північноамериканці — на власні сили.
І чи не тому наші співвітчизники більше покладаються на державу, а північноамериканці
— знову ж таки на себе?
Варіанти відповідей на наступний блок запитань дають цікаву картину
ставлення українців та північноамериканців до політиків. У нас воно відзначається
набагато більшим негативом.
1) Якщо розглядати світ політики і уряд в цілому, а не окрему партію
чи групу, то як часто ви буваєте впевнені, що політичні діячі намагаються
робити те, що є правильним?
2) Якою мірою ви згодні з наступними твердженнями:
«Я думаю, що парламент і уряд не хвилює те, що говорять такі люди, як
я»
«Політика і діяльність уряду — занадто складні речі, щоб такі люди,
як я, могли зрозуміти, що там робиться»
«Всі політичні партії схожі одна на одну, їх цікавлять лише голоси виборців,
а думки людей їх не хвилюють»
Як бачимо, українці вважають, що більше розуміються на політиці, аніж
північноамериканці. Може цим пояснюється їхня вкрай низька довіра до найголовніших
політичних інститутів? І якщо країну ми з вами поміняти навряд чи зможемо,
то доля політиків у наших з вами (виборців) руках.
