Природно, не можна було й передбачити, що Микола Микитович Горбатов, голова Рахункової палати Криму, погодиться з думкою автора статті «Фінансовий меч партії?», оскільки протистояння влади в Криму дійсно досягло апогею, то думки в Криму й розділені на дві частини: одні вважають, як Микола Микитович, що Рахункова палата справді робить велику справу, інші бачать, що вона стала зброєю в руках однієї зі сторін конфлікту і використовується нею для зведення рахунків з урядом. І з цією думкою, що вже давно і широко висловлюється у Криму, ще жодного разу Микола Микитович, як і на цей раз, не погодився. Але позаяк редакція вважає, що, незважаючи на всі перипетії, його думка, поряд з усіма іншими, заслуговує на те, щоб бути обнародуваною, «День» публікує його думки з приводу вже давньої суперечки. Крім того, стаття Миколи Микитовича яскраво демонструє стиль роботи Рахункової палати. Ось подивіться: він пише, що поданий «проект постанови депутата кримського парламенту та міністра фінансів Автономної Республіки Крим Людмили Денисової, в якому йдеться, по суті, про ліквідацію Рахункової палати». Ось це «по суті» якраз і видає всю помилку при викладенні думок. Проект, поданий депутатом Людмилою Денисовою після припинення Президентом постанови про Рахункову палату, який називається «Про скасування постанови Верховної Ради АРК «Про рахункову палату». Але якщо ж насправді, по суті, то в ньому йдеться взагалі не про ліквідацію Рахункової палати, а тільки про скасування вже припиненої постанови щодо неї, яку було прийнято з порушенням законодавства. Як мені пояснили, ця постанова свого часу була списана майже дослівно із Закону України про Рахункову палату, і в неї було внесено такі повноваження, яких сам Крим не має і його Рахункова палата мати не може. І автор проекту Людмила Денисова мала на увазі не те, що Рахункова палата повинна бути взагалі ліквідована, а тільки те, що має бути прийнята нова постанова про Рахункову палату, яка б цього разу вже відповідала українському законодавству.
Або ще такий же прийом автора листа: «…немає підстав для видачі товарного авансу АТОВ «Південна-холдинг», який, по суті, є бюджетною позикою». Так ось, якщо знову насправді, по суті, то «товарний аванс» і по суті (і згідно із законом також!) був, є і буде «товарним авансом», а називати його «бюджетною позикою» Миколі Микитовичу треба тільки для того, щоб підвести його під статтю 28 закону про бюджет, де бюджетні позики дійсно заборонені. Невже така поважна державна особа, як голова Рахункової палати, не знає, що в законах немає застережень «по суті»? Безглуздо й стверджувати, що реакція Рахункової палати схильна тільки до плану перевірок і не має характеру політичного замовлення, оскільки питання про постанову уряду щодо виділення зерна немає ні в плані перевірок, ні в дорученнях Верховної Ради, і заява її виникла відразу після критики, з якою виступив директор птахофабрики.
Ще один приклад. Автор пише: «Потрібно відзначити, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим рішення про делегування повноважень КРУ не приймала». Звісно, не приймала, бо Верховна Рада Криму й не може делегувати КРУ будь-які свої повноваження. Але це не означає, як стверджує Микола Микитович, що кримське управління КРУ не має делегованих повноважень, — природно, що їх делегує йому, як і годиться згідно із законом, тільки його центральний орган — ГоловКРУ.
Я мав розмову з Миколою Микитовичем і сказав, що ніхто в Криму не виступає проти існування та роботи Рахункової палати взагалі, просто багато хто з людей вважають неправильним, що у воронку протистояння парламенту і уряду втягується дедалі більше людей, державних органів, документів, і Рахункова палата в таких умовах стала органом цього протистояння — чого, якби було по-доброму, не повинно було б бути. Микола Микитович сказав, що, на його думку, робота Рахункової палати й не може бути не політичною, бо грошові потоки — це і є велика політика. Ось у цьому й полягає головна відмінність у точці зору Миколи Микитовича та інших людей, які з ним не згодні. А для того, щоб зрозуміти, хто ж із них має рацію, читачеві досить порівняти аргументи, викладені в обох статтях.
