Скандальний мовний законопроект сьогодні розглядати не будуть. На своїй сторінці в Facebook Володимир Литвин написав: «19 червня лише завершується визначений законом термін для внесення пропозицій до законопроекту». Пізніше один із авторів проекту Колесніченко додав, що до кінця нинішнього пленарного тижня мову взагалі не чіпатимуть, проте до завершення сесії — ухвалять обов’язково. «Верховна Рада в особі більшості бажає ухвалити цей законопроект до відходу на літні канікули», — сказав Колесніченко.
Тим часом у редакцію «Дня» продовжують надходити численні листи, де наші читачі закликають парламентарів не ухвалювати антиукраїнський законопроект. «Цей утвір захищає не спадок Пушкіна чи Толстого, а є зброєю, спрямованою на розкол української держави на Схід і Захід. Росія зі спадковою імперською ментальністю докладає неймовірних зусиль, щоби через окупацію інформаційного, освітнього й усього гуманітарного простору загарбати надалі економічно-територіальний, а чинний маріонетковий режим усіляко цьому сприяє, віддавши ключові посади в уряді вчорашнім громадянам Росії», — пишуть у своєму відкритому листі депутатам, спікеру, прем’єру й Президенту харківські осередки Організації українських націоналістів, Всеукраїнського об’єднання ветеранів, Конгресу української інтелігенції (повністю читайте на сайті «Дня»).
У тому ж дописі Литвин зазначив, що поправок до законопроекту Ківалова — Колесніченка вже 400. Відомо, що 122 із них вніс В’ячеслав Кириленко. На його думку, цей законопроект може призвести до катастрофічних наслідків. Говоримо з лідером партії «За Україну!» В’ячеславом КИРИЛЕНКОМ.
— Пане В’ячеславе, є дві протилежні заяви представників влади щодо мовного законопроекту. Як ви думаєте, що це означає?
— В будь-якому разі розглядати законопроект, який викликав стільки резонансу в суспільстві, неправильно, оскільки він ухвалений із порушенням регламенту. Але якщо хтось із більшості наполягає на розгляді цього питання, то між першим і другим читаннями має бути проведене суспільне обговорення, яке покаже без зайвих емоцій, наскільки цей закон невигідний з економічної точки зору й шкідливий для єдності країни й суспільства. Я вже не кажу, що він не вирішує питання справжньої підтримки жодної з мов національних меншин.
— Ви зареєстрували 122 поправки. Що головне?
— Низка положень закону регіоналів і весь його дух — антиконституційні. Це не піддається жодному сумніву. Я вношу поправки, які приводять цей законопроект у відповідність до Конституції. Особливо в частині державного статусу, сфери вжитку української мови, її підтримки з боку держави тощо. Мої зміни докорінні майже до кожної статті. Стосуються вони як базових норм, так і норм вжитку державної й так званих регіональних мов в окремих сферах життєдіяльності. Я буду використовувати свої поправки без особливої надії, що більшість їх почує, але з надією на те, що люди ще раз дослухаються до аргументації щодо шкідливості цього закону.
— Регіонали люблять повторювати: де була раніше опозиція, коли перебувала при владі, чому не вирішили мовне питання?
— Мовні питання в Україні давно розв’язані. Статус української мови як державної зафіксовано в законі ще в 1989 році, а потім, 1996 року, в статті 10 Конституції. Мови національних меншин мають підтримку згідно із законом про національні меншини від 1992 р. і з Конституцією 1996 р. Пересічні українці послуговуються будь-якою мовою в щоденному спілкуванні (тут ніхто їх прав за 20 років не порушував), а от влада, чиновники, безумовно, мають спілкуватися українською мовою. Ще в грудні 1999 р. Конституційний Суд України розтлумачив усі питання, які виникали щодо мови вжитку на державній службі. Як ми знаємо, рішення КС є остаточними й оскарженню не підлягають. Тобто головна юридична вада законопроекту регіоналів у тому, що він є антиконституційним. Остаточне ухвалення цього законопроекту потребує кваліфікованого голосування в 300 голосів складної процедури. Тому дії Партії регіонів — як не в двері, то у вікна — в будь-якому разі приречені на провал.
— Один з авторів законопроекту Сергій Ківалов називає дії опозиції «жалюгідними і примітивними», як під час голосування 5 червня, так і після — звернення до Вищого адмінсуду з тим, щоб визнати протиправним ухвалення законопроекту в першому читанні.
— Я взагалі не бачу сенсу коментувати слова Ківалова.
— Чи зробила опозиція висновки з попереднього голосування? Як збираєтеся протистояти цього разу?
— 19 червня ніякого голосування більшості не може бути в принципі, тому що навіть мінімальний регламентний час для внесення поправок не буде вичерпано. Наш комітет — з питань культури і духовності — згідно з регламентом, збирається на свої засідання 20 червня. Ми організовуємо комітетські слухання, щоб представники громадськості, національних меншин, науковці, всі зацікавлені люди висловили ставлення до цього законопроекту. Потім розпочнеться робота над поправками. Тому, якщо регіонали поприходять сьогодні з ломами й кастетами, то тоді вони можуть проголосувати, але це шлях у нікуди.
— Як діє Партія регіонів, коли їм треба проголосувати закон, ми неодноразово бачили. Як збирається поводитися опозиція?
— Я не думаю, що когось цікавлять деталі. В будь-якому разі, цей законопроект не має пройти.
— Тарас Чорновіл висловив думку, що в першому читанні опозиція мову здала навмисно, домовилася, бо перед виборами піаритися вигідно й опозиції, й владі. Як прокоментуєте?
— Я нічого не здавав — чинив, чиню й буду чинити, згідно з законом і регламентом Верховної Ради, опір регіоналам. Особливо в тій частині, яка стосується державного суверенітету, української ідентичності, національних цінностей та інтересів.
— Якщо регіонали таки «проштовхнуть» цей закон, як збираєтеся діяти далі?
— Я слова «якщо» не допускаю. Ми повинні думати, як ефективно діяти, щоб не допустити ухвалення закону.
