Безпрецедентним для України можна назвати рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровська, винесене щодо позову про захист честі й гідності лідера місцевої організації "Державна самостійність України" Андрія Якименка на голову обкому Соцпартії Віктора Березки. Суд не лише відмовив у позові, а й принагідно в своєму рішенні визнав, що "політична та ідеологічна позиція позивача не є чужою заходам і методам фашизму"(!).
Розгляд справи двох політичних лідерів щодо звинувачень у фашизмі тривав у суді майже два роки. Причиною стала публікація в обласній газеті соціалістів "Трудовое Приднепровье" невеликої замітки під назвою "Місцеві фашисти розперезалися". Оскільки йшлося в ній про "деесушників", лідер "Січеславської обласної організації ДСУ" Андрій Якименко сприйняв це як образу. І не тільки як політичний діяч, а й як державний службовець, котрий працює юристом в обласному управлінні народної освіти. Як матеріальну компенсацію за "душевні муки та моральні страждання" Якименко зажадав від газети та автора замітки, а ним виявився саме лідер соціалістів, 20 тисяч гривень.
Із самого початку процесу районний суд наштовхнувся на ту обставину, що в Україні на відміну, скажімо, від Росії, досі немає юридичного визначення фашизму. Сам Якименко наполягав на тому, що він "глибокий національний патріот", а не фашист, а це, як кажуть, дві великі різниці.
Відповідач-соціаліст Віктор Березка хоч і заявив, що прямо не звинувачував Якименка у фашизмі, надав судові цілу низку документів і заяв місцевої організації ДСУ, інтерв'ю для ЗМІ її лідера, які, м'яко кажучи, давали підставу для роздумів. За наполяганням сторін питання про з'ясування змісту термінів "фашизм" і "націоналізм" було передане на експертизу до Дніпропетровського університету. Експерт, професор кафедри історії держави та права, Карло Марков у своєму висновку визнав "близьку спорідненість" фашизму та крайнього націоналізму, зауваживши при цьому, що перший - це система поглядів, а другий виражає "у примітивній формі ідеї національного панування". Виступаючи в суді, професор, утім, зауважив, що коли дотримуватися визначення фашизму, що його дав... VІІ конгрес Комінтерну (а іншого немає!), то фашизму в Україні ніби й не існує, оскільки немає, наприклад, монополістичного капіталізму, чиї інтереси він за теорією виражає.
Одначе, суд дійшов висновку, що позиція відповідача-соціаліста, викладена ним у суперечливій замітці "небезпідставна". Підставою, ніби-то, служать представлені судді документи з висловлюванням лідера "деесушників" "про необхідність застосування силових методів до ворогів української нації, про моральну свободу від дотримання антинаціональних законів, про погрози відкритого знищення ідеологічних ворогів". Ці та інші докази дали судові можливість стверджувати, що позиція місцевого лідера ДСУ "не є чужою заходам і методам фашизму". На підтвердження головуючий не процесі Олександр Баранник послався на те, що прокуратура Дніпропетровської області два з половиною роки тому вже виносила припис та попередження лідерові СОО ДСУ про необхідність дотримання статей кримінального кодексу України, що стосуються рівноправності громадян різної національної та расової приналежності, створення незаконних формувань і груп тощо.
Рішення Жовтневого суду зустріли бурхливими оплесками присутні на процесі представники різних партій та організацій. Лідер соціалістів Віктор Березка вважає, що "істина восторжествувала", а його опонент, звісно, із цим не згоден.
Цікаво, що обидва політики доки йшов судовий процес, співпрацювали в... Комітеті із захисту конституційних прав громадян, створеному за їхньої спільної ініціативи.
Дніпропетровськ
