Як відомо, кожна епоха має свої ідеї та ідеали. Хоч існують, звичайно, й ідеї, які не вмирають при зміні епох. Легше та веселіше жити людям у суспільстві, яке визначилося зі своїми ідеями та примусило своїх громадян повірити в їхню справжність. Ще декілька десятиріч тому більшість із нас були щасливими: громадяни знали, що марксизм-ленінізм — це єдино правильне та вічно живе вчення. А тепер, як стверджують деякі соціологи та політики, ми нещасні тільки тому, що не знаємо, які ідеї нині є єдино правильними та вічно живими. Звідси і всі наші проблеми.
Але Захід нам допоможе. Тому Захід знає все. І він знає, що єдино правильними та вічно живими є лише ідеї постмодернізму. І Захід рухається єдино вірною дорогою. Приватна власність, надрозумні комп’ютери та роботи в поєднанні з повною свободою вияву первісних інстинктів і витончених бажань людини здатні зробити людей щасливими.
Але нам допоможе і Схід. Тому, що Схід (особливо Північний Схід) також усе знає. Він знає, що єдино правильними та вічно живими є ідеї пост-марксизму-ленінізму. Це коли приватна власність і розумні комп’ютери поєднуються з розвиненим криміналом і воєнізованою ієрархією в суспільстві, на чолі якої стоїть Лідер нації, наймудріший, а в перспективі — найгеніальніший. І Він, озброєний найбільш провідними і вічно живими ідеями, знає, як зробити щасливими не тільки своїх співгромадян, але і мешканців інших країн.
А що ж ми, українці? Ми, що не визначилися зі своїми єдино правильними ідеями, втрачаємо темп. Нас усі обганяють, оскільки ми свого часу «не вчилися так, як треба» і тепер нічого не знаємо і кидаємося то туди, то сюди. А ось всі інші знають все, і тому постійно нас вчать. Вчать, тому що вони знають краще за нас, як нам жити. Більшість політиків у всьому світі, прокидаючись вранці, ставлять собі запитання: «А що я можу сьогодні порадити Україні?»
Врятувати ж нас може тільки власне безпомилкове вчення. Як стверджує дехто, нам слід об’єднати два вищеназваних єдино правильні вчення (щоб нікого не образити), злегка розбавити їх ідеями чучхе, і ми отримаємо власну всепереможну доктрину, ідеалами якої будуть приватна власність, сучасна техніка, свобода вияву первісних інстинктів і жорстка (злегка криміналізована) ієрархія на чолі з Лідером нації, в перспективі — недурним. І ми знову станемо щасливими.
Відповідно до цих ідей і потрібно провести перетворення у країні. І починати треба з голови, тобто з Президента і парламенту.
Дійсно, давайте поглянемо уважніше на наших провідних політиків і парламентарів.. Як-то кажуть, неозброєним оком видно, як вони мучаться від безідейності та невизначеності. Адже це найпередовіші люди нашого суспільства. Якщо ми дамо їм правильні ідеї та відповідно до цього організуємо їхню роботу, то вони покажуть дива продуктивності праці. Необхідно в найкоротші терміни провести політичну реформу — в дусі нашого нового всепереможного вчення. Внаслідок аналізу фахівців і комп’ютерного моделювання отримані наступні висновки.
Президента країни потрібно обирати на всеукраїнському бліцтурнірі зі східних єдиноборств. Переможець отримує все, зокрема, і право провести больові прийоми щодо всіх співгромадян. Його службовим убранням є бойова куртка дзюдоїста та капелюх із пером.
У парламенті пропонуються наступні нововведення.
Впроваджується нова форма одягу. У теплий сезон нашим парламентарям наказується носити пов’язки на стегнах із краватками або метеликами, а в холодний — звірині шкури з циліндром. У такому вбранні народні обранці будуть виглядати дуже природно та відчувати себе адекватно духу часу. Однак із метою виховання патріотизму вищеназвані предмети туалету повинні виготовлятися винятково вітчизняними модельєрами.
Потім необхідно переробити регламент. Нинішній не дає депутатам повністю виявити свої здібності. При аналізі діяльності нашої Верховної Ради самі по собі напрошуються наступні пропозиції.
Вибори спікера та його заступників потрібно провести також по-новому: серед кандидатів проводиться бліцтурнір з корейської боротьби тхеквандо. Три переможці посідають відповідні посади в керівництві парламенту. Обраним таким чином керівництво буде мати цілком достатній авторитет для управління діяльністю вищого законодавчого органу. Спікер має при собі як символ виборної влади сигнальну ракетницю. Керівники фракцій дістають право мати при собі батіг або палицю для стимулювання роботи членів фракції та їхнього правильного голосування.
Кожна фракція має свого шамана, що володіє переважним правом тлумачення волі головного божества, якому поклоняється фракція, що іменується Спонсором. Для зв’язку зі Спонсором використовуються окультні засоби, а в особливих випадках також мобільний телефон.
Неодмінно треба обмежити можливість депутатів використати такий бич сучасного суспільства, як демагогію. Політична тріскотнява ніколи не давала позитивних плодів. І тут на допомогу може прийти досвід далеких предків і з Заходу, і зі Сходу. Депутатам, які виступають із трибуни, дозволяється виражати свою точку зору наступним чином: гарчанням, зубовим скреготом, завиванням, войовничими рухами тіла та криками. Членороздільну мову можна використати лише для короткого опису того, що виступаючий збирається зробити з політичними противниками найближчим часом, при цьому лексика не нормується.
Кожний депутат має право викликати будь-якого іншого депутата на двобій. Якщо причиною конфлікту є приватизація великих об’єктів або бюджет, то переможець має право зняти скальп із переможеного.
Плювати один в одного, відбирати картки та бюлетені для голосування, з’їдати майно політичних опонентів, обливати їх водою, штовхати, штовхати та здійснювати інші дії, спрямовані на якнайшвидше переконання опонентів, дозволяється необмежено! Взагалі члени парламенту повинні якомога рідше користуватися своїми язиками (які, як усім відомо, не мають кісток), оскільки вони все одно рідко знаходять спільну мову. Вони повинні якомога більше діяти руками та ногами. Іноді, звичайно, і головою, але голову їм треба використовувати лише за її прямим призначенням: для ударів в обличчя та груди — пам’ятаєте, як Зідан поклав на газон італійця на чемпіонаті світу з футболу? У цього француза звивина працює непогано. Він був би не найслабшим депутатом нашої Ради.
Перед голосуванням кожна фракція виконує колективний бойовий танець із томагавками або автоматами Калашникова. Депутати, які від страху втекли із зали, до голосування не допускаються.
Партія або фракція, що має конституційну більшість, має право раз у сесію засмажити на багатті та з’їсти трьох депутатів від опозиції, при цьому опозиція отримує демократичне право самій визначити кандидатів на з’їдання. Один раз на п’ять років парламент, за узгодженням з президентом, на Європейській площі приносити в жертву богам одного олігарха.
Приблизно раз на місяць необхідно влаштовувати бойове грище під назвою «Взяття ворожого табору». Одна фракція займає позиції навколо президії, а інші намагаються її звідти вибити, використовуючи прийоми рукопашного бою та підручні предмети для нанесення ударів і метання. Цей захід сильно розвиває інтелект депутатів, а також тактичне та стратегічне мислення керівництва фракцій, яке так необхідне для управління державою.
Як відомо, в глибині душі кожної природної людини таїться страх перед цивілізацією і ненависть до всіх предметів, які її втілюють. Пам’ятаєте вандалів, що нищили прекрасні римські статуї?.. Або солдат і матросів, які напаскудили в дорогі та витончені квіткові вази в Зимовому Палаці під час жовтневого перевороту? Це цілком природне прагнення людського єства зруйнувати ланцюги цивілізації, які зв’язують її все сильніше і сильніше, і створити нове та вільне життя. Як стверджують анархісти, пристрасть до руйнування — це творча пристрасть... Тому що вона розкриває в людині творчі сили.
Тому на початку кожної парламентської сесії було б корисно влаштовувати так званий «Великий Тарарах», який зазвичай проводиться таким чином. За командою спікера, яка дається за допомогою ракетниці, всі депутати починають ламати мікрофони та іншу техніку, ламають столи, ріжуть і рвуть підкладку на кріслах, нівечать усе будь-якими доступними способами (зокрема і методом пітерських солдат). Витрати на ремонт оплачуються державою за статтею «Відпочинок і рекреація депутатів».
Деякі європейські парламенти допускають на свої засідання простих громадян за квитками, що продаються за дуже помірну ціну. Нам негайно потрібно запозичити цей досвід. Тоді наші співгромадяни на власні очі побачать усі переваги наших нових ідей, які втілені в життя. Якомога частіше туди треба водити школярів... Їм там буде чому повчитися.
Ці та деякі інші нововведення дозволять нашій Верховній Раді швидко вийти на провідні позиції у світовому парламентаризмі та ощасливити нас швидкими та мудрими рішеннями. І ми утремо ніс і Заходу, і Північному Сходу. Звичайно, спершу нас можуть не зрозуміти... Але, побачивши ефект від нашої парламентської реформи, неодмінно стануть брати з нас приклад, оскільки наслідування всього передового властиво людській вдачі. Згодом і Захід, і Схід підуть за нами.
Хоч... Багато хто, напевно, помітив, що наші політики вже давно почали втілювати нове вчення в життя. Головне і найважче для них тепер — примусити нас повірити в його безпомилковість.
Отже, під керівництвом мудрого національного лідера та не менш мудрого парламенту, озброївшись непереможними ідеями нашого нового вічно живого вчення, уперед до щасливого майбутнього!
