Північноатлантичний альянс, схоже, почав реалізацію деяких практичних кроків, які було погоджено на нещодавньому саміті міністрів оборони країн - членів цієї організації. «Флагман шостого флоту USS MountWhitney (LCC 20) зі співробітниками Шостого флоту і Північноатлантичного альянсу розпочав свій північний транзит до Чорного моря, щоб працювати з нашими союзниками по НАТО та партнерами в регіоні!», - йдеться в повідомленні Шостого флоту ВМФ США (twitter.com).
Активність країн НАТО в Чорному морі не є випадковою. Окупувавши 2014 року український Крим, Росія суттєво наростила свою військову присутність у Чорному та Азовському морях, а сам півострів перетворила на військову базу. Північноатлантичний альянс не може сидіти склавши руки, оскільки в самому чорноморському регіоні є три країни - члени НАТО – Туреччина, Румунія та Болгарія, а також союзники Альянсу – Україна та Грузія.
Наприкінці минулого тижня американське та натівське командування оголосило про початок операцій у Середземному та Чорному морях, метою яких є забезпечення безпеки та стабільності в регіоні. До цього міністри оборони країн НАТО узгодили новий генеральний план захисту від будь-якого потенційного нападу з боку Росії на кількох фронтах. У документі наголошується, що ключовою метою Альянсу залишається стримування Москви, навіть попри все більшу увагу, яка приділяється діям Китаю. Стратегія НАТО, що має конфіденційний характер, спрямована на підготовку до будь-якої синхронної атаки в регіонах Балтійського та Чорного морів, яка може включати застосування ядерної зброї, злам комп’ютерних мереж і атаки в космосі, пише Reuters.
У Кремлі, надувши щоки, вже погрожують пальцем. Президент РФ Владімір Путін заявив, що Москва відреагує на спроби інших країн «порушити стратегічний паритет». «Деякі наші закордонні колеги не залишають спроб "зламати" цей паритет, зокрема через розгортання елементів глобальної протиракетної оборони в безпосередній близькості від наших кордонів. Ми не можемо не помічати цих загроз для безпеки Росії і відповідним чином адекватно ситуації на це реагуватимемо», - сказав Путін (eurointegration.com.ua).
Прокоментував очільник Кремля і участь командного корабля Шостого флоту США USS Mount Whitney в навчаннях НАТО в Чорному морі: «Ви знаєте, корабель США зайшов у Чорне море – можемо подивитися на нього в бінокль чи приціл відповідних систем оборони. Є й плани США, відомі всім, щодо розміщення ракет середньої дальності в Європі, що теж становить для нас велику небезпеку та загрозу».
Путін та представники кремлівського режиму постійно заявляють про якусь загрозу кордонам Росії і що вони вимушені захищатися. Але всі прекрасно розуміють, що саме Москва є порушником кордонів сусідніх держав. Саме Москва захоплює чужі території й убиває громадян інших країн, вносячи хаос у міжнародну систему безпеки.
Як доказ агресивної поведінки Кремля можна навести інформацію, яка з’явилася в The Washington Post, про чергове стягування військ РФ до кордону України. ЗМІ вказало, що останнім часом у соціальних мережах почали з’являтися відео, на яких видно, «як російські військові потяги та колони переміщують велику кількість військової техніки, включно з танками та ракетами на півдні та заході Росії». Втім, у Міністерстві оборони України заперечили цю інформацію і припустили, що поширення інформації в ЗМІ про нібито нарощування російських військ на кордоні є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій.
На підтвердження нарощення військ РФ біля українського кордону видання Politico оприлюднило супутникові фотографії, зроблені 1 листопада, на яких зображено скупчення бронетанкових підрозділів і самохідної артилерії разом із наземними військами біля російського міста Єльня. Щоправда, це місто розташоване на відстані в понад 300 кілометрів від російсько-українського кордону.
«То чи відбувається концентрація російських військ на наших кордонах? - ставить питання в ФБ представник української делегації в ТКГ, журналіст Сергій Гармаш. - Західні ЗМІ пишуть про це як факт, наше Міноборони – спростовує. Насправді, і журналісти, і військові мають рацію. Концентрація відбувається, але не зовсім на кордоні, а на полігонах 20-ї армії ЗС РФ та 150 дивізії 8-ї армії, які розташовані в безпосередній близькості від нашої території. Вони мають планові спільні навчання. Схоже Кремль, злякавшись „Байрактарів” та заяв американського міністра щодо перспектив членства України в НАТО, вирішив скористатися моментом і повторити свій весняний трюк із грою м'язами на західну публіку. Причому в Москві, здається, справді злякалися, що Київ почне наступ на Донбасі, щоб втягнути в це Росію й у такий спосіб заблокувати відкриття „Північного потоку-2”. Ось що значить – кожен судить по собі. Це саме стиль Росії – проливати кров для розв’язання економічних чи внутрішньополітичних проблем. Насправді ці російські понти поблизу нашого кордону – не більше ніж психологічний тиск. Починати масштабні військові операції саме зараз Кремлю невигідно як ніколи. Насамперед, тому що це може мати наслідки для запуску „Північного потоку-2”. По-друге, в Москві ще не вирішили, як реагувати на українські „Байрактари", не зрозуміли, що це було. А по-третє, ситуація з ковідом у РФ сьогодні не сприяє військовим бліцкригам. Та й погода також. Отже, ці військові фокуси, якими нас лякають, не більше ніж спроба взяти на понт, свідчення безсилля Кремля щодо України, яка віддаляється від нього».
У США відреагували на можливу ескалацію й агресивні дії з боку Росії. «Нам відомо про публічні повідомлення про незвичайну військову активність Росії поблизу України», – заявив речник оборонного відомства США Джон Кірбі в понеділок, повідомляє France24. За його словами, США продовжуватимуть консультації з союзниками та партнерами щодо цих повідомлень, адже «будь-яка ескалація або агресивні дії викликають велике занепокоєння в Сполучених Штатів». Кірбі наголосив, що США будуть і надалі підтримувати деескалацію в регіоні та дипломатичне вирішення конфлікту на сході України.
Відсутність Путіна у Римі на засіданні G-20 свідчить про посилення протистояння Росії з Заходом, яке триватиме на суші і морі. Москва продовжує просувати неоімперський порядок денний, вважаючи Україну своєю сферою впливу. Але ці часи в минулому. Нарощення м’язів Україною, стійкість і активна позиція Заходу – ось запорука стримування і зрештою покарання північно-східного злочинця.