Без зміни способу мислення ми не в змозі вирішити проблеми, створені сучасним типом мислення.
А. Ейнштейн
Україна вижила в цьому агресивному й швидко змінному світі. Однак наше подальше існування як Нації, залежить від того, як саме ми скористаємося тими можливостями, які в нас закладені й тими умовами, які надає нам наша Територія. Іншими словами — чи зможемо ми відбутися як Україна — країна, що має самостійне бачення й можливості організації життя й безпеки своєї Нації; країна, здатна з'єднати й реалізувати інтереси Нації й можливості Території.
I. КРИЗА
У період з 1991 по 2004 роки всі наші Інтереси були пов'язані з організацією виживання. Заради виживання й становлення нової етнотериторіальної освіти зі старого світу, що руйнується, частиною якого ми були, була запозичена чужа нам, але знайома система стереотипів організації життєдіяльності. Для створення своєї системи на той момент у нас не було ні матеріального, ні інтелектуального потенціалу.
Два взаємовиключних принципи — ідея свободи й незалежності і чужа їй система організації життя на рівні компромісів, були змішані в одне Ціле: держава Україна. Цей гримучий коктейль допоміг вижити, але він же й призвів до кризи «компромісної» системи Виживання.
Питання 1991 року — хто Ми, які наші Національні інтереси, які наші наміри щодо забезпечення їхньої безпеки й реалізації, як ми хочемо організувати своє життя, і на яких принципах ми формуємо наші взаємовідносини з сусідами? — залишаються відкритими.
Відповіді на ці питання — це спосіб виходу з кризи й перший крок до переходу від системи Виживання до системи Розвитку.
II. ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОБАЧИТИ РІЧКУ, ПОТРІБНО З НЕЇ ВИЙТИ...
Ми відбулися як Нація на своїй Території, але не стали поки що Цілим — країною, бо живемо за чужими правилами в розвалині чужої Системи. Ця Система, як старa валіза, — і кинути жаль, і нести важко. Криза примушує тверезо оцінювати реальність і робити необхідний Вибір.
Протистояння, яке кристалізувалося на Україні до кінця 2004 року і яке продовжується досі — це прихована боротьба представників різних Світоглядів і відповідно різних Систем організації життя. Подібні протистояння можна спостерігати, як в локальних масштабах, у кордонах окремих держав і територій, так і в глобальних — реструктуризації системи світових зв'язків і взаємовідносин. Із погляду концептуальної аналітики, причини протистоянь і різницю в сприйнятті процесів, що відбуваються, представниками різних Світоглядів можна виявити за допомогою аналізу їхнього бачення організації Систем життєдіяльності:
За відкритим протистоянням емоційних намірів представників української політики й бізнесу приховане протиборство групових світоглядних інтересів і переваг, які не тільки не зібрані в якусь систему, але й не представлені як інтелектуальний національний продукт. Ця причина прихованості примушує й співвітчизників, і сторонніх спостерігачів задуматися над рівнем профанації, як існуючої політичної системи, так і представників її еліти. Підтвердженням цьому припущенню служить той факт, що кожного разу на вибори як програмні положення нам пропонують замість системи національних інтересів систему споживчих пріоритетів.
Відсутність на «елітарному небосхилі» і представників, і продуктів діяльності вітчизняних інтелектуальних інститутів свідчить про те, що такі поки не затребувані, і що наші політики й бізнесмени ще не стали державними діячами. Їх свідомість ще не трансформувалася для того, щоб усвідомлювати Україну як Ціле. Тому, якщо ми хочемо знати або говорити про наше майбутнє, нам потрібен Український проект і Основний Закон його реалізації, і тільки потім перелік Претендентів готових до втілення цього проекту.
III. ЖИТТЯ — ЦЕ ПОТІК, ЩО МАЄ СВОЄ РУСЛО, НАПРЯМ І ПРИЗНАЧЕННЯ...
Українська етнотериторіальна система — це живий організм, який дозволяє Нації розвиватися самостійно й бути захищеною. Така система повинна стати предметом викладу у вигляді Концепції, адаптованої в Український проект для обговорення.
Кожна самостійна етнотериторіальна система розвивається згідно з Законом, який являє собою Матрицю потенціалів і взаємозв'язків системи. Саме Матриця визначає й пропонує оптимальні умови розвитку системи. Матриці різних систем різні, але збалансовані в глобальному просторі Цілого.
Матриця української етнотериторіальної системи з'єднує наступні потенціали:
— Потенціал самоорганізації Нації (середовище та інструменти забезпечення життєздатності системи)
— Потенціал безпеки Нації (середовище та інструменти забезпечення безпеки системи)
— Інтелектуальний потенціал Нації (середовище та інструменти забезпечення: формування й розвитку особистості; реалізація інтелектуальних можливостей Нації)
— Потенціал життєздатності Нації (середовище та інструменти забезпечення формування й розвитку сім'ї)
— Потенціал можливостей Нації (середовище та інструменти забезпечення формування й розвитку індивідуальності)
— Потенціал реалізації Нації (середовище та інструменти забезпечення реалізації здібностей і можливостей Нації і Території)
Дані потенціали, адаптовані в Український проект, розвертаються в систему Національних інтересів, систему Національної безпеки й структуру Основного Закону прямої дії — Конституцію.
Наявність такого проекту робить можливим обговорення як питань, пов'язаних із формуванням змістовної основи Конституції, так і питань вибору й формування інструментів реалізації — політики та економіки.
Якщо представники політики, бізнесу й громадськості готові до подібного підходу щодо визначення майбутнього України та його реалізації — значить у Нації є шанси. В іншому випадку представники чужого Інтелекту використовують нас, як ресурс у своєму проекті.
IV. ВИБІР
Наміри Нації щодо готовності до Вибору були продемонстровані вже двічі — у 1991 і в 2004 роках і обидва рази ті, хто називають себе елітою, не були готові ні адекватно його сформулювати, ні реалізувати. Наближається час останнього шансу.
Майбутні осінні вибори нічого не дадуть крім розтрати сил і коштів, і тим більше нічого не змінять, якщо вони не продемонструють готовності еліти до змін. Ці зміни повинні, насамперед, стосуватися намірів партій і блоків щодо формування, як самого Українського проекту, так і можливостей його реалізації.
Мета цієї статті — зайвий раз звернути увагу читачів на той факт, що здатність міркувати й бачити те, що відбувається «інакше», а не так як нам це пропонують, дає можливість робити висновки ближчі до істини, чим хотілося б цього деяким представникам вітчизняної політики й бізнесу. Значення та об'єм того, що ми хочемо Знати, вибирати нам.
