Перебуваючи з робочим візитом у Грузії, прем’єр-міністр України Анатолій Кінах взяв на себе роль торгівельного миротворця. Він заявив про те, що протягом місяця, який залишився до набуття чинності введених Україною митних зборів на імпорт російських автомобілів і цементу, урядам двох країн вдасться досягти взаємовигідних домовленостей, які дозволять не вводити обмежувальні заходи. Проте такі заяви, а тим паче інформаційні мотиви для них, переважно свідчать про досить активну фазу торговельної війни. Сьогодні, за словами А. Кінаха, двом країнам потрібно вчитися захищати національні економічні інтереси, не завдаючи шкоди створенню сприятливих умов для бізнесу. При цьому український прем’єр сказав: «Нам украй необхідно виробити систему попереджувальних заходів у тих випадках, коли та чи інша продукція українських чи російських підприємств створює конкуренцію для національних виробників».
Нагадаємо, що департамент торгівельних обмежень і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю Мінекономіки та євроінтеграції України за результатами розслідування, проведеного за заявою Луцького автозаводу і СП «АвтоЗАЗ-Деу», вирішив ввести 32-відсоткове мито на імпорт російських легкових автомобілів (із об’ємом двигуна 1 — 1,5 тис. см ) на період з 1 серпня до 8 грудня нинішнього року. Йдеться про радянські «народні автомобілі» ВАЗ.
Водночас того ж дня, коли прем’єр розповідав про «мирні» наміри, в урядовій газеті «Урядовий кур’єр» повiдомлялося, що рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Україна ввела вищеназване спеціальне мито на період із 30 липня по 8 грудня. При цьому Мінекономіки запропонували провести консультації щодо укладення угоди про обмеження поставок вказаних автомобілів із Міністерством економічного розвитку і торгівлі РФ. А незавершене ще антидемпінгове розслідування вирішено продовжити до 8 грудня. Отже, для завершення розслідування час ще є, а ось на переговори залишилося не більше двох тижнів, що ставить імовірність їхнього успіху під великий сумнів.
Заступник голови Міжвідомчої комісії, заступник держсекретаря Мінекономіки та євроінтеграції України Андрій Гончарук прокоментував «Дню» ситуацію наступним чином:
— Як відреагують росіяни на нашу пропозицію провести переговори — це їхня справа. Якщо зустрічі почнуться та принесуть позитивні результати, не виключено, що комісія може внести певні доповнення до свого рішення і навіть відсунути строк введення мита. Це принципово можливий варіант, хоч у нашій практиці такого ще не було. А ще, я думаю, що введення цього мита має б стимулювати росіян.
— А чи не додаються до даної справи наші внутрішньополітичні «розборки», адже загальновідомо, хто, незважаючи на декларовану національно-патріотичну орієнтацію, стоїть в Україні за російськими автомобілями? І цей «хтось» робить також постійні спроби «повалити» уряд...
— Можу цілком щиро відповісти на ваше запитання негативно. Розслідування, ініційоване ще 11 січня, проводилося об’єктивно і, відповідно до процедури, на публічних слуханнях. Обставини даної справи примусили нас вжити попередніх заходів, але жодного тиску, ні з одного, ні з iншого боку, чесно кажучи, не було. Комісія на чолі з міністром економіки та євроінтеграції Олександром Шлапаком це рішення прийняла незалежно й одноголосно. І Порошенко мені навіть не телефонував, хоч усе робилося відкрито, і він, напевно, знав, до чого йде справа. Факт різкого зростання реалізації російських автомобілів та їхньої частки на нашому ринку говорить сам за себе — заходи із захисту ринку повинні застосовуватися.
— У чому звинувачують російських імпортерів автомобілів? На чому базується їхній демпінг в Україні?
— Головною підставою для прийняття розглядуваного рішення було кілька чинників. По-перше, обсяг поставок російських автомобілів виріс за 2001 рік до 44,6%. По-друге, частка російських автомобілів на українському ринку сьогодні становить 84,6%. І, по-третє, знизилася ціна на російські авто.
— Крім того, наші заходи запроваджуються у відповідь на російські обмеження стосовно товарів з України?
— Я б не ставив це питання у такій площині. Повторюю, розслідування проводилося незалежно, за поданою ще минулого року заявою українського суб’єкта — асоціації «Укравтопром». Звичайно, для росіян наше рішення відчутне, оскільки український ринок займає значне місце в їхньому автомобільному експорті. Тому ми дуже уважно ставилися до розслідування і прагнули не припуститися помилок — щоб усе в ньому було виважене. Але з другого боку, зрозуміло, що не можна виключати і зв’язок цього рішення з прийнятими в РФ постановами про оцинкований прокат і арматуру. І ще хочу підкреслити, що заходи щодо захисту ринку, вжиті міжвідомчою комісією, прийняла справді вона, а не прем’єр. Це її повна компетенція. І вона працює не під керівництвом прем’єра...
— Чи хочете ви сказати, що між Україною та Росією сьогодні немає торговельної війни?
— Я намагаюся уникати такого визначення. Хоч у нас багато хто його дуже любить і використовує не за призначенням. Пригадується, його широко застосовували навіть тоді, коли США ввели обмеження на імпорт металопродукції проти багатьох країн світу, а українська сторона цілком незалежно від цього заборонила ввезення до нас американської курятини, так званих «ніжок Буша». Жодної війни там, природно, не було. Не воюємо ми й із росіянами. Ми просто доводимо одне одному свою правоту, причому цілком цивілізованими методами — за столом переговорів і за допомогою визнаних у світі інструментів. Війни йдуть за іншим сценарієм: одна сторона вживає якихось загороджувальних заходів, не підкріплених законодавством, двосторонніми та багатосторонніми домовленостями, а інша тут же — у відповідь своїх.
— Ми дуже багато говоримо про вільну конкуренцію. Але все ж віддаємо перевагу протекціоністським заходам. Як вирішити цю суперечність?
— Вільна конкуренція зовсiм не виключає заходів, які базуються на спеціальному антидемпінговому законодавстві. У наших торговельних відносинах з Росією все прозоро. Якщо переглянути обсяги обмежень у нас та у них, то відразу стає зрозуміло, що наш протекціонізм сильно відстає.
— Торгівельний обіг із нашим стратегічним партнером Росією останнім часом дуже помітно скоротився. Схоже, що всі ці обмежувальні заходи можуть призвести тільки до посилення цієї тенденції.
— На жаль, це саме так. Але вихід із ситуації — це та угода про вільну торгівлю без будь-яких вилучень, яку ми запропонували і вже не один рік відпрацьовуємо з російською стороною. Але процес пробуксовує. У відповідь, замість вільної торгівлі, нам пропонують ЄврАзЕС. Ми побоюємося туди «вступати», не знаючи, що це таке. Без вивчення всіх «за» і «проти» — це передчасно. Вільна торгівля без будь-яких обмежень — це не просто слова, це — наша переговорна позиція.
ДО РЕЧI
Міністр економічного розвитку і торгівлі РФ Герман Греф заявив Інтерфаксу, що запровадження Україною на найближчі чотири місяці мита на поставки російських автомобілів не завдасть істотних збитків автомобільній промисловості РФ. На думку російського міністра, для його застосування немає реальних причин. Проте Г. Греф повідомив, що питання про вжиття заходів у відповідь iз російської сторони може бути вирішене тільки після отримання Москвою всіх офіційних документів і проведення консультацій iз Україною. «Потрібно все уважно вивчити, оскільки існує певний порядок застосування заходів у відповідь, — зазначив глава Мінекономрозвитку Росії. Він сказав, що уряд Росії «далекий від емоційної реакції» або спроб перевести питання стосовно запровадження Україною спеціального мита в політичну площину. «Нам треба знайти взаємоприйнятне вирішення питань, оскільки Україна є для Росії істотним стратегічним партнером, і іншої мови, крім мови переговорів, у торгових питаннях не існує», — вiдзначив Г. Греф.
