14 та 15 листопада в Києві, за підтримки компанії "Абсолют", і компанії "Топ Транс" відбулися "Сезони моди", задумані як вітчизняний аналог Тижнів pret-а-porter, що проходять у всьому світі. Їхнім організаторам - часописові "Єва", ательє Сергія Бизова та Рекламно-інформаційній агенції "Янко" - захід бачився діловою зустріччю дизайнерів, котрі демонструють створені ними вжиткові колекції, та представників заводів і фабрик, що мають можливість (і бажання) виробляти це вбрання. Ідея своєчасна й потрібна, однак спроба її втілення одразу розкрила "перекоси" у влаштуванні нашого неповторного суспільства. Скажемо відразу, що, на жаль, на перших "Сезонах" жоден контракт укладений не був.
Показані 14 колекцій українських модельєрів та будинків моди дали поширене уявлення про стан моди в Україні. Зібрані разом, вони показали, що наші дизайнери можуть задовольнити будь-який смак - від респектабельного й романтичного до авангардного й нон-конформістського. Дехто, щоправда, ще не цілком визначилив з тим, що таке колекція прет-а-порте, й за нашою "фестивальною" традицією показали щось завзято-студентське.
Втім, був ще один курйоз - і вже не такий простий. Дизайнер, котрий асистував на паризьких днях прет-а-порте Сергій Бизов, надивившись на луврські покази, вирішив провести презентацію своєї колекції не де-небудь, а в Національному музеї. Загалом, чому б і ні, але один нюанс збивав з пантелику: "наш" показ проходив в діючій експозиції! На унікальні праці митців українського модерну світили софітами, поважні клієнти поважного дизайнера, розсаджуючись, ледве не обтирали їх спинами. Лишається сподіватися, що за деякий час подібна дикість відімре, як зникнуть і малинові піджаки "нових" капіталістів. Бо неможливо робити добру моду, при цьому залишаючись начисто позбавленим загальної культури.
Проте, попри хиби, можна сказати, що перші "Сезони" відбулися. Вони були добре організовані й цікаві - а досвідчена господиня ніколи не розстроюється, дивлячись на першу паляницю.
