Один із керівників Партії регіонів Володимир Рибак — серед найбільш поінформованих депутатів парламенту. Однак статус накладає певні обмеження на його природне красномовство. Відповідей на прямі запитання він часто вимушений уникати, замість цього — хитро жмуриться, постукуючи кісточками пальців по поверхні столу. В інтерв’ю «Дню» народний депутат визнав: переговори про формування не тільки передвиборної, але вже і нової парламентської коаліції у самому розпалі. «Цілком імовірно, її учасниками стане не тільки ПР, а й СДПУ(О), і БЮТ», — каже він.
— Чому опозиційні «регіонали» все ж таки підписали «Декларацію про єднання та співпрацю заради майбутнього»?
— Приймаючи рішення, ми керувалися міркуваннями не політичної доцільності, як це останнім часом практикується, а реальної потреби. Адже що закріплює документ? Стабілізацію соціально-економічної ситуації в країні, консолідацію всіх політсил, реалізацію конституційної реформи, припинення політичних репресій. Саме останні два пункти з’явилися там не без нашого втручання: внести ці доповнення ми запропонували одразу за фактом ознайомлення з першим варіантом тексту. Він, до речі, серйозно пророблявся: остаточний варіант від початкового значно відрізняється.
Звісна річ, ПР не може відмовитися від участі у вирішенні цих, а також низки інших проблем на найвищому рівні. Готові тепер працювати разом з усіма на рівних умовах.
— У тому числі в складі нового Кабміну?
— Можливості участі в урядових структурах ми на сьогодні не вбачаємо. Хоча такі пропозиції в ПР надходили. Але соціально-економічна ситуація, трохи зіпсована останнiм часом, продовжує гіршати. То навіщо, рекомендуючи у виконавчу вертикаль своїх людей, розділяти відповідальність за чужі помилки? Ну, дамо ми одну свою людину чи двох — адже ситуації це кардинально однаково не змінить... А партії дорікатимуть.
Ми послідовно виступаємо за конституційну реформу, та й дострокові парламентські вибори ще цього року підтримати готові. Потім — формувати коаліцію, пропонувати свою людину на прем’єрство, на інші відповідальні посади, втілювати цілісну програму і вже тоді, звісно, відповідати за зроблене.
— Дострокові вибори — це, на вашу думку, реально?
— Тут питання за Верховною Радою: прийняття подібних рішень — виключно її компетенція. Заковика — в наявності сили волі. Вважайте це зверненням до політичних сил, представлених у ВР. Ми свою думку висловили, тепер чекатимемо підтримки.
— Після підтримки декларації сам факт вашої опозиційності під великим питанням.
— Свою опозиційність партія чітко проголосила ще на минулому з’їзді, й нічого в нас відтоді не змінилося. Тоді ми, зокрема, аргументовано пояснили, в чому конкретно не погоджуємось із владою, виклали свої вимоги. Сьогодні їх нарешті почуто. То чому ж супротивитися? ЄЕПу, євроінтеграції, прийняттю закону про Кабмін, іншим потрібним речам, які парламентські сили допомагають реалізовувати Президенту, відповідним чином із ним домовившись?
Не можна, звісно ж, стверджувати, начебто з підписанням єдиного документа все різко налагодилося. Ні, існує ще безліч неврахованих моментів. Але незмінних величин в політиці просто не існує. Те, що ти одного разу опинився в опозиції, не означає, що ти залишишся там назавжди.
— Документ має суто декларативний характер, таких підписували вже чимало…
— Правильно. Але в подібних паперах нічого конкретного писати і не треба. Важливо наголосити на намірах сторін покращувати соціально-економічну ситуацію, наявність політичної волі. Чого ж ще? Які тепер будуть дії — питання. Таке, що не буде жодних, також відкидати не можна.
— Чи правда, що підписанти декларації — потенційні учасники нової парламентської більшості?
— До майбутніх виборів усі розмови про ПБ безпідставні. Є, звісно, у Верховній Раді люди, яких можна назвати «людьми Президента»; є ті, хто симпатизує екс-прем’єру; чимало тих, хто тримає нейтралітет. Але вони не об’єднуватимуться, а вiдокремленi серйозною силою не є.
Умістити в один документ і проекти розвитку, і вирішення злободенних соціальних питань практично неможливо, чимось одним у тій чи іншій мірі однаково доведеться пожертвувати. Пригадайте: адже як лаяли бюджет нинішнього року, — а проект наступного критикують ще більше. Важливо, щоб депутати прийняли бюджет саме на весь рік, а не тільки на перший його квартал, до виборів. Дуже непростий процес очікується, переговорний у тому числі. Фактично, перше серйозне випробування для нового уряду. Єхануров — людина неконфліктна, завжди вміє вислухати, що важливо, тож йому, гадаю, порозумітися з депутатами вдасться. Адже Янукович як свого часу діяв? Збирав напередодні міністрів, закріпляв за кожним ту чи іншу фракцію та відправляв працювати. Так і приймали.
— Які умови ви висуватимете Єханурову?
— Головне питання — бюджет. Але річ тут не тільки в його проекті на наступний рік, до зміни нинішньої ситуації підходити треба системно. Упевнений: регіони країни гостро потребують більшої фінансової самостійності. Левова частка прибуткової частини місцевого бюджету має залишатися в області, політика в цій площині — розвиватися в напрямі децентралізації, а не навпаки. Наша мета — бюджетний федералізм. Лише наголошую, що це поняття економічного, а не політичного сенсу. І не вірте тому, хто скаже, наче подібне неможливе в унітарній державі. Я ж знаю, що кажу: адже недарма, напевно, свого часу дисертацію написав на тему «Міжбюджетнi відносини».
Гадаю, Юрій Іванович нас зрозуміє. Запитань, звісно, ще чимало. Цікавлять, зокрема, персоналії, які входять до складу його команди. Зустрічі заплановані на понеділок—вівторок. Будемо спілкуватися, зважувати...
— У справжніх опозиціонерах тепер радше «Батьківщина». Та й декларації про єдність і співпрацю ні БЮТ, ні «співчуваюча» їй ПРП не підписували...
— Юлія Володимирівна — досвідчений політичний діяч, цілком здатна сама з’ясувати, що їй робити та яку платформу зайняти. На мою думку, те, що її після всіх подій у провладній команді немає, — природно. Оцінювати когось тільки за тим, підписав він чи ні якийсь документ, докорінно неправильно: це повністю не відображає дійсності.
Однак не забувайте, що до виборів залишилося небагато часу, час подумувати про коаліції, в тому числі про ті, що виникнуть після березня 2006-го. Ось наші двері для всіх відчинені, ми практично з усіма про це розмовляємо. Наголошую: не тільки про передвиборні коаліції, а й про подальші, вже в новому парламенті. А що стосується кампанії, то переговори про можливість спільної участі тривають із понад 30 а полiтичними силами одночасно.
— Збоку ситуація має такий вигляд: поки Колесніков перебував під вартою, ПР демонструвала активність в опозиційному амплуа, щойно відпустили — ваша критика влади зійшла нанівець.
— Опозиційність і революційність — не одне і те ж саме. До оцінки будь-якої ситуації треба підходити зважено. Нащо її розпалювати, доводити до відкритого протистояння? Хіба це на користь виборцям? Ні, нам треба соціально-економічні питання вирішувати, а для цього — зайняти більш зважену позицію.
Що до Колеснікова, то ми не тільки за нього особисто, але й за справедливість боролися. Підозрюєте в чомусь — проводьте розслідування, але нащо ж людину за ґрати запроторювати? Те, що там було політичне замовлення, на сьогодні вже однозначно ясно. Хотілося б ще особистості замовників з’ясувати.
— Ви, як і раніше, непохитні в намірі ввести його до першої п’ятірки виборчого списку?
— Він у нас керівник найбільшої обласної партійної організації — Донецької. Оцінка його діяльності на цій посаді дуже висока, що формує реальні передумови для участі у виборній кампанії. А щодо прізвищ із першої п’ятірки ми з вами на початку грудня поговоримо. Раніше відповіді на це запитання жодна серйозна політсила не дасть.
— До членства у своєму блоці Янукович запрошував Тимошенко «заради красного слівця»? Чи тривали якісь предметні переговори?
— Я вам ще раз кажу: ми для всіх двері відчинили, хочете — заходьте, не хочете — не треба. Конкретних розмов на цю тему не було, але не забувайте: в політиці різні консультації ані на хвилину не припиняються.
— А чи може статися так, що Партія регіонів і Блок Віктора Януковича підуть на вибори «паралельними курсами»?
— Це неможливо! Навіть не обговорюють такого. Янукович — прапор нашої партії та майбутнього блоку. Ми його високо підіймаємо і отак уперед усі разом рухаємося.
— Із есдеками?
— СДПУ(О) — серед 30-ти із лишком сил, із якими тривають переговори. У політиці категорично що-небудь виключати не можна. Але я вам точно скажу: цього разу адмінресурс такої ролі, як ми колись сподівалися, не зіграє.
— А розколену «Трудову Україну» до себе візьмете?
— Там така неоднозначна ситуація — не знаєш, із ким працювати. З одного боку, союзництво, звісно, можливе, але з іншого — ми Коновалюка з партії виключили і приймати його назад, але вже до блоку в трохи зміненому форматі було б нелогічним.
Здавалося б: коло наших союзників передбачуване, але ви поки що з висновками не поспішайте. Наявність несподіванок гарантую! У нас у першій п’ятірці обов’язково будуть нові обличчя!
— Невже Ринат Ахметов?
— Він нещодавно черговий раз підтвердив, що політикою займатися не збирається. Проте остаточний вибір за ним.
— Чи пропонуватимете ви свої кандидатури на вільну посаду дніпропетровського губернатора?
— Конкретно ми цього ще не обговорювали, але кандидатури в нас, звісно, є. Прізвищ не назву, бо почнуть докопуватися: хто де був, якого року. Скажу тільки, що кількох губернаторів найближчим часом замінять. Серйозних кадрових ротацій не уникнути. У нас же Президент — людина чесна: кому на площі пообіцяв посади, тому й роздав. А тепер, усвідомивши складність управління багатомільйонною країною, оргвисновки робить.
