Світ давно став глобалізованим. Тому зрозуміло, що змінились і підходи до навчання, і сам портрет сучасного кваліфікованого спеціаліста. Щороку зростає кількість молодих управлінців, які на власному досвіді переконалися, що таке розвинена демократія, в який спосіб відбувається державотворення у розвинених країнах світу. Відповідно вітчизняна система підготовки державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування повинна реагувати на запити суспільства щодо виховання нової управлінської еліти України і водночас відповідати світовим тенденціям розвитку управлінської освіти і науки, інтегруватись до європейського освітнього простору. Саме тому в Національній академії державного управління при Президентові України взяли курс на розширення та поглиблення відносин з міжнародними інституціями, організаціями та найкращими навчальними закладами Європи і світу, в яких здійснюється підготовка державних і муніципальних службовців.
Безумовно, в короткому оглядовому описі неможливо показати всю євроорієнтовану роботу освітян, відобразити глибину контактів, програм, розповісти про обмін досвідом із європейськими партнерами. Варто акцентувати на деяких аспектах, які на цьому етапі мають найбільш значущий вплив на національну систему підготовки управлінських кадрів. Насамперед йдеться про участь у проектах і програмах Європейського Союзу, членство у міжнародних організаціях, що дозволяє отримувати доступ до інформації про шляхи, засоби і методи розвитку державного управління як сфери науки і освіти, а також демонструвати і пропонувати на європейському ринку найкращі національні освітні технології та власні напрацювання. Наприклад, колосальні можливості для презентації міжнародній спільноті здобутків вітчизняної науки державного управління відкрились через членство Національної академії державного управління при Президентові України у Міжнародній асоціації шкіл та інститутів управління (IASIA). До складу цієї поважної організації входить понад 170 установ із 70 країн світу, низка міжнародних організацій, а у її щорічних конференціях беруть участь провідні науковці, політичні та державні діячі різних країн світу. Без перебільшення членство в IASIA можна розглядати як вагомий внесок у справу інтеграції української освіти у світовий науково-освітній простір.
В умовах прагнення України інтегруватись до світового співтовариства актуальним для навчальних закладів залишається питання: як підготувати фахівця, який буде затребуваним і на національному, і на інтернаціональному ринку праці? На мою думку, для цього необхідно працювати принаймні за кількома напрямами. По-перше, потрібно розробляти спільні програми підготовки фахівців з державного адміністрування з визнаними у світі навчальними закладами. По-друге, організовувати обмін слухачами і викладачами, що дозволить їм зрозуміти сутність та особливості підготовки управлінців у різних країнах, так би мовити, зсередини. По-третє, проводити спільні наукові дослідження, організовувати міжнародні конгреси, конференції, семінари, круглі столи з актуальних питань державного управління та місцевого самоврядування. Усе це в комплексі закладе фундамент для спільного наукового керівництва кандидатськими і докторськими дослідженнями, участі у спеціалізованих учених радах із захисту дисертацій, гармонізації магістерських програм, запровадження подвійних дипломів. Наприклад, академія у цих напрямах плідно співпрацює з Швейцарським інститутом публічного адміністрування, Французькою школою державного управління, Університетом Лондон Метрополітен (Великобританія), вищими навчальними закладами Канади, Гонконгу, Китаю, Польщі, Країн Балтії, Іспанії, Німеччини, Російської Федерації та інших країн.
Сьогодні на порядку денному європейських інститутів і шкіл забезпечення якості навчальних програм. За 12 років Національна академія як член Європейської акредитаційної асоціації з державного управління (ЄААДУ) вивчила понад 30 освітніх програм з державного управління вищих навчальних закладів 16 європейських країн. Ми також брали участь у їх оцінюванні. До речі, наша програма з підготовки магістрів стала четвертою акредитованою програмою з дер жавного управління в Європі. На жаль, нині серед вітчизняних вузів, що здійснюють підготовку управлінських кадрів, непоширена практика подання програм на отримання європейської акредитації. І як результат — це стримує процеси підвищення конкурентоспроможних вітчизняних програм у порівнянні з аналогічними іноземними. А щодо інтересу випускників — ще одна невикористана можливість наближення до визнання українських дипломів у Європі.
Нині загальновизнано, що почувати себе комфортно і бути конкурентоспроможним в освітньому й адміністративному просторі іноземних держав без володіння іноземними мовами практично неможливо. Що стосується організації вивчення іноземних мов у Національній академії — використовуємо всі можливості: працює відповідна кафедра, англійською мовою читаються окремі лекції зарубіжними фахівцями, слухачі стажуються за кордоном. У рамках співробітництва з Британською радою в Україні ми реалізовували проект «Англійська мова для державних службовців», в якому взяли участь понад 200 слухачів, викладачів та працівників академії. Проте хотілося б зробити маленьку ремарку: сьогодні володіння англійською мовою потрібно сприймати як даність, бажаним «бонусом» для сучасного управлінця має стати володіння ще кількома іноземними мовами.
І на останок, для подальшого розвитку зв’язків вітчизняної системи підготовки і підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з аналогічними системами іноземних держав нагальним залишається питання визнання та встановлення еквівалентності документів про підготовку та підвищення кваліфікації державних і муніципальних службовців.
ДОВІДКА «Дня»
Ковбасюк Юрій Васильович, президент Національної академії державного управління при Президентові України з 2009 року, доктор наук з державного управління, професор, заслужений економіст України, постійний учасник Ради директорів інститутів і шкіл державного управління Європейського Союзу (DISPA).
