Що прiоритетніше — боротьба з відмиванням грошей чи легалізація капіталів?
Василь РЕГУРЕЦЬКИЙ, заступник державного секретаря Міністерства фінансів України:
— На сьогоднішній день боротьба з відмиванням «брудних» грошей більш пріоритетна, ніж легалізація «тіньових» доходів. Це диктується насамперед завданнями, які ми вирішуємо разом із світовою спільнотою, оскiльки легалізація «тіньових» доходів — це наша внутрішня проблема, проблема держави. Ми повинні робити кроки в цьому напрямку, щоб створити за рахунок внутрішніх ресурсів інвестиційні можливості для держави. Якщо легалізація «тіньового» капіталу буде проводитися, то, я думаю, вона торкнеться лише тих доходів, які не класифікуються як незаконно отримані: торгівля наркотиками, зброєю тощо. Значна частина «тіньових» доходів і капіталів , ).45 s вивезених за рубежі України, не має кримінального походження — просто умови були такі, що існувала можливість проводити легальні операції, а кошти залишати за кордоном, приховуючи їх від оподаткування. Тож тепер треба провести їхню амністію або, як варіант, запровадити певні податки, щоб держава отримала своє, а громадянин виконав свій обов’язок. Легалізація має для нас й іншу мету: ми хочемо запровадити відслідковування доходів громадян з метою їхнього оподаткування, прийти до визначення доходів якимись іншими, ніж документальні, методами. Нам треба зафіксувати наявне майно громадянина, а після цього розглядати його рух з точки зору приховування доходів або відмивання «брудних» грошей. Таким чином ми матимемо точку відліку. Багато країн вже пройшли цим шляхом. Головне — щоб ми не легалізували гроші, отримані злочинним шляхом.
ДО РЕЧІ
Нові підходи податківців
Боротьба з «тіньовою» економікою вимагає нових підходів, і вирішувати цю проблему в рамках чинного законодавства можливо, — заявив глава Податкової адміністрації Києва, заступник глави Державної Податкової адміністрації Анатолій Брезвін. Позавчора на нараді з питань взаємодії представників податкової служби, судів і органів виконавчої влади у боротьбі з «тіньовою» економікою А. Брезвін зазначив, що для приховування коштів від оподаткування чи переказу коштів до інших країн використовуються фіктивні фірми. Єдиним способом відшкодування збитку державі є визнання в судовому порядку недійсними договорів, підписаних підприємствами з фіктивними фірмами. А. Брезвін повідомив, що раніше фіктивні фірми реєструвалися за загубленими громадянами паспортами. Органи ДПАУ склали банк даних таких паспортів і почали відстежувати реєстрацію за ними фірм.
Після цього почалися «новації»: створення фіктивних фірм шляхом купівлі їх у реальних засновників, які під час продажу не переоформляли документи на реальних власників і у подальшому не мали жодного відношення до діяльності створеної ними фірми. А. Брезвін зазначив, що якщо паспорт визнано недійсним, тобто його загубили, це є підставою для прийняття судом до розгляду справи про визнання недійсними договорів підприємств із фірмою, яку було зареєстровано на даний документ. Якщо фірму зареєстровано на реальну людину, яка до її діяльності не має жодного відношення, підставою для передачі до суду справи про визнання недійсними договорів є встановлення у законному порядку непричетності засновника до діяльності фірми. А. Брезвін повідомив, що в 2001 році органи податкової адміністрації виявили 495 фіктивних фірм, через які за межі України було переказано близько 2,5 млн. грн. У результаті до бюджету не надійшло близько 500 млн. грн. податку на додану вартість і близько 750 млн. грн. податку на прибуток.
