Не перший день в Україні буяє широкомасштабний скандал навколо спроб нинішнього керівництва СБУ звинуватити історика Руслана Забілого та працівників львівського музею «Тюрма на Лонцького» у тяжких гріхах, ледь не у зраді Батьківщини. Громадська думка практично одностайна: це не справа СБУ — займатися подібними речами й намагатися відродити у своїй діяльності далеко не кращі традиції колишнього радянського КДБ. Взагалі, як зазначають експерти, не справа спецслужб — переводити документи з категорії секретних у несекретні і навпаки. Взагалі, займатися розкриттям таємних сторінок драматичного українського минулого — це справа Інституту національної пам’яті, тоді як Віктор Ющенко, схоже, в останні роки свого президентства орієнтував СБУ на виконання невластивих їй функцій. Нині, як бачимо, інші державні керівники також намагаються спрямувати дії спецслужби задля досягнення своїх власних ідеологічних цілей.
А тим часом в Україні кояться вкрай дивовижні і вкрай небезпечні, виходячи з національних інтересів, справи. І саме ці справи могли б (а, як на мене, і повинні б!) стати предметом пильної уваги СБУ. Якщо, звісно, українська спецслужба не перетворена ще остаточно нинішнім керівництвом на сліпе знаряддя суто політичних вихилясів.
Отже: за даними Держінспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ за 8 місяців 2010 року виявлені і заборонені 309 серій 69 найменувань неякісних лікарських препаратів. За весь 2009 рік така процедура спіткала 99 серій 68 найменувань ліків.
Під заборону потрапили відверто фальсифіковані та частково «розбавлені» ліки, препарати з простроченим терміном зберігання, менш якісні, ніж оригінали, ліки з підробленими брендами відомих компаній тощо. Йдеться здебільшого про дорогі, інколи дуже дорогі ліки, від яких напряму залежить життя хворих. Скажімо, про онкологічні лікарські препарати чи про сильні антибіотики. У пресі описано чимало випадків тяжких, навіть смертельних випадків, пов’язаних із застосуванням ліків такого штибу. Ну, а суто негативний вплив на здоров’я десятків і сотень тисяч наших співгромадян від уживання прострочених (з «перебитою» датою) чи позбавлених діючої речовини доларену, фесталу, мезім-форте, омезу ніхто не здатен порахувати.
Постачання аптек різного роду фальсифікованими чи неякісними ліками поставлене на широку ногу. Участь у ньому беруть і підпільні виробництва, де ведеться розфасовка казна-чого в упаковки відомих брендів, і міжнародні перевізники, і певні зарубіжні фірми (звідкілясь же беруться упаковки та форми для капсул і пігулок?), і, очевидно, корумповані українські чиновники. Плюс недобросовісні лікарі, для яких наповнення власних гаманців стоїть вище за клятву Гіппократа. І все разом в кінцевому підсумку повсякденно і повсякчасно створює масові реальні загрози здоров’ю української нації.
Дійшло до того, що сумлінні лікарі змушені попереджати пацієнтів, про які найменування ще нещодавно ефективних лікарських препаратів слід забути, бо надто багато фальсифікатів під цими назвами з’явилося...
Ще 2008 року у Верховну Раду був поданий законопроект депутатів Юрія Гайдаєва і Віктора Коржа, який пропонував вважати виробництво будь-яких фальсифікованих чи неякісних ліків кримінальним злочином. Але, схоже, у парламентаріїв (в тому числі й із нинішньої правлячої коаліції, до якої належать автори проекту закону) з тих чи інших причин руки не дійшли до цієї проблеми. І справді: мало хто з народних обранців ходить до звичайних аптек, тим більше, лікується у звичайних лікарнях...
Чи підпадає ця проблема під повноваження СБУ? Погляньмо на закони. Закон «Про основи національної безпеки України» містить, зокрема, такі визначення: «національні інтереси — життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток; загрози національній безпеці — наявні та потенційно можливі явища й чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України» (ст. 1). Чи становить масова фальсифікація лікарських препаратів небезпеку для національних інтересів України? Безумовно. У свою чергу, Закон про Службу безпеки України (ст. 2) відзначає такі завдання СБУ: «На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України». Отож у справі фальсифікації ліків наявні й посягання з боку груп та осіб, і корупція, і організована злочинна діяльність у сфері економіки, і загроза життєво важливим інтересам України. Майже весь «букет», передбачений законом, за винятком шпигунства й підривної діяльності — і такий «букет», пахощі якого отруюють українських громадян!
Але проблема не така проста — вистежив, піймав і віддав під суд.
І не тільки тому, що поки що відсутній відповідний закон.
Викликають певні запитання високі цифри заборонених і вилучених ліків, названі Держінспекцією з контролю якості лікарських засобів. Що це — та сама структура раптом стала працювати вдвічі краще? Чи, можливо, крім справжніх підробок і неякісних препаратів, до списку потрапили також нормальні ліки, тільки від «неправильних» (з огляду бізнесу, наближеного до нової влади) постачальників та виробників? Чи маємо банальну, без домішок політики, війну на ринку медпрепаратів за активної участі традиційно корумпованих вітчизняних чиновників?
Запитання можуть бути продовжені. Готових відповідей у мене, ясна річ, немає. Крім загального плану: за всі ці роки створився такий клубок проблем і суперечностей на ринку лікарських засобів, що розв’язати його дуже складно. Змарнований час тут — це погіршений стан здоров’я та загроза життю тисяч і тисяч наших співвітчизників, це безпосередня загроза нашим національним інтересам та національній безпеці. От де попрацювати б — ретельно й ефективно — некорумпованим (певен, такі є) фахівцям з СБУ! Таким, що готові піти в пошуках істини до кінця, незважаючи на цілком імовірну протидію «згори» з боку тих, хто має неабиякі грошенята від вдячних фальсифікаторів ліків.
А злочини НКВД та МЃБ треба не прикривати — під виглядом «державної таємниці» — а розкривати перед людьми. Але це справа не працівників спецслужб, а фахівців-істориків, найчесніших і найкомпетентніших.
ДО РЕЧI
За даними опитування «Лікарські препарати в Україні», проведеного Інститутом ім. Горшеніна з 18 по 20 вересня цього року, 88% українців стурбовані тим, що у нас існує проблема фальсифікації ліків. Не турбує це питання лише 6% опитаних і майже стільки ж респондентів вагається з відповіддю. Як свідчить опитування, більшість наших громадян (56%) схвильовані й тим, що в Україні поширена проблема незаконного продажу в аптеках наркотичних і психотропних препаратів.
Незважаючи на те, яку якість мають лікарські засоби, ціни на них постійно зростають. Як свідчить опитування, остання хвиля зростання цін на медикаменти наразі хвилює майже кожного українця (92%). За даними опитування, майже половина громадян України (45%), купуючи ліки, керуються порадою лікаря. Більше третини покладаються на особистий досвід, а кожен десятий — на пораду аптекаря. Порадою знайомих керуються при придбанні ліків 6% респондентів, майже стільки ж — ціною препарату, і лише 3% при купівлі лікарських препаратів орієнтуються на рекламу. Однак кому вірити, вибираючи сироп від кашлю чи пігулки, майже немає значення, бо ні лікар, ні знайомий не скаже, фальсифікований препарат чи ні.
На думку 89% українців, контролювати ціни та якість ліків мають державні органи. Та чи буде потужний ефект від контролю, є невеликі сумніви. Наприкінці серпня працівники Міністерства внутрішніх справ виявили в аптеках шкідливі препарати для схуднення: вони містили сильнодіючу психотропну речовину — сибутрамін. Реалізація препаратів, до складу яких входить ця речовина, в Україні заборонена більше ніж півроку. Міністерство охорони здоров’я відразу ж видало наказ про вилучення з аптек цих препаратів і заборонило подальше їх розповсюдження. Та поки що цей наказ до кінця не виконано.
