На початку виборчої кампанії «День» звернувся до своїх читачів, авторів і експертів із пропозицією сформувати «суспільний запит» для майбутнього глави держави. Власні кореспонденти «Дня» в регіонах — від Львова до Луганська — ставлять своїм землякам запитання: «Що, на вашу думку, мусить зробити для України її майбутній президент?» Свої міркування на сторінках «Дня» вже висловили жителі Криму та Хмельниччини, сьогодні — слово житомирянам. Пропонуємо приєднуватися до нашого обговорення, участь в якому можуть брати також і кандидати в президенти, — їхні пропозиції виборцям «День» готовий розмістити на своїх шпальтах на рекламних засадах.
Микола САМАРДАК, доцент кафедри філософії Житомирського державного університету, кандидат філософських наук:
— Новий президент має спрямувати свої основні зусилля на формування в Україні громадянського суспільства та сприйняття європейських цінностей. Цей двоєдиний процес зможе забезпечити лише рішуче оновлена, набагато сучасніша політична і економічна еліта, яка повинна прийти з новим президентом. Надійною основою громадянського суспільства, як відомо, є середній клас. Але Україна перебуває ще на далеких підступах до утвердження середнього класу, оскільки лишається неподоланою масова бідність. Звідси — важливість створення необхідних умов для значного зростання доходів пересічних українців. Таке зростання, по-перше, покладе край масовій бідності, по-друге — пожвавить споживчий попит як стимул економічного зростання, по- третє — стане одним із джерел формування середнього класу.
Ще одне надзвичайно важливе завдання — структурні реформи в економіці. Маю на увазі насамперед розвиток малого і середнього бізнесу і навпаки, згортання багатьох крупних, але відсталих і безперспективних підприємств.
Якщо в нас буде побудоване розвинуте громадянське суспільство, то підвищаться шанси України на залучення до процесів глобалізації, які характерні нині для світу — не відсторонюватись треба від них, а брати активну участь. Коли я говорю про сприйняття європейських цінностей, то маю на увазі, що таким чином ми долучимось до найрозвинутішої цивілізації. Орієнтація на Росію призведе до того, що Україна залишиться на узбіччі цивілізованого світу.
Олексій КРАЙНІК, директор Житомирського центру муніципального розвитку, депутат Житомирської міської ради:
— Головне, щоб у майбутнього президента власні інтереси не стояли вище за державні. Щоб програмні принципи кандидата на цю посаду передбачали рух до розширення місцевого самоврядування та надання ширших прав територіальним громадам. Тоді це буде поштовхом для регіонального розвитку, територіальні громади будуть зацікавлені в розвитку підприємництва, розбудові соціальної інфраструктури. У Житомирі, наприклад, практично ліквідовані комунальні молодіжні заклади, такі, як підліткові клуби, і підлітки стали більше шукати розваг на вулиці. А заклади для культурного відпочинку молоді, передусім тематичної спрямованості, потрібні. Там, наприклад, могли б збиратися молоді поети, які в обласному центрі зараз роблять це біля танка-пам’ятника. З цього приводу в Житомирі ходить примовка: «Біля танку читають танка».
Мені б хотілося також, щоб президентом стала людина, яка б однозначно взяла напрямок на європейську інтеграцію, щоб Росію сприймала як стратегічного, але передусім економічного партнера.
Я пов’язую свої надії із таким президентом, який мав би міжнародний авторитет і був таким чином здатен забезпечити авторитет нашої країни на світовому рівні. Тому що в світі рахуються або з силою, або із авторитетом. А на силу ми не тягнемо.
Олексій ГУМЕНЮК, консультант спільної українсько-італійської консалтингової фірми «Studio Invest», м. Житомир:
— Найперша проблема, яка мене хвилює, і яку, думаю, повинен вирішити обраний президент, — це розвиток сучасного українського села. Бо на сьогоднішній день наша країна якщо й підтримує свого сільськогосподарського виробника, то не в тому плані й не в тих обсягах, в яких вона повинна це робити. І у нас навіть в чорноземних районах великі площі землі заростають бур’яном.
Важливим завданням є соціальне забезпечення населення, яке не працює з різних причин. Тобто тих, хто поки не почав працювати — це школярі, студенти, або вже не працює — це пенсіонери. Соціальний рівень названих груп переважно нижчий будь-яких стандартів.
Я хочу, щоб майбутній президент стояв за свою країну горою, він перший повинен захищати інтереси своєї держави. Тобто якщо порушується цілісність, межі або інтереси нашої держави, то першим, хто повинен виказувати своє незадоволення, однозначно мусить бути президент України, а не Верховна Рада чи певні її діячі або політичні сили.
У забезпеченні конкурентоспроможності нашої економіки однією з основних проблем є нестача кваліфікованих кадрів, недостатність рівня техніки в більшості галузей. Але, можливо, це не проблема тільки нинішнього і майбутнього президентів, а проблема всієї нашої держави. Водночас у нас є спеціалісти, які можуть працювати на рівні значно вищому ніж деякі їхні закордонні колеги. Разом із тим, і це є проблемою, наші найкращі спеціалісти не підтримуються в нашій державі, а тому виїжджають за кордон.
Думаю, що майбутній президент повинен робити кроки для швидкого вступу до Світової організації торгівлі, тому що інакше ми зі своєю продукцією не будемо мати достатньо широкого виходу на світові ринки. А ось до вступу до НАТО ми поки не готові. Думаю, що військову реформу треба проводити. Тому що в разі, коли в нас буде можливість набирати армію на найманій контрактній основі, там будуть служити професіонали, які з бажанням віддаватимуться цій роботі.
Нам разом із майбутнім президентом треба долати енергетичну залежність від Росії, адже коли залежиш від якогось одного джерела, постачальник диктує вигідні йому умови. Потрібно шукати й інші країни, з якими ми можемо співпрацювати, повинні бути задіяні інші транспортні коридори для подачі нафти та інших енергоносіїв. Останнім часом, коли підвищились ціни на нафту, почали зростати ціни на певні групи продуктів харчування, інших товарів. В таких умовах іноземним інвесторам, з якими ми, наприклад, співпрацюємо, важче планувати свою перспективу в нас. Бо ці плани будуються з розрахунку на певну стабільність витрат і доходів. І одним із питань практично всіх інвесторів, які до нас приїжджають, є стан цін на енергоносії, і як вони змінювались три або два роки назад чи впродовж останнього року, чи є тенденція до їх певної стабільності.
Петро СЕМЕНЮК, фермер, голова Асоціації фермерів Андрушівського району Житомирської області:
— Я хочу, щоб президентом стала економічно підкована людина, яка б могла здійснити кроки по підйому економіки держави. Щоб майбутній президент звернув увагу на сільське господарство, тому що зараз ця галузь в незадовільному стані. Мене як фермера турбує, що зараз дуже дорогі паливно-мастильні матеріали, ціни на які особливо піднялись останнім часом, а також добрива, гербіциди, техніка. Ті компенсації, які фермерам зараз виділяють із бюджету за придбані добрива, наприклад, дуже малі. Так при вартості їх десь в 1000 гривень, з бюджету повертають 100—200 гривень. Також продовжують залишатися дорогими кредити для фермерів. Хочу, щоб той, хто стане президентом, зробив кроки для реального повернення фермерам половини відсотків за кредити — зараз ми беремо їх під 22% річних, а нам повернули всього 8%. Потрібні також рішучі дії для закінчення розпаювання колишнього колгоспного майна, оскільки є ще села, де воно не пройшло. І це приводить до того, що господарства, утворені на місці КСП, часто користуються цим майном, не платячи колишнім колгоспникам нічого. А фермер не може взяти його в оренду.
Федір КУЛИКОВИЧ, директор ТОВ «Деревдеталь», м. Житомир:
— Я хочу, щоб майбутній президент зробив більше в плані боротьби із корупцією. Хочу, щоб судова влада стала дійсно незалежною, оскільки я на досвіді свого підприємства переконався, що зараз це не так. Потрібно, щоб економіка була дійсно чесною і прозорою, щоб всі працювали в рівних умовах, і щоб було менше всяких поборів із підприємців. Повинні бути також рівні умови для експортерів і імпортерів, тоді наша економіка буде більш конкурентоспроможною, а вітчизняні товари внаслідок конкуренції із закордонними — якіснішими і дешевшими. Це стосується і поставок енергоносіїв. Реверсом нафтопроводу Одеса—Броди фактично відсікли російські компанії від будь-якої конкуренції, а нас від каспійської нафти. А ціни на пальне і так непомірні, причому в Житомирській області вони чи не на найвищі в Україні.
