Нарівні з поновленням пленарних засідань Верховної Ради темні хмари згустилися над парламентською коаліцією. Що не день — то новий виклик. Перед травневими святами КС ухвалив рішення, що може стати причиною для дострокового припинення повноважень ВР нинішнього скликання.
Отже, вносити кандидатури прем’єра та членів Кабміну — виключно повноваження коаліції. Таке рішення озвучив Конституційний Суд. Нагадаємо, ще в лютому Президент Ющенко попрохав тлумачів Основного Закону роз’яснити — чи повинна була нова парламентська коаліція запропонувати іншого прем’єра і затвердити новий уряд, чи переформатування КМУ не обов’язкове.
У Секретаріаті глави держави не приховували: вердикт Феміди про нелегітимність Кабміну міг дати інструмент для розпуску Верховної Ради. Однак у результаті тлумачення КС породило більше питань, ніж відповідей. Головне з них сформульоване так: що таке «повноваження коаліції» — її право чи обов’язок? За обтічним формулюванням КС — поле для різних інтерпретацій. На Банковій резолюцію трактують так: нова більшість повинна була обов’язково провести «перезавантаження» Кабінету Міністрів, а тому нинішній уряд — нелегітимний, і Президент має право дати старт достроковим парламентським виборам.
«Я не виключаю, що глава держави незабаром проведе відповідні консультації щодо цього з керівництвом парламенту і лідерами фракцій», — зазначає заступник голови СП, представник Президента в КС Марина Ставнійчук.
Усі розмови про дострокові вибори — безпідставні, вважає Анатолій Селіванов, представник Верховної Ради в КС. Позицію людей у малинових мантіях він зрозумів так: «Вперше вносити кандидатуру прем’єра — обов’язок, усі інші рази — право. Тож жодних підстав для розпуску Верховної Ради України сьогодні не існує», — резюмує пан Селіванов.
Дискусійність свого ж рішення судді пояснюють проріхами в Конституції, а дописувати відсутні норми Основного Закону країни Феміда не має права. «Припинила роботу коаліція — автоматично повинен був би припинити роботу Кабінет Міністрів, який створений цією коаліцією. Однак цю норму в Конституції не прописали. Ми не могли сказати: так, Президент зараз повинен розпустити парламент або Верховна Рада зобов’язана відправити уряд у відставку — оскільки ми не маємо відповідних повноважень», — коментує колізії голова КС Андрій Стрижак.
Експерти вважають дострокові вибори до Верховної Ради цілком реальними, однак їхні терміни залежатимуть від дати проведення президентських виборів.
Директор Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв зауваживши, що Конституційний Суд України не дав чіткої відповіді на подання Президента щодо повноважень нової коаліції вносити кандидатуру прем’єра, підкреслює: «Конституційний Суд умив руки, і відійшов від проблеми. Президент визнав, що після рішення КС він не має досконалих юридичних підстав, щоб ухвалити рішення про розпуск ВР. При цьому з політичного погляду Президент правий, оскільки у ВР немає дієздатної коаліції, і сумнівна легітимність уряду. Я не виключаю, що Президент може скористатися правом початку консультацій з провідними парламентськими силами, знаючи, що частина ВР виступає за дострокові парламентські вибори».
«Разом із тим проведення дострокових виборів до ВР тісно пов’язане з датою президентських виборів. Коли КС визначиться з цим питанням, то дата дострокових виборів у Раду й буде визначена», — прогнозує Андрій Васильович.
У свою чергу директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов переконаний: якщо КС не дасть чіткого визначення щодо дати проведення президентських виборів, то вони відбудуться 25 жовтня 2009 року. (На Банковій вважають законною дату 17 січня 2010 року. — Авт.). Політолог також не виключив, що восени низка політичних сил намагатиметься знову висловити недовіру прем’єр-міністру, що й приведе до проведення одночасних дострокових виборів Президента та Верховної Ради 25 жовтня.
«Сьогодні очевидно, що ні Тимошенко, ні Литвин не хочуть йти на дострокові парламентські вибори, тому політичний консенсус щодо цього питання досягнутий не буде. А позачергові вибори можливі лише у випадку такого консенсусу, адже правових підстав для цього немає, враховуючи останнє рішення КС», — зазначає політолог Віталій Бала. «Так, Віктор Ющенко розповідатиме казки про те, що дострокові вибори можливі, але я вважаю, що до президентських виборів вони не відбудуться», — резюмує експерт.
Нагадаємо, що Конституційний Суд почав слухання з подання глави держави щодо правомірності постанови ВР про призначення дати президентських виборів на 25 жовтня. Віктор Ющенко вважає, що цей документ порушує 103 статтю Основного Закону, де зазначається, що чергові вибори президента проводяться останньої неділі останнього місяця п’ятого року повноважень глави держави.
На думку заступника голови СП Марини Ставнійчук, депутати, ухвалюючи це рішення, керувалися попередньою редакцією Основного Закону. Згідно ж з Конституцією, оновленою 2004 року, день виборів президента — 17 січня 2010 року. Ті ж, хто хоче провести вибори президента раніше, переконують: попередні проходили, коли діяла стара редакція Конституції. У ній дата виборів — остання неділя жовтня, а зворотної сили закон не має.
Проте хай там як, закон відводить Конституційному Суду на ухвалення рішення три місяці. У цей час в Україні вже може стартувати виборча кампанія. А чим ближче президентські вибори, тим менше уваги приділяється парламентським. Проте, згідно з дослідженням, проведеним недавно фахівцями компанії Research & Branding Group, 53% наших співвітчизників не проти змінити парламент, причому як можна раніше.
Так будуть вибори до Ради достроковими чи все-таки плановими, — поцікавився «День» у голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка.
— Володимире В’ячеславовичу, як вплине на долю парламенту (і чи вплине) розмите рішення Конституційного Суду про процес формування уряду у випадку розпаду однієї коаліції та створення іншої?
— Якщо коментувати рішення КС, то необхідно зауважити, що це не рішення, а, швидше, ухиляння від вирішення політичної суперечки. Якщо говорити простою людською мовою, то судді зайняли наступну позицію: ми не можемо сказати нічого іншого, крім того, що зазначене в Конституції України. А далі? А далі тлумачте, як хочете. Саме тому одні абсолютно справедливо зауважують, що нині немає підстав для розпуску Верховної Ради, адже коаліція існує. Інша річ, що немає реальних голосів, реальної більшості, але з юридичного погляду (знову-таки, спираючись на рішення КС, який зауважив, що коаліцію створюють не окремі депутати, а фракції) коаліція існує.
Однак я чув від представників президентської команди, що за необхідності вони можуть використати і таке, як ви сказали, розмите рішення КС. Для них це як міна уповільненої дії, а точніше — вибухівка з тимчасовою програмою. Тобто вони самі вирішуватимуть, коли включити програму, коли ініціювати вибух — розпуск ВР: найближчим часом або дещо пізніше. Тим часом на Банковій чудово розуміють, що проведення виборів без рішення парламенту про фінансування дострокової виборчої кампанії, це несерйозно. Буде повторення торішньої ситуації, коли указ про дострокове припинення повноважень ВР був підписаний, але парламент не вніс змін до бюджету про виділення коштів на вибори. Тобто, одного указу мало. І, до речі, я не виключаю, що скандал та подальша кар’єрна доля Луценка може стати певним індикатором у цьому процесі. Якщо, зрештою, БЮТ та Партія регіонів домовляться між собою, тоді Луценко може бути принесений у жертву. І голосування БЮТ щодо можливих процедурних питань (створення ТСК тощо), пов’язаних зі «справою Луценка», можуть бути індикатором.
— До речі, багато хто з ваших колег переконані, що скандальна історія з головним міліціонером країни може, по-перше, перекроїти коаліційну карту, по-друге, спровокувати дострокові парламентські вибори. Формула така: регіонали ініціюватимуть відставку Юрія Віталійовича, яку можуть підтримати представники і НУ-НС, і БЮТ. А це може викликати вихід «Народної самооборони» з коаліції. Потім два шляхи: або нова коаліція, або позачергові вибори. Як ви прокоментуєте ситуацію?
— Вважаю, що історія з міністром МВС — це, як мінімум, серйозний виклик для коаліції. Будь-яка спроба усунення Луценка з посади, яку він обіймає, дійсно може призвести до чергової втрати в складі коаліції. Так чи інакше, це буде хорошою підставою для опозиції ослабити позиції уряду і, можливо, навіть спробувати відсторонити Кабмін. Ключовий проблемний момент полягає в тому, що для відставки Луценка необхідне відповідне подання у ВР прем’єр-міністра. Я не виключаю, що коаліція спробує потягнути час для з’ясування обставин скандалу в аеропорту Франкфурта. Можливо, буде створена тимчасова слідча комісія для того, щоб не розглядати питання на поточному пленарному тижні, щоб трохи вляглися пристрасті навколо скандалу.
Проте так чи інакше, це серйозний виклик для коаліції, для уряду також, оскільки після відставки ще одного міністра можуть виникнути претензії щодо кадрового складу КМУ.
— Дійсно, згідно з Конституцією, для того, щоб «піти» міністра МВС необхідне подання прем’єра. Тимошенко сьогодні є категоричним противником дострокових парламентських виборів, і «здавши» Луценка, вона автоматично ставить під удар коаліційні позиції, зокрема і парламентські (у Президента з’являється причина для розпуску ВР, якщо в 30-денний термін не буде створена нова більшість) загалом. Крім того, МВС — це єдине силове відомство країни, лояльне, якщо не сказати — цілком підконтрольне, Юлії Володимирівні. А в умовах президентської виборчої кампанії, що стартувала, віддати в руки опонентів керівництво головним міліцейським відомством країни — це те саме, що старанно забивати голи у свої ж ворота. Відштовхуючись від цього, як, на вашу думку, поведе себе у випадку з головним міліціонером країни голова Кабміну?
— Моя суб’єктивна думка така: найкращим виходом із цієї ситуації (до речі, не лише для коаліції, але й для самого Луценка) є добровільна відставка Юрія Луценка. Перипетії навколо цієї справи дійсно зашкодять усім. Щодо позиції Тимошенко, то я вважаю, що зараз, не коментуючи скандал, вона поводиться абсолютно вірно, оскільки необхідно з’ясувати всі обставини з офіційних джерел і лише після цього приймати рішення. Якщо керуватися політичною логікою, — так, згодний, їй сьогодні дійсно не можна «здавати» Луценка, тому я й кажу, що краще було б, якби Луценко сам вирішив піти у відставку.
До речі, тут ще стоїть питання вибору для «Народної самооборони», як бути далі? Навіть якщо міністра відправлять у відставку, що, виходити з коаліції на знак протесту? На мій погляд, це буде не зовсім правильно й коректно. Тому знову-таки, вважаю, що оптимальний вихід — добровільна відставка Луценка.
— Останнім часом експерти багато говорять про ймовірність створення мегаширокої коаліції за участю БЮТ і ПР. Як ви вважаєте, гучний скандал із міністром МВС активізував переговори чи навпаки — пригальмував процес?
— Судячи з останніх заяв представників Партії регіонів (зокрема Олександра Лавриновича) переговорний конституційний процес між БЮТ і ПР зайшов якщо не в глухий кут, то вже точно має серйозні перепони. Скандал із Луценком лише загострив ці проблеми, і в Партії регіонів з’явилася ще одна підстава для атак на уряд. Гадаю, цей скандал якщо не повністю поховав надії союзу між БЮТ і ПР, то, як мінімум, перервав переговорний процес.
— Деякі політологи зазначають, що Віктор Ющенко, чудово розуміючи, що в нього практично немає шансів переобратися на другий термін, робить політичну ставку саме на парламентські вибори. Зокрема, діючий Президент хоче провести під купол ВР «свою» політичну силу, можливо, очолити її, і таким чином не сходити з арени великої політики. Такий сценарій Банкової реальний, на вашу думку?
— Насправді, гадаю, саме в цьому й полягає інтерес президентської команди. І, до речі, інтерес не лише Ющенка, але й голови його Секретаріату, який хоче провести в парламент «Єдиний центр». Я вважаю, що рішення КС, про яке ми говорили на початку бесіди, зіграє допоміжну роль, але головна інтрига найближчим часом буде пов’язана з торгами щодо дати президентських виборів. У політикумі чекають і рішення КС про дату, яке, за моїм прогнозом, буде озвучене ще до червня. Президент може (і він вже про це заявив) відкликати звернення до КС, однак лише тоді, коли Верховна Рада погодиться на проведення дострокових парламентських виборів. Тут багато не потрібно: по-перше, проголосувати за фінансування виборів, по-друге, внести мінімальні, але необхідні процедурні зміни до законів про вибори президента України і народних депутатів. Інтерес Президента, вважаю, дійсно полягає в тому, щоб насамперед провести дострокові парламентські вибори. Що ж до президентських виборів, гадаю, тут вірогідним тактичним кроком команди Віктора Ющенка може стати ініціювання конституційного референдуму. Це може бути контргрою Президента. Наприклад, якщо БЮТ і Партія регіонів домовляються між собою (і зокрема про мораторії на проведення виборів), тоді у Президента з’являється шанс апелювати до народу. По-перше, може бути ініційований референдум щодо мораторію на вибори. По-друге, референдум про необхідність обрання президента прямим голосуванням. І, крім того, діючий Президент може винести на референдум свій проект Конституції. Словом, варіанти існують. Інша річ, що на цьому етапі вибір для президентської команди не дуже широкий і Банковій доведеться хапатися за будь-яку соломинку для того, щоб продовжити свою контргру. Вони не хочуть бути пасивними спостерігачами гри своїх політичних конкурентів, зокрема БЮТ та Партії регіонів.
— Очевидно, що Тимошенко потрібно домовлятися: або з ПР, або з Банковою. Союзу з яким із двох Вікторів віддасть перевагу прем’єр-міністр, як ви вважаєте?
— Передусім варто зазначити, що ситуація змінюється, і змінюється досить динамічно. Значною мірою впливатиме на оцінку ситуації, зокрема прем’єром, розвиток економічної кризи. Однак, судячи з усього, у прем’єра не хочуть ризикувати і роблять ставку на домовленості з Партією регіонів. Чому? По-перше, дві найбільші фракції можуть проголосувати будь-яке законодавче рішення (відповідно, законодавчо реагувати на кризові виклики). По-друге, це можливість провести кадрові зміни в уряді та інших органах виконавчої влади (чого зараз дуже не вистачає Тимошенко). Крім цього, такий союз — гарантія хоча б відносної політичної стабілізації, що дає можливість ефективніше боротися з кризою. З іншого боку, це певна політична пауза — щоб, вибачте за таке слово, віддихатися, оцінити ситуацію, можливо, зробити виборчу перерву. Я гадаю, БЮТ робить ставку на такий стратегічний варіант, але...
— Але є ще Янукович, який не поспішає відкривати коаліційні обійми Юлії Тимошенко.
— Абсолютно вірно. Питання про те, чи погодяться на такий варіант регіонали, поки що залишається відкритим. У їхньому таборі зараз багато вагань, мовляв, навіщо ділити владу з БЮТ, якщо є шанс отримати майже всю владу на президентських, а потім і на парламентських виборах. Крім того, головний чинник, що гальмує домовленості БЮТ і ПР, — це відсутність довіри. Дійсно, дуже не вистачає взаємної довіри між цими двома політичними групами.
