Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

В очікуванні бенефісу

4 листопада, 2008 - 00:00

Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк-Шенхаузен якось зазначив тогочасним депутатам: партійна фракційність замінила вам любов до вітчизни! Учень Олександра Михайловича Горчакова, «залізний канцлер» Німеччини, як писали в ті часи, крізь дошки труни застерігає сьогоднішню Раду. Уміли поводитися зі словом наші предки!

Нинішній бенефіс на Грушевського дещо затягнувся. Чи то світ зійшовся клином на залі засідань? Де-небудь в Конституції сказано, що лише ухвали, проголосовані в Залі засідань, конституційні? Поряд же Маріїнський палац. Думається, Президент не розлютиться, якщо в передбаннику палацу проголосувати за виділення коштів на вибори простим піднесенням руки.

Мабуть, при всій своїй одіозності й неадекватності вчинків учасників нинішнього парламенту цілком влаштовує дана ситуація. І непогано було б досидіти в такому режимі до чергових парламентських виборів. Тим більше, що рейтинги учасників процесу, навіть у такій ситуації, за даними соціологічної служби Центру ім. Разумкова, зростають. Он пан Янукович, тихою сапою, на майбутні президентські вибори розжився вже на 22,8% голосів.

Юлія Володимирівна — 20,5%. Та й вони їй, у принципі, не потрібні. Їй потрібен кредит МВФ. Як свого часу В.І. Ленін, за нині модною версією, брав гроші на революцію в німців, так Юлія Володимирівна має намір їх позичити в Міжнародного валютного фонду. За «катехізисом» захоплення влади далеко ходити не потрібно. Оскільки Україна не має життєво необхідного автобану вздовж океану, перекривши який хурами, можна створити революційну ситуацію, — чилійський варіант відпадає. Бабу-Ягу виростимо у власному колективі, благо історичний досвід дозволяє. Класика ж не старіє і завжди готова робити послугу революційним віянням.

Для поколінь, які основним досягненням людства вважають «Кока-Колу» й пиво, поясню, що захоплення влади не відбувається на порожньому місці. Ситуація має бути підготована. Штучно, як на Майдані, або природно, як зараз, в Україні. Світова криза підготувала в Україні всі три ленінські ознаки революційної ситуації. Світові катаклізми, сиріч, війни, кризи завжди створюють передумови змін, але не завжди це відбувається. Перша ознака — це деградація влади, або, як у класика — «верхи не можуть», а «низи не хочуть» жити по-старому. Розшифровувати, хто «низи», а хто «верхи» і далі за текстом, немає ніякого сенсу. Допитливий читач «збагне фішку» за хвилину. Друга ознака, — зубожіння мас. Прем’єр вже закликала затягнути паски. І, нарешті, третя — наявність політичної партії, спроможної.....

Всі три ознаки, як говориться, наявні, але сучасність, природно, вносить корективи. Наявність коштів — ознака четверта. У сучасному світі ідеї неодмінно повинні бути підкріплені матеріально. Така вже сутність капіталізму.

Отже, всі три ленінські ознаки в кишені. А за четверту ще доведеться поборотися, що з таким завзяттям і робить Юлія Володимирівна. МВФ гроші дасть, адже майже всі вони підуть на погашення боргів України перед цими самими членами МВФ, але й про революцію не забудуть.

Перш ніж розпочати революційні дії в політиці необхідний привід. Його може дати Президент, Верховна Рада і ще ...

Президент привід дає регулярно, але зараз як би з-за «паркану», завжди перебуваючи не на Банковій, і навіть не в Києві, а скажімо, в Римі або десь у Стамбулі. Мабуть збіг.

В.І. Леніну було потрібно 17 чоловік однодумців, щоб скинути трьохсотрічний режим правління Романових. У Юлії Володимирівни 156 осіб однодумців.

На Дніпрі не стоїть «Аврора», але сучасні засоби зв’язку дозволяють цілком вирішити цю проблему. Нейтралізувати парламент елементарно просто — вивести з ладу систему «Рада» (тренування блокування за допомогою скріпок, гривень і подібного вже пройшло).

Послідовність подій представляється таким чином. Революційна ситуація наявна, гроші МВФ виділяє, привід знайдеться, засоби зв’язку — наявні, час Ч визначиться найближчим часом, гвардія на казармовому становищі. Залишилося дуже мало: дочекатися засідання РНБУ на чолі з Президентом у офісі на Банковій.

І здійснилося.

Блокування Президента і адміністрації на Банковій, 11. Відключення електрики, зв’язку і можна опалювання, хоча Л. Черновецький гарантує не включення без підвищення оплати в 10 разів. Організація харчування з «Макдональдсу». Доставку теплих речей, зубної пасти й інших дрібниць покласти на родичів. Луценко і внутрішні війська на боці БЮТ. Потреба в перехідному уряді відпадає; Кабінет Міністрів якраз здійснює проведення в життя революційних заходів. Парламент недієздатний, навіть без участі матроса Желєзняка. Банки захоплювати не потрібно, вже розоряються в зв’язку з фінансовою кризою. Чим не революція троянд, замість «оранжу». Доки президентські літаки вільні, відрядити один до Грузії за Ніно Бурджанадзе як почесного консультанта.

Спічрайтери вже стесали пера, заготовляючи Звернення до народу.

У тексті важко помилитися. Президент за час свого правління холоднокровно й систематично розвалював українську державність. Нині чинна Конституція не дозволяє змінити Президента демократичними процедурами. Більше не можемо дивитися... У цей важкий час беремо на себе відповідальність... І подібне з усіма зупинками.

Що ще? Ах, так! Оголошення дострокових президентських виборів одночасно з парламентськими. Головне, щоб не збіглися з поїданням «шуби», холодцю, сала й горілки. А такого часу в Україні катастрофічно не вистачає. Потрібно прорахувати до одного дня. А можна й не поспішати. Піночет он скільки відновлював демократію.

Дрібниці можна допрацювати потім.

Ось тільки Петро Миколайович образиться.

Олександр БАЄВ, м. Одеса
Газета: 
Рубрика: