Прорахунки колишнього керівництва Одеської мерії
при реалізації 61-мільйонної муніципальної позики змушують нині міськвиконком
вжити екстрених заходів, щоб погасити прострочені борги перед кредиторами.
Передусім, розрахуватися з нерезидентами — іноземними власниками великих
пакетів облігацій одеської емісії 1997 року. Адже деякі клієнти «облігаційованих»
структур, зокрема, Парекс-банку, а також одного із зарубіжних інвестфондів,
назва якого поки що не розголошується, вирішили домагатися повернення коштів
через судове оскарження.
Серед найбільших власників облігацій, за інформацією Інтерфаксу, — Baseland
Holdigs Ltd. — 22,58 млн. грн., Lindsell Enterprises Ltd — 18.8 млн. грн,
Pareks-Bank — 3,2 млн. грн. Утім, незабаром, імовірно, стануть відомі й
інші: комісія Нацбанку України завершила перевірку реалізації позики генеральним
агентом емітента — банком «Порто-франко», а матеріали ревізії урядової
комісії фінансової діяльності Одеського міськвиконкому вивчаються в правоохоронних
органах. Тим часом, тимчасове керівництво міста вимушене терміново знаходити
можливості погашення простроченого боргу.
— Міськвиконком утворив спеціальну робочу групу для напрацювання варіантів
погашення 90-мільйонного боргу, — сказав у бесіді з кореспондентом «Дня»
віце-прем’єр-міністр Микола Білоблоцький. — Передусім, вивчається можливість
продажу деяких високоліквідних об’єктів комунальної власності, а також
земельних ділянок, оскільки необов’язковість Одеської міськради перед фінансовими
структурами-нерезидентами здатна серйозно підірвати імідж Української держави.
До Одеси вже надходять звертання з цього приводу зі США, Англії, деяких
інших країн, у тому числі від високих офіційних осіб, зокрема Її Величності
королеви Великобританії Єлизавети II.
Як підкреслив Микола Білоблоцький, винуватцями сумного фіналу муніципальної
позики є, передусім, колишнє керівництво міськради. Однак не можна применшувати
відповідальності за ситуацію, що склалася, і держструктур, в обов’язок
яких уходить контроль над діяльністю емітентів, у тому числі, за організацію
випуску й реалізацію Одеської муніципальної позики. На зустрічі з пресою
керівників урядової комісії з перевірки фінансово-господарської діяльності
міськради (зокрема, заступників міністра фінансів Н. Каленського, Андрія
Литвина, Георгія Самуся) вже згадувалася в зв’язку із цим Держкомісія із
цінних паперів і фондового ринку.
— Що випливає з аналізу документів ревізії? — зазначив віце-прем’єр.
— Передусім, дивує, що керівництво Держкомісії не помітило цілого ряду
негативних аспектів при випускові й реалізації багатомільйонної позики.
Головна увага була звернута на те, як отримати гроші, але практично нічого
не було зроблено для гарантованого повернення коштів у зазначений термін.
Уточнюю: згідно з висновками провідних фахівців Мінфіну й Нацбанку України,
виявлені очевидні порушення з боку працівників Держкомісії. Взяти хоча
б ту обставину, що допущено реалізацію облігацій структурам-нерезидентам.
Хіба мало того, що приблизно 70 відсотків коштів має бути повернуто зарубіжним
власникам пакетів облігацій? Або взяти той факт, що розрахунки зроблені
не вітчизняною валютою? Я не хотів би продовжувати цей перелік. Фахівці
правоохоронних структур уже завершують вивчення документів ревізії і незабаром
нам представлять свої висновки...
І справді: важко позбутися низки запитань із приводу позиції фінансистів
держструктур, котрі зобов’язані за службовим обов’язком здійснювати в рамках
законодавства максимальну прозорість здійснення багатомільйонної емісії.
Наприклад, хіба не повинен був насторожити одеських і київських фахівців
Держкомісії той факт, що заявлена річна ставка прибутковості одеських облігацій
становить 50 відсотків, тобто є значно вищою за прибутковість державних
цінних паперів (32-відсоткова)? Знову-таки: чи була в емітента реальна
можливість її забезпечити? Нарешті — чи немає частки провини і фахівців
Держкомісії в тому, що днями рейтингове агентство Fitch 1ВСА, що раніше
присвоїло Одесі кредитний рейтинг «В+», знизило його до позначки «D», що
символізує не що інше, як небезпеку непогашення емітентом у зазначений
термін своїх зобов’язань?
Підсумок? Одеса — в кризовій фінансовій ситуації. Загальна заборгованість
досягла 231 млн. грн. — при річному бюджеті 151 млн. грн. Уже немає сумніву:
без значних втрат комунальної власності місту не обійтися...
