Звинувачення стосовно останньої пов’язане з тим, що вона, мовляв, надміру активно й неприховано взяла курс на підтримку Степана Сембера, а як запасний варіант — Еміля Поповича. Протест пов’язаний із порушенням п. 2 ст. I Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Порушенням є те, як вказується у зверненні, що голова бюджетної комісії обласної ради С. Сембер, котрий працює в ній на постійній основі, проводить свою передвиборну агітацію та зустрічі з виборцями у робочий час. Із агітаційними статтями в обласних ЗМІ виступають державні службовці облдержадміністрації, депутати обласної та Ужгородської міської рад, а заступник голови ОДА Іван Різак не приховує, що очолив передвиборний штаб С. Сембера та для підтримки свого кандидата проводить розширені наради з виборцями в обладміністрації в години робочого дня. Також незаконним, на думку авторів протесту, є те, що керівництво ОДА організувало колективну заяву про підтримку С. Сембера, яку підписали... 28 депутатів Ужгородської міської ради, серед яких є і державні службовці, а заяву про підтримку лікарями серед інших підписали депутати облради І. Рогач та І. Курах, а також депутати інших рад.
Заяву до Ужгородського суду подано 25 серпня, позивачі сподівалися на вилучення з передвиборної гонки, яка триватиме до 27 вересня, таких ваговитих конкурентів — панів Сембера і Поповича, перший з них перед роботою в «області» мав посаду заступника мера, у даному разі... все того ж Сергія Ратушняка.
З-поміж цих чоловічих «розбирань» для ужгородців досить прийнятною почала здаватися кандидатура єдиної жінки та ще й журналіста, яка тривалий час працювала в Закарпатському телерадіокомі Надії Гур’янової-Розумик. Одначе за перебудови життєпис її пішов у дуже несподіваному руслі — працювала в Міжнародному торговому домі, затим директором українсько-словацького СП, заступником комерційного директора АТ «Софора», з 1994 року очолила Ужгородську філію АТ «Українська фінансова група», де з минулого року є віце-президентом. А в політиці очолює Закарпатську регіональну організацію «Всеукраїнського об’єднання християн», у якій головує колишній претендент у Президенти Валерій Бабич.
Хоч на прес-конференції у Спілці журналістів ця жінка стверджувала, що вважає за ліпше не «світитися» в політичному житті, а займатися роботою. Чимало владних закарпатців традиційно невдоволені, що вона «ставлениця Києва» і сподіваються все ж таки на Степана Сембера. Тим паче, що його нещодавно підтримав у місцевих виданнях народний депутат від Закарпаття, голова Спілки адвокатів України Віктор Медведчук. 1 вересня в газеті «Новини Закарпаття» він заявив, що «...З метою консолідації і в ім’я стабілізації ситуації в Ужгороді та краї я разом із своїми колегами Григорієм Суркісом, Іваном Баранчиком, Нестором Шуфричем вирішили підтримати безпартійного кандидата Степана Сембера — людину професійну, здатну до компромісу».
Того ж дня відбувся й суд, перед яким виявилося, що прізвище соратника С. Ратушняка — Сергія Слободянюка помилково вдруковано 29 серпня молодою газетою «Вперед» під протестом до Президента. Але суд позов відхилив і «протестантам» довелося задовольнитися лише тим, що відбувся небувалий для Закарпаття прецедент — на суд особисто з’явилися керівні працівники ОДА Сергій Сойнов, Еміл Ландовський, заступник голови ОДА Володимир Приходько та Іван Різак.
— Наша поява в суді — це свідчення поваги до авторитету судової влади, — сказав В. Приходько.
... Чудово, звичайно, що в Ужгороді намагаються, зрештою, зняти важку конфронтацію між владою обласного центру й Закарпаття, що йдуть пошуки компромісної постаті й у даному разі шальки терезів схиляються на користь голови бюджетної комісії обласної ради Степана Сембера. Проте очевидно (підтвердженням цьому є згаданий суд), що з’явилися значні протиріччя в Законі у зв’язку з післявиборним закликом Президента до представників влади приписатися обов’язково до партій, самовизначитися. Зовсім як раніше — «без КПРС хіба на наслідки АЕС», — таке чув автор у полтавському фольклорі. От з’явилося і звернення обласної організації СДПУ(о) з грандіозною кількістю підписів на чолі з головою Сергієм Устичем. Але ж він і губернатор(?!) Як не крути, а до нього будуть прислухатися не тільки як до однопартійця, а і як до голови облдержадміністрації. Так само й до інших владних осіб, що звертаються разом із паном Устичем до ужгородців від імені СДПУ(о). Чи не тому, що не подбали про жодні корективи в законодавстві про вибори, і Ужгородська міськрайонна організація СДПУ(о) категорично проти Степана Сембера і пропонують свого кандидата Віктора Цоклана. Із цією думкою солідарні інші претенденти на посаду ужгородського голови — Віктор Бедь, Павло Чучка, Ласло Качур, а також Надія Гур’янова-Розумик.
Отже, завдяки Президенту Ужгород у черговий раз підтвердив тривіальність постійного зойку часів незалежності:
— Які недосконалі в нас закони!
