Про долю політичної реформи, майбутні президентські вибори, а також про те, що зміг, а що — не змiг зробити парламент минулого політичного сезону, кореспондент «Дня» розмовляв із представниками більшості Валентином ЛАНДИКОМ («Регіони України») й опозиції — Анатолієм МАТВІЄНКОМ (БЮТ).
— Парламентська більшість намагалася проголосувати своє рішення стосовно процедури спрямування законопроектів про зміни до Основного Закону до Конституційного Суду, але опозиція протидіяла цьому, причому силовими методами. Зрештою більшість прийняла, і досить однозначно, варіант, запропонований опозицією. Як опозиції вдалося переконати представників більшості? Складається враження, що «більшовики» просто піддалися тиску...
— Я не вважаю, що ми піддалися тиску. Навпаки, більшість завжди була готова йти на компроміс. Щодня ми розглядали різні варіанти виходу із ситуації, що сталася. Ми виходили з того, що протистояння відволікає депутатів від законодавчої роботи і абсолютно незрозуміле простому виборцю. Тому щойно позиція представників опозиційних фракцій дозволила досягти розумної домовленості, ми скористалися цим.
— Яким ви вбачаєте продовження політичної реформи? Депутатам потрібно спробувати створити на основі двох документів один чи все-таки є шанси, що 300 голосів отримає або парламентський, або президентський законопроект?
— Краще, коли є один компромісний документ. Проте ймовірність того, що який- небудь варіант політичної реформи отримає підтримку конституційної більшості, надто незначна. Занадто великий ступінь конфронтації між основними фігурами.
— Мабуть, найпринциповішою відмінністю президентського законопроекту від парламентського є наявність у першому норми про проведення всіх виборів протягом одного року. Чи потрібно, на вашу думку, відмовитися від цієї ідеї, якщо вона і надалі буде «каменем спотикання»?
— Безсумнівно, потрібно. Особисто моя думка, що доцільніше провести протягом одного року вибори президента і парламенту, а місцевих органів влади — з різницею рокiв зо два.
Для представників нашої фракції одним із пріоритетів також є необхідність відстояти чинну змішану систему виборів до парламенту. Я часто запитую у своїх виборців на окрузі, чи цікавився їхніми проблемами хтось із депутатів-списковиків. Відповідь завжди одна і та сама — ніхто не цікавився. Мажоритарники, хоч якими б вони були, усе-таки відчувають відповідальність перед своїми виборцями. І перехід на даному етапі до суто пропорційної системи буде великою помилкою.
— Як ви ставитеся до ідеї перенесення президентських виборів на пізніший час?
— Якщо згідно з чинною Конституцією, яку поки що ніхто не відміняв, вибори повинні відбутися в 2004-му, то так воно і має бути. Тим більше, що сам Президент України Леонід Кучма останнім часом кілька разів висловився з цього приводу чітко і недвозначно. Отже, час припинити усілякі спекуляції навколо даної теми.
— Чи буде готовою ваша партія до виборів-2004?
— Звичайно. Ми готувалися і продовжуємо готуватися до цієї події. Інша річ, що ми ще не визначилися з кандидатом і поки що не готові сказати, кого саме підтримуватимемо.
— Днями лідер Партії регіонів, прем’єр-міністр України Віктор Янукович заявив про те, що переговори щодо узгодження єдиного кандидата від сил більшості проводять не тільки лідери партій, а й прості депутати. Вам доводиться брати участь у таких переговорах?
— Розмови на цю тему між представниками фракцій і груп більшості, звичайно, існують. Але поки рішення партії немає, говорити про підтримку того чи іншого конкретного політика як кандидата на пост президента України передчасно.
— Коли Партія регіонів планує визначитися з позицією щодо президентських виборів?
— Орієнтовно у вересні-жовтні ми проводитимемо з’їзд — на ньому після відкритої дискусії і приймемо рішення. Це дуже серйозне питання — як для партії, так і для претендента на роль кандидата. Адже йому також потрібно визначитися, оцінивши свої перспективи на перемогу, а також стосовно того, що може дати ця перемога.
