У наметі «афганців» незатишно й зимно, але атмосфера дуже тепла і привітна. Зараз на Майдані знаходиться 500 очевидців агресії Радянського Союзу проти Афганістану, іще 2,5 тис. колишніх військових знаходяться у резерві. Здавалося, ці люди повинні мати міцний «просовєтський» гарт, утім зараз вони зібралися у серці України, аби підтримати протестний рух. Начальник штабу ветеранів Афганістану на Майдані Валентин Лихоліт розповів «Дню» про мотивацію «афганців» протестувати та їхнє бачення подій на Майдані.
«З МАЙДАНУ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЄВРОПА ТА НОВЕ РОЗУМІННЯ СВОБОДИ В УКРАЇНІ»
— Пане Валентине, відомо, що «афганці» брали участь у Євромайдані не від самого початку. Яка мотивація, чому долучилися до протестів?
— 29 листопада студенти запросили мене взяти участь у їхньому Євромайдані й у ніч на 30 листопада, коли відбувався розгін, мені теж дісталося. Щоправда, я отримав по спині, а діти отримали страшні травми. Пам’ятаю, якась дівчинка спала біля бочки і прокинулася від того, що її били кийком. Це був шок. Потім людей гнали за 2,5 км від Майдану й добивали. Саме тоді ми з хлопцями вирішили, що тут не повинно більше такого бути. Вже 1 грудня «афганці» долучилися до Майдану й почали розбивати своє наметове містечко: кілька великих палаток стоїть біля стели, ми називаємо їх казармами, та ще кілька по інший бік дороги. Власне, кличу про збір не було, але небайдужі до подій, які відбувалися в ніч з 29 на 30, «афганці» почали з’їжджатися. Опісля було організовано штаб, обрано командирів тощо. Організатором виступив Олег Міхнюк, який є очільником 8-ї сотні. Тоді ж було запропоноване спільне для нас гасло: «Від Афгану до Майдану».
Загалом, все відбулося дуже спонтанно. Завдяки Віктору Януковичу, я знову зустрів «майданутих» «афганців», як ми називаємо один одного жартома. Є бойові «афганці», а тепер є «афганці» з Майдану — ми дуже здружилися за цей час. Окрім того, тут є люди, які були в Іраку, Югославії, на Кубі — повний інтернаціональний комітет ветеранів учасників бойових дій — (Усміхається). Ми зібралися для того, щоб кийок більше не підіймався на людину.
Ми довели, що не допустимо свавілля, коли відбувався штурм Майдану 11 грудня. Тоді барикаду, де були «афганці», так і не прорвали. Ми із людьми тримали оборону з половини першої ночі до шостої ранку.
«Афганці» аполітичні: ми не підтримуємо жодну партію, ми вийшли, щоб тут більше не проливали кров. Зараз ми виконуємо роль жандармів: слідкуємо за порядком на Майдані (наші люди несуть службу на постах по периметру ). Я ніколи не думав, що знову буду учасником фактично бойових дій. У нас є і розвідка, і контррозвідка. Ми знаємо, як пересувається «Беркут», де розташовані машини бойової техніки. Ми з’ясували, що на Майдані стоїть 60 камер, які ведуть цілодобову зйомку. Поки що вони працюють на владу, але на них є записи того ж 11 грудня, коли «беркутівці» атакували Майдан, або ночі з 29 на 30 листопада — колись це може знадобитися.
Думаю, що у влади болить голова через те, що на Майдані стоять «афганці». Але тут працюють групи не тільки Януковича. Наприклад, група машин із російськими номерами постійно приїздить до Майдану і їх охороняють працівники Служби безпеки.
Зараз ми бачимо повернення 90-х рр.: рекет, «наперсточники», валютні махінації. Я б хотів, щоб у наших дітей було краще майбутнє. Ми зараз не живемо, а просто проживаємо. Проте з цього Майдану починається Європа і, думаю, почнеться поява нових думок, нового розуміння свободи в Україні.
«МИ ПІДТРИМУЄМО ВІДСТАВКУ ВЛАДИ ТА ІДЕЮ ТИМЧАСОВОГО КОАЛІЦІЙНОГО УРЯДУ»
— Свого часу ви воювали за інтереси Радянського союзу. Чи підтримують зараз «афганці» ідею євроінтеграції?
— В радянські часи ми були змушені воювати за інтереси тієї держави і виконувати накази, які нам віддавали. Сьогодні ж зовсім інші реалії — ми живемо у своїй незалежній країні. Отже українськими національними інтересами має бути — прагнення стати частиною європейського простору, частиною вищих стандартів життя. Ми за те, щоб у нас були чесні суди, верховенство права, а не вибірковість правосуддя. Закон має бути над усіма: від Президента до простого орача. Нині ж ми бачимо, що людей із грошима завжди виправдовують продажні суди, прокуратура, міліція й розуміємо, що немає до кого піти, щоб знайти правду, окрім тієї, яку встановив Янукович. Я за те, щоб у наших дітей була нормальна, сильна держава і де б українець не потрапив у біду, країна могла потурбуватися про кожного.
Не менш важливим є і той факт, що світ зацікавився Україною, він захоплюється тим, як довго стоїть Майдан. Але, хотілося б, щоб вони згодом захоплювалися нашою сильною економікою, правовим, соціальним сектором. Тобто, ми за те, щоб європейські стандарти життя були впроваджені в Україні.
Наразі, владна машина не здалася: нашим активістам приходять запрошення на бесіди до СБУ, міліції. Головне формулювання — ворожа налаштованість до влади. Таким чином, нам можуть інкримінувати підготовку перевороту. Але, я думаю, ми будемо старатися, щоб здобути перемогу. Народ постійно повстає у різних містах, кияни дуже підтримують Майдан і стає зрозуміло, що нас не розігнати кийками.
— Ви зазначили, що «афганці» аполітичні й не підтримують жодної партії чи лідера, і водночас приєднуються до вимоги відставки Президента та влади. Але ж обирати доведеться з-поміж існуючих політичних сил.
— Ми підтримуємо відставку влади й ідею тимчасового коаліційного уряду, який би взяв на себе локомотив економіки, соціальної політики тощо. На момент відставки, у лідерів опозиції має бути чіткий план: хто візьме на себе обов’язки президента, прем’єр-міністра, голови ВР. Недостатньо тільки кричати: «Банду геть!», має бути план подальших дій.
Дійсно, є певний кругообіг і обирати доведеться з існуючих, але зараз ми готові підтримати будь-якого єдиного кандидата, якого назве опозиція, тільки б не Віктора Януковича. Справа в тому, що коли були «помаранчеві», п’ять років пройшли дуже швидко. Ющенко й Тимошенко не могли поділити владу, але народ дивився на це, як на цирк. Звичайно, це мало негативні наслідки для країни, але психологічно на житті самих людей їхні суперечки не дуже позначалися. Нині ж таке враження, що ця влада сидить у своїх кріслах вже років 30. Весь тягар на людях. На Майдані багато таких, в кого влада відібрала бізнес, хто відчуває непомірний тиск податкової. Усіх, хто тут присутній, так чи інакше зачепила політика Партії регіонів.
— Як ви оцінюєте горизонтальну організацію на Майдані?
— Тут я б хотів відзначити студентство. Вони молодці, що підняли Євромайдан. Якби дітей не побили, цього б усього не було — вони герої. Студенти повинні відігравати ключову роль у процесах Майдану. Вони також, зі свого боку, повинні консолідуватися й виробити спільний план щодо потенційного глави держави, прем’єра тощо. Це не обов’язково мають бути студенти, а просто чесні й професійні люди. Зараз молодь зробила один крок, а наступного чекає від старшого покоління. Утім, краще мати й свій сценарій розвитку подій про запас. Майбутнє України залежить від них, а не від старших, тож їм потрібно діяти.
«ОПОЗИЦІЯ МАЛА Б ОБРАТИ ЄДИНОГО КАНДИДАТА НЕ З ЇХНІХ ЛАВ»
— Як відбувається комунікація із опозицією, яка намагається контролювати Майдан? Чи дослухаються вони до вимог людей?
— Нехай би вони й взяли контроль, але серед них немає згоди. Потрібно, щоб хтось вийшов і сказав, що вони об’єдналися й вирішили, хто буде претендувати на президентське крісло й інші державні посади, щоб було зрозуміло — з кого питати. Зараз вони хочуть йти втрьох: у випадку, якщо когось знімуть, його замінить інший. Але це неправильно. За такою логікою, влада може усіх зняти. Повинен бути єдиний кандидат і програма. Не потрібно, щоб кандидат обіцяв виконання 25 пунктів, хай їх буде усього 5, але він буде певний, що зможе втілити у життя все те, що запланував. Це — дія. В ідеалі, опозиція мала б обрати єдиного кандидата не з їхніх лав — розумну людину, яка розуміється у багатьох державних сферах і може повести країну вперед.
До нас приходять усі опозиційні лідери: найчастіше, Кличко, бувають також Яценюк і Тягнибок. Ми з ними спілкуємося та жорстко висловлюємо, чого ми хочемо. Вони бачать, що ми висловлюємо консолідовану позицію, все одно вся ця інформація осідає в їхніх думках. Ми не хочемо крові, ми готові виконувати план дій, якщо він буде.
— Ви наголошуєте на висуненні єдиного кандидата, ви підтримуєте збереження президентсько-парламентської республіки, бо вже сьогодні заговорили і про повернення до змін Конституції 2004 року?
— Для того, щоб Україна вийшла з цього піке, потрібно все ж залишити важелі влади в одних руках. В нас багато гетьманів, які будуть тягти ковдру на себе й користі від цього не буде. Україна має стати такою, щоб Європа тягнулася до нас, а не ми до неї просилися. З нашими землями та ресурсами ми можемо жити не гірше, ніж в Еміратах.
Що ж до чинного Президента, він повинен іти на діалог, а не керуватися логікою, що своїх здавати не можна й ігнорувати мільйони людей, які зараз повстали. Янукович хоче подивитися, хто вистоїть. Влада чекає, що із настанням морозів люди розійдуться. Але вони не враховують одного — споконвіків українці були сильні духом. В нас вже є анекдот, що настав 2040 рік, Україна стала сильною державою, все добре, але Майдан ще стоїть.
«ГАДАЮ, ЩЕ МІСЯЦЬ, МОЖЕ ДВА, І — БУДЕ РОЗВ’ЯЗКА»
— Зараз ситуація виглядає патовою. Влада ігнорує вимоги Майдану. Чи можливі тут якісь позитивні зрушення?
— Влада реагує. Всередині владних кіл, в кулуарах, постійно обговорюють Майдан і його дії. Ми їм надокучаємо тим же Автомайданом, наприклад. Вони дуже хочуть, щоб у нас щось трапилося: щось згоріло, щоб тут лунали постріли.
Що ж до результатів, думаю, влада почне помічати Майдан тоді, коли проти неї застосують міжнародні санкції.
— Як довго готовий стояти Майдан і, зокрема, «афганці»?
— Думаю, що ми вистоїмо до кінця, бо ми дійсно цього хочемо. На Майдані є люди, які беруть відпустки за свій рахунок і приїздять сюди. Є ті, хто розрахувався на роботі й буде сидіти тут до перемоги. Наш народ мудрий. За нами спостерігає весь світ.
Кожен крок влади зараз є помилковим. Напевно, вони будуть діяти так і надалі, аби змусити народ зірватися, щоб показати усім звірячий вишкір Майдану всьому світу. Російське телебачення, наприклад, розповідає, що тут зібралися самі маргінали: алкозалежні, бомжі, шизофреніки. Кілька разів навіть показували, що Майдан вже розійшовся. Нещодавно до нас приїжджали наші друзі-«афганці» з Білорусі та Росії — вони були здивовані, що тут усе не так, як їм показували.
— Кажуть, що все може затягнутися до 2015 року, та й опозиція апелює до президентських виборів.
— Я сподіваюся, що все вирішиться раніше, вже у цьому році. Думаю, ще місяць, може два, і вже буде розв’язка.
— Зараз говорять про можливе перетворення України на Білорусь, застосування сили проти народу. Як ви оцінюєте такий сценарій?
— Віктор Янукович дивиться на Росію і Білорусь зі своєї дзвіниці. Він не розуміє, що якщо ми зробили раз ковток свободи, це вже не можна зупинити. Ми хочемо дихати свободою на повні груди. Якщо раптом влада захоче ввести надзвичайний стан і застосувати війська, ми будемо готові. Якщо почнуть стріляти, ми не будемо підставляти другу щоку, ми почнемо протидіяти. «Афганці» готові відповідати на удари кулаком двома ударами. Допоки протистояння мирне, ми будемо поводитися мирно, якщо ж почнеться силове протистояння, ми теж застосуємо силу.
Якщо влада захоче силою розігнати Майдан, їм потрібно буде або всіх закрити, або всіх убити, інакше ми повернемося вдвічі сильнішими. Це дуже прикро, але ми готові до різних варіантів розвитку подій. Утім, сподіваємося, все ж, на краще.
