До виборів президента України залишаються лічені дні. 31 березня громадяни нашої держави зроблять свій вибір. Яким він буде — важко спрогнозувати навіть авторитетним експертам. Рейтинги найбільших соціологічних організацій відрізняються, хоча й називають потенційних фаворитів.
У кожному регіоні України прослідковуються як загальні, так і унікальні особливості кампанії. У різних регіонах країни — різні фаворити. За даними соціологічної групи «Рейтинг», Зеленський має найміцніші електоральні позиції у південно-східних областях та в центрі країни. Тимошенко та Порошенко — в центрі та на заході, Гриценко — на заході, а Бойко — на сході країни.
Автор не знайшов достовірних соціологічних досліджень по окремих регіонах. Відтак про тенденції президентської гонки на Херсонщині «День» поспілкувався з незалежною експерткою — довготерміновим спостерігачем громадянської мережі ОПОРА у Херсонській області Анастасією СУПРУН.
ПРО СПОСТЕРЕЖЕННЯ
— Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами президента.
З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігача по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1500 спостерігачів.
Спостереження до офіційного старту кампанії потрібне для повного розуміння ситуації, адже часто політики практикують фальстарт — активну політичну рекламу, мітинги, форуми та іншу публічну діяльність, яка демонструє їхні наміри на подальшу участь у виборах.
МАЛО ПРЯМОЇ АГІТАЦІЇ
— Із початку спостереження і до сьогодні ми відзначаємо невисоку активність у прямій агітації. Кандидати рідко зустрічаються з виборцями безпосередньо, вкрай мало масових агітаційних заходів, і лише на початку березня активізувалося застосування прямих контактів із виборцями. Наприклад, у лютому до нас приїжджали лише шість кандидатів: Соловйов, Бойко, Вілкул, Добродомов, Гриценко і Носков. Міні-тур по області був тільки у Вілкула. І той — напівзакритий, що супроводжувався недопуском певних груп громадян до заходу. Так само, як і у випадку з Бойком, штаби пояснюють закритість своїх заходів тим, що перебувають у опозиції та непокояться за безпеку під час заходів.
Також лише під кінець кампанії активізувалися чинні народні депутати від Херсонщини. Ми помітили, що тільки четверо народних депутатів відкрито почали агітувати за своїх лідерів на Херсонщині. Це Юрій Одарченко — за Юлію Тимошенко і Денис Силантьєв — за Олега Ляшка. Олександр Співаковський та Сергій Хлань — за Петра Порошенка.
Спочатку депутати від провладної партії, яких у нас четверо, не агітували відкрито за чинного президента. Важко сказати, чому так.
Водночас на зустріч зі згаданими кандидатами приходить дуже мало людей. Можна порахувати їх десятками. Тобто люди теж пасивні. Або їм реально не цікаві ці кандидати.
АДМІНРЕСУРС
— Відвертого і грубого використання адмінресурсу ми не відзначаємо, хоча він є. Наприклад, під час форуму Порошенка в Києві цей захід активно рекламував голова ОДА Андрій Гордєєв, а також його заступники. Нещодавній тур голови адміністрації та народних депутатів С. Хланя та О. Співаковськго супроводжувався агітаційними висловлюваннями.
ОПОРА вбачає тут порушення рівних можливостей для агітації. В інших кандидатів немає свого президента, який би призначив своїх голів ОДА, щоб робити промо. З погляду демократії це не зовсім чесно. Але голова ОДА постійно агітує за президента, наприклад, у «Фейсбуці».
РЕКЛАМА І МЕДІА
— Херсонщиною зовнішню рекламу найбільше розповсюджують Тимошенко, Порошенко і Ляшко. Трапляється багато агітації без вихідних даних. Крім того, людям платять гроші за роботу в наметах. І це яскравий показник непрозорих виборчих фондів, ми не знаємо, звідки кандидати беруть гроші на цю діяльність, хто їх фінансує.
Матеріалів з ознаками замовності — дуже багато. Тільки з січня по лютий ми зафіксували 170 таких матеріалів у друкованих ЗМІ по Херсону та області. У газетах «Новий день», «Гривна» і «Трудова слава» були й марковані тексти як політична реклама. Але таких значно менше. Поряд із маркованими можуть іти кілька матеріалів без позначки «реклама». Багато політичної реклами і в онлайн-виданнях
На телебаченні теж є сюжети з ознаками замовності. Вони переважно висвітлюють візити кандидатів у регіон. Найбільше текстів з ознаками «джинси» за цей час було від Тимошенко (25%), на другому місці — Зеленський (21%), на третьому — Гриценко (17%), у Порошенка 15%.
ЗБІР ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
— Цікава особливість, яку ми помітили на цих виборах, — збір персональних даних громадян через соціологічні опитування. Агітатори ходять по домівках і нібито проводять незалежне опитування. За таку роботу в оголошеннях на «Фейсбук» пропонували по тисячі гривень, які платяться теж невідомо з якого фонду.
До мене також приходили з таким опитуванням. Запитують номер телефону, фіксують адресу, просять поставити підпис. Часто ставлять маніпулятивні запитання, щоб нав’язати певне уявлення про кандидата. Наприклад: «Яку з реформ Петра Порошенка ви вважаєте найбільш успішною: децентралізації, медицини, освіти?» Тобто створюється хибне уявлення, ніби тільки президент займається впровадженням реформ і вони точно успішні.
В агітаційних палатках теж ставлять подібні запитання і збирають персональні дані. Точково фіксували такі випадки від представників Тимошенко і Гриценка.
ДІЛЬНИЦІ
— Усі п’ять комісій в області утворені своєчасно. Є поширена тенденція, що члени комісій не є жителями цього округу або живуть взагалі за межами області. Наприклад, по Каховській ОВК (185 округ) член комісії живе в Луганській області.
Не секрет, що є технічні кандидати, які беруть участь у виборах, щоб основні претенденти мали своїх людей у комісіях. Така ситуація є і по Херсонській області. Я не можу прямо називати когось технічним, але з досвіду спостереження за виборами, з особистих розмов із членами комісій та їхніх публічних позицій у соцмережах це явно видно.
Якщо говорити про рівень кваліфікації членів ОВК і ДВК по області, ми бачимо багато людей, які неодноразово брали участь у виборах. Серед керівного складу менше досвідчених. Головою ОВК раніше працювала одна людина, серед заступників таких двоє, а серед секретарів немає жодного, хто б раніше працював у комісіях.
Взагалі, формування комісій — теж окрема технологія. Спочатку подають одних, потім постійно відбуваються заміни, відмови. Є випадки подання «двійників», тобто одну людину пропонують як члена комісії від кількох кандидатів. Наприклад, по 182 округу ми зафіксували 27 таких дублювань. Схожа ситуація в усіх ОВК.
ДІЛЬНИЦЯ В КОЛОНІЇ
— У нас був ще локальний інцидент, коли довірена особа Юлії Тимошенко Григорій Бабенко позивався до суду щодо законності створення виборчої дільниці на території Дар’ївської виправної колонії.
Представник Тимошенко наполягав на незаконності такого рішення. Одночасно нардеп Юрій Одарченко заявив про можливі фальсифікації на цій дільниці. Однак суд відмовив позивачу.
Така реакція представників «Батьківщини» пов’язана з тим, що у 2014 році, під час виборів до Верховної Ради, Юрій Одарченко поступився кандидату від БПП Олександру Співаковському всього на 174 голоси. Тоді Одарченко заявив, що його опонент переміг завдяки впливу на виборців, які перебувають у місцях позбавлення волі.
