За тиждень до виборів ситуація в столиці поступово розпалюється. Лідери виборчої гонки вже приглядають місця для проведення своїх акцій, через що виникають конфлікти. Київрада самоусувається від розв’язання цих проблем, і не тільки цих. Всупереч вимогам регламенту й депутатського корпусу, керівництво Київради відмовляється проводити засідання. Ці й інші запитання ми попросили прокоментувати заступника керівника Київського міського відділення Партії регіонів, депутата Солом’янського району Києва Сергія БАРАНОВА-МОХОРТА.
— Чи буде проведено засідання Київради 27 вересня, як наполягає Партія регіонів?
— Хочу нагадати, що Київрада вже прийняла, щоправда, із масою порушень законодавства й регламенту Київради, рішення про те, що наступне засідання відбудеться 1 жовтня. Хоча, у вересні повинно було бути два засідання 13 і 27, і на ці засідання був підготовлений порядок денний, близько 120 положень, куди було внесено безліч найважливіших для Києва питань. На жаль, керівництво Київради, зокрема, Довгий — секретар Київради, по суті, одноосібно ухвалив рішення про те, що засідань Київради у вересні не буде. Думку представників різних політичних сил Київради було просто проігноровано. Ми не могли залишити цю ситуацію без реакції, ми ініціювали збір підписів за проведення позачергового засідання. На жаль, ті політичні сили, які декларували готовність приєднатися до нашої ініціативи, зараз включили задню передачу й заявили, що до виборів вони також проти проведення засідання. Я вважаю, що пов’язане це, насамперед, із їхньою невпевненістю у своїх силах. Не секрет, що, підтримка «Нашої України» в Києві досягла загрозливо низького рівня. Крім того, не виключено, що НУ—НС і БЮТ відмовляються приходити в Київраду внаслідок відсутності трансляції цих засідань — отже попіариться не виходить, а інших цілей у них, судячи з усього, немає.
— Повертаючись до питання про керівництво Київради. Ви неодноразово говорили, що на найближчому засіданні Партія регіонів ініціюватиме відставку Олеся Довгого. Коли це станеться, і йдеться тільки про Довгого чи недовіру буде виявлено й меру Леоніду Черновецькому?
— Хочу уточнити, всі чомусь говорять про позачергове засідання, тоді як в календарному плані роботи Київради чітко прописано: 27 вересня засідання Київради. Ми працюємо над тим, щоб це засідання відбулося. Після тієї поведінки, яку демонструє Олесь Довгий, ми, звичайно, ставитимемо питання про його відставку. Бо ігнорувати думку депутатів Київради, не важливо від яких вони політичних сил, ігнорувати ті проблеми, які потрібно вирішувати в Києві... За це потрібно нести якусь відповідальність. Тому збір підписів триває, ми все-таки сподіваємося, що засідання відбудеться. Для нас воно планове, для керівництва Київради чомусь стало позачерговим. Щодо перевиборів мера й виборів у місцеві ради, то мені здається, що спочатку повинні пройти парламентські вибори, потрібно побачити результати.
Минулого тижня сталася подія, яка примусила багатьох задуматися над тим, як політичні сили «ділитимуть» київські площі, зокрема, майдан Незалежності після 30 вересня? Йдеться про конфлікт, який стався в ніч із 18 на 19 вересня між представниками Партії регіонів і НУ— НС. Нагадаю, тоді представники НУ—НС приїхали на майдан і намагалися встановити сцену, заявку на проведення своєї акції вони подали, але ця заявка стосувалася 21 числа. Більше того, заявка ще не дає права на установку сцени, для цього потрібні спеціальні дозволи, зрештою, потрібен ордер на установку сцени. Вони ж діяли абсолютно безпардонно, за рамками правового поля. У ніч із 18 на 19 представники Партії регіонів їм саме й показали, що з нашого боку вони отримають адекватну відповідь на свою правову необмеженість. Були й сутички, але десь до четвертої ранку конструкції, що були завезені цими ж людьми — представниками НУ— НС, — були завантажені в машини і вивезені з майдану.
— Але надалі як розвиватимуться події навколо майдану?
— Ця проблема почалася ще в 2004 році. Коли представники одного політичного табору фактично захопили майдан. Якби такого прецеденту не було, то зараз конфлікти навколо майдану не виникали б. Є два шляхи. Перший — договірний — усім відмовитися від акцій на майдані і вести агітацію, спілкуючись із людьми, ми, до речі, так і робимо зараз у всіх районах Києва. Або вдаватися до агітації в засобах масової агітації, або до зовнішньої реклами тощо. Другий — правовий, коли подаються заявки, ці заявки розглядаються, проходять узгодження, і та сила, яка отримує дозвіл і ордер, встановлює сцену й проводить свої акції. Є, звичайно, й інші шляхи: можна домовитися приходити на майдан по черзі, провести жеребкування... (усміхається). Але в будь-якому випадку потрібно шукати мирні шляхи вирішення цієї проблеми й не провокувати протистояння.
— Вам відомо, хто вже подав заявки на проведення акцій на майдані?
— Заявки є, й переговори тривають, але остаточні рішення не прийнято. З іншого боку, мені здається, що майдан уже не викликає таких емоцій, як у 2004 році, і в Києві ставлення до майдану змінилося. Влаштовувати протистояння, поляризацію суспільства із-за такого майдану, мені здається не варто. Він втратив своє значення, і це визнають навіть прихильники Ющенка, які підтримали його в 2004 році.
— Представники Партії регіонів розмістили намети біля ЦВК? Чи є у вас на це дозвіл і яка мета цієї акції?
— Дійсно, Союз молоді регіонів біля ЦВК розмістив намети, й там перебувають наші представники. Ця акція проводиться в знак протесту проти дій наших опонентів, які готують до 30 вересня масові фальсифікації виборів. Щодо дозволів, то всі відповідні документи в нас є. Але для розміщення агітаційних наметів, а саме такі стоять під ЦВК, не потрібен дозвіл, досить повідомлення. Нашу правоту в цьому питанні підтверджують два рішення Окружного адміністративного суду Києва. Перший суд проти міського управління контролю за благоустроєм Києва ми виграли ще 12 вересня. Тоді суд визнав, що міське управління перевищило свої повноваження, заборонивши політичну агітацію, за допомогою розміщення агітаційних наметів. Але управління з благоустрою Києва на цьому не заспокоїлося й вони подали апеляцію. У п’ятницю 21 вересня ми знову виграли суд.
А головному управлінню з благоустрою ми радимо зайнятися своїми безпосередніми обов’язками — стежити за тим, як вирішуються непорядки, що існують у Києві. Це й неприбрані звалища, і вибиті газони, і жахливі під’їзди. Крім того, 40— 50% наметів, що займаються торгівлею або надають якісь інші послуги, працюють без ліцензій і дозволів. 40—50%! Управління контролю за благоустроєм міста повинне б було контролювати цю ситуацію, а не боротися з політичними силами.
— Минулого тижня Президент Віктор Ющенко провів нараду з представниками місцевих органів влади, під час якої представив низку ініціатив щодо реформування органів місцевого самоврядування. Ви, як представник місцевої влади, як ставитеся до президентських ініціатив у цій сфері?
— Самі ініціативи, можливо, і викликають оптимізм. Але до реалізації цих ініціатив потрібно проробити великий шлях. А Президент, як неодноразово це вже було, продемонстрував, що не готовий пройти цей шлях. Наприклад, у 2004 році Президент заявляв, що голови райадміністрацій і обладміністрацій повинні обиратися народом. За три роки ні Президент як суб’єкт законодавчої ініціативи, ні фракція «Наша Україна» в парламенті жодного разу не підняли це питання. Не одноразово йшлося й про необхідність децентралізації влади, і про бюджетні відносини. Але ні кроку Президентом не було зроблено в цьому напрямі, хоч тоді також йшлося про якісь ініціативи. Навпаки, початок підписної кампанії за референдум продемонстрував, що цими питаннями якраз займається Партія регіонів. Три питання, які ми пропонуємо винести на референдум — це саме надання людям можливості обирати голів районних і обласних адміністрацій, надання державного статусу російській мові й позаблоковий статус України. І соціологія демонструє, що, зокрема, в Києві, понад 70% жителів столиці підтримують нашу ідею про те, що народ повинен обирати голів рай- і обладміністрацій.
— У такому випадку, ваше ставлення до ініціативи Президента про те, що потрібно надати право міським радам припиняти повноваження градоначальників, але в разі переобрання на цю посаду тієї самої людини, у відставку повинна піти міська рада?
— Мені здається, що політики загралися у вибори. Обрали — дайте людині встановлений термін попрацювати, зробили вибір — дайте людині час освоїтися, і, можливо, через рік-півтора він стане нормальним менеджером і вирішуватиме проблеми, що нагромадилися. А на наступних виборах — висловлюйте свою думку, ставте оцінку за роботу. А займатися виборами, перевиборами кожного року не нормально. Ми так розбалансовуємо все: і країну, і міста, і райони. Знову тільки посилюватиметься поляризація суспільства. Можу навести приклад щодо Солом’янського району Києва. Недавно в нас пройшла чергова сесія райради. Поки не було цієї виборчої істерії, була більш-менш конструктивна робота. Остання сесія носила виключно політичний характер. Замість того, щоб займатися розв’язанням районних проблем, обговорювали політику. Насамперед це стосується БЮТ, вони, щоправда, завжди так себе вели. Крім піару їх нічого не цікавить, вони завжди незадоволені.
— Тобто, якщо буде реалізована ця ініціатива, ви прогнозуєте кризу в системі місцевого самоврядування?
— Саме так. Ми до цього й прийдемо, до затяжної кризи, починаючи з районних рад. Якщо там, вгорі, народні депутати можуть собі дозволити риторику різну, на засідання не ходити, то, якщо це відбуватиметься на місцевому рівні, будь-яка діяльність на місцях буде заблокована. Адже місцеві ради займаються приземленими питаннями. Не політикою, а господарством міста, господарством району. Якщо будуть постійні зміни складів рад нічого позитивного не буде. Хоч, зараз я кажу як представник Партії регіонів, якщо позачергові вибори в Київраду і районні ради відбудуться, то ми значно збільшимо наше представництво. Хоча, при цьому я переконаний, що такі дострокові вибори нанесуть великий збиток Києву.
— Якби від вас залежала реформа місцевого самоврядування. Які б ви зробили кроки?
— Коли йдеться про місцеве самоврядування, то багато питань мають велике значення. Але головне — це кадрова політика. Спочатку потрібно, щоб на місця були призначені або обрані професіонали, незалежно від їхньої політичної належності. Тоді й бюджет буде нормальний, і ефективне використання бюджету буде, і порядок буде. Звичайно, нічого ідеального немає, але потрібно до цього прагнути. Бо, наприклад, столичний градоначальник недавно звільнив двох своїх кращих заступників — Івана Салія і Сергія Зіміна. Про що після цього можна говорити? Про який бюджет? Без таких кадрів бюджетний процес просто розвалиться. Так що кадри вирішують все.
