- Розпочинаючи формування нашого об'єднання, ми бачили своє завдання дещо інакше, ніж більшість нинішніх політичних і партійних лідерів. Ми намагаємося не нав'язувати суспільству свої ідеологеми, а з'ясувати й сформулювати проблеми тієї верстви населення, яку хочемо представляти й захищати. Йдеться, насамперед, про "середній клас", про спеціалістів. Звісно, нині цей клас бідний. У матеріальному плані це не "середній", а злиденний клас. А втім, ці люди - основа майбутньої України. Це інженери й техніки, лікарі, студенти й науковці, представники малого й середнього бізнесу. Ми провели спеціальні дослідження для визначення того, що є пріоритетним для цього класу, й потім висунули наші вимоги.
Насамперед, ці люди - середній клас майбутньої України, - воліли б відновлення виробництва, де вони могли б знайти своє місце. Не варто їх ошукувати, - напевно, багато підприємств уже ніколи не вдасться відновити. Проте держава має докласти всіх зусиль для того, щоб вони не втратили своєї кваліфікації, зробити так, щоб фахівці були затребувані суспільством. Саме цим людям, може, більше ніж решті, бракує соціальних реформ. У сфері охорони здоров'я, освіти в нас нині найбільші провали.
- Ви готові запропонувати механізми розв'язання цих проблем?
- Потрібні державні проблеми стимулювання виробництва й проведення соціальних реформ. Соціал-ліберали домагатимуться пріоритетного інвестування підприємств високої технології, які зможуть стати центрами економічного зростання. Має бути зменшено відсоткову ставку НБУ під кредитування перспективних проектів. Необхідно змінити систему управління держкапіталом, для того, щоб із цієї сфери також надходили кошти до фонду економічних реформ і структурної перебудови.
Дуже важливо контролювати природні монополії, насамперед, системи енергопостачання. Потрібно поступово стимулювати появу в цій сфері здорової, а не кримінальної конкуренції. Виняткове значення має перехід до платних форм приватизації, кошти від якої мають піти як до зубожілих громадян, в минулому - співвласникам державного майна, так і до фонду реформ. Ми також зобов'язані домагатися гнучкої податкової політики, яка сприятиме збільшенню частки зарплати у виробничих витратах і зростанню виробництва.
Щодо соціальних реформ, то це, насамперед, введення медичного страхування за європейськими стандартами, нова система пенсійного забезпечення й управління житловим господарством - в інтересах усіх громадян, із залученням капіталів не тільки від держави, а й від приватного роботодавця.
- Вважають, що соціальний захист - головний "коник" лівих партій. Крім того, соціальну риторику останнім часом використовує частина центристських партій - НДП, ЛПУ й ін.
- Ліві реально не зможуть нічим допомогти суспільству. Повернутися до старих форм управління економікою не можна. Ця економіка вже зруйнована. Великі інвестиції у виробництво й соціальні реформи можуть надійти лише від приватного капіталу, місцевого й іноземного. Однак сам по собі факт перемоги червоних відлякуватиме можливих інвесторів і призведе до нової хвилі відпливу капіталів за кордон.
Стосовно лібералів та інших правих і право-центристських партій, то вони акцентують на мікроекономіці, а цього очевидно недостатньо.
Другий основний блок питань, які СЛОН має намір розв'язати - це проблеми російської мови, ставлення до російськомовних громадян в Україні. Та верства, про яку йдеться, - це в основному мешканці великих і середніх міст, які говорять, переважно, російською мовою. Ми хочемо, щоб ці люди не відчували себе громадянами "другого сорту". Ми вважаємо, що російська мова має отримати ті самі права, що й українська. СЛОН має намір домагатися того, щоб російськомовні громадяни України, які бажають у всій своїй діяльності використовувати свою рідну мову, мали змогу це робити. Таких людей, які надають перевагу російській мові, в Україні більше 50 відсотків. І це дуже важливо, щоб вони не почували себе обмеженими, - інакше ніколи не бути Україні єдиною.
- Деякі національно орієнтовані політики стверджують, що підвищення статусу російської мови призведе до розколу України.
- Не можу із цим погодитися. Всі останні вибори зафіксували існування дуже гострого конфлікту, приблизно, по Дніпру. І конфлікт цей спричинено, великою мірою, спробами певних сил, в тому числі і на державному рівні, витіснити російську мову з офіційної сфери. Адже це зовсім ненормальна політика - робити спроби накинути населенню України ставлення до російської мови, до російської літератури, як до чогось чужого, іноземного. Я упевнений, що лише за умов розв'язання проблеми мови, за умов пріоритетності не національних цінностей, а прав особистості, прав людини, тільки тоді й буде прокладено надійні мости між берегами.
- Як організаційно формується ваш СЛОН?
- Ми намагалися об'єднати всі партії, що займають демократичні позиції. Їх виявилось не так вже й багато - "Міжрегіональний блок реформ" і Конституційно-демократична партія. Напевно, є дуже багато партій, які називають себе демократичними, але насправді вони не є такими, - вже хоча б тому, що не допускають реальної двомовності й тим самим ігнорують одне з основних прав людини, - прав на отримання виховання й освіти рідною мовою.
Об'єднання МБР - КДП і стало основою нашого СЛОНА - "Соціально-ліберального об'єднання". Співголовами блоку затверджено трьох - лідерів МБР і КДП Володимира Гриньова і Володимира Золоторьова, а також мене, я представляю, деяким чином, ті громадські організації, які підтримали ці партії - Клуб науковців Академії наук, клуби творчої інтелігенції в ряді міст, а також Всеукраїнське товариство російської культури "Русь", членом правління якого я є.
- Із команди Леоніда Кучми ви пішли зразу після його перемоги на президентських виборах. У цьому зв'язку існує така думка, що ви не можете працювати в команді. Чи це так?
- Я працював у команді. Однак я не можу ставити командні інтереси вище понад усе. Якщо команда починає відходити від проголошених принципів, я в ній працювати не зможу й не буду. Я не міг працювати в команді, яка блокувалася з націоналістами, іноді - з радикальними націоналістами й відмовилася від виконання передвиборної програми, з якою йшла на вибори. У цьому разі залишатися - це було б не компромісом, це було б зрадою.
Нині я вірю тим людям, з якими ми створюємо наше об'єднання, вірю, що разом ми зуміємо досягти успіху.
Інтерв'ю вів Валерій ЗАЙЦЕВ, "День"
