Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Балаклія: чи прикритий тил?

Валентин БАДРАК: У нас є сучасні засоби захисту стратегічних об’єктів, але ми їх не використовуємо
23 березня, 2017 - 19:10
ФОТО REUTERS

О третій годині ночі під містечком Балаклія Харківської області трапився масштабний інцидент — вибухнули склади, де зберігалися боєприпаси. Здійнялась пожежа, яка охопила військову базу. За першими даними, жертв і постраждалих немає. Місцева влада готова до евакуації 15 тисяч мешканців. Генштаб терміново повідомив, що вже розгорнуто два евакуаційних пункти.

«Величезні вибухи пролунали містом. Небезпечною оголосили зону в 50 км. Люди втікають, як можуть. За попередніми даними, підпал був у кількох місцях. Військовий прокурор уже висунув версію про диверсію», — написав військовий журналіст Мирослав ГАЙ на своїй сторінці у Facebook. Місцеві мешканці повідомляють, що, виявляється, на цій базі вже траплялися локальні пожежі, з яких, судячи з усього, не було зроблено висновків. Проте про паніку від місцевих не повідомляється. В місті одразу вимкнули газ, зранку навіть курсували таксі, отже, залишити оселі у людей є можливість в будь-який момент.

Варто пригадати, що ще 29 жовтня 2015 року поблизу Сватового Луганської області (до речі, за 90 км від Балаклії) вночі стався вибух артилерійських складів. Як розповідали очевидці, перед ними постала картина Везувію, коли з південно-східної сторони міста на тлі суцільної темряви в небо здійнявся жовто-червоний гриб полум’я, а потім урізнобіч почали розлітатися снаряди, які влучали в будинки, городи, річки, дороги радіусом 30 кілометрів... Версії причин вибуху озвучувалися різні — від диверсії до халатності. Міська влада й рятувальники зробили все можливе, щоб максимально зменшити наслідки інциденту, і, на диво, попри великий масштаб вибуху і наближеність до населеного пункту, жертви виявилися мінімальними.

Так само й у Балаклії мешканці наголошують на злагодженій роботі рятувальників та евакуаторів. Проте головним залишилось питання — чому склади боєприпасів виявилися «під черевом» багатотисячного міста, яке розташоване в тилу бойових дій та у відносній близькості до кордону з РФ? І головне — чому не було забезпечено належної безпеки стратегічного об’єкта? Уже вдруге вибухають склади паралельно з гаслами, заявами і звітами про реформування армії та продаж за кордон надсучасної військової техніки...

Необхідно звернути увагу на те, що і Сватове, і Балаклія є містечками, які розташовані на півночі зони АТО. Фактично вони належать до тих міст, які прикривають потенційно небезпечний північний фланг АТО, над яким нависає потужна російська армія (Балаклія — вихід на Слов’янськ, Сватове — на Сєвєродонецьк). Подібні інциденти не можуть також не провокувати антиукраїнських настроїв у цьому надскладному регіоні.

ФОТО REUTERS

«Вибухи під Балаклією наштовхують на перший висновок про те, що Україна є дуже вразливою. Є речі настільки очевидні, що не зважати на них просто не можна, — говорить «Дню» директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин БАДРАК. — У нас досі не використовуються можливості прикриття стратегічних військових об’єктів, які є в наявності. Більшість експертів схиляється до того, що в цьому інциденті треба шукати саме російський слід з використанням авіаційних безпілотних комплексів. При цьому у нас є чудові розробки, в тому числі у приватному секторі виробництва, які пропонують декілька систем. Наприклад, ХК «Укрспецтехніка» пропонує «Анклав», який міг би виконувати функцію прикриття об’єктів. Також в Україні є комплекс «Буковель», який знову ж таки виробляє приватне підприємство «Проксимус». Ці комплекси могли б потрапити у війська, але їх дуже мало закуповують. Перевага надається речам очевидним і простим, таким як бронетехніка. При цьому не відбувається закупівлі специфічних виробів, завдяки яким ми могли б мати перевагу в сучасній війні. Росія теж не є носієм надсучасних технологій, але вона все одно намагається використовувати наші прогалини. Безумовно, потрібно розглядати всі версії причин вибуху, а не лише ті, що пов’язані з диверсією з використанням безпілотних можливостей. Не можна не зважати й на випадковість. Декілька років у нас взагалі не утилізують боєприпасів та вибухонебезпечних речовин, яких по країні — понад півтора мільйона тонн». Додамо, що Росія, у свою чергу, використовує Донбас як утилізатор застарілих боєприпасів. Не секрет, що далеко не всі російські міни та снаряди детонують в силу завершення строку придатності.

Однією з імовірних версій вибуху в Балаклії, яку висловлюють експерти, є спроба приховати грабіж боєприпасів. Війна — це, безумовно, ще й «мати рідна» для певних осіб. Але залишимо поки що цю версію на рівні здогадок до закінчення слідства. Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос оперативно зранку заявив, що пожежа на військових складах у Балаклії Харківської області сталася через диверсію (до речі, міністр оборони Степан Полторак після вибухів у Сватовому так само через кілька годин вийшов до телекамер з подібною версією, яка досі остаточно не підтвердилась). Підпал начебто було організовано з кількох сторін складів. Безумовно, РФ має очевидну зацікавленість у подібних диверсіях. Але не варто забувати, що триває вже третій рік війни, і питання, в тому числі безпеки складів з боєприпасами, особливо поблизу населених пунктів, має бути під посиленою увагою. Тому навіть якщо припустити, що за інцидентами в Балаклії та Сватовому стоять росіяни, не можна знімати відповідальність із тих, хто мав би забезпечувати оборону тилу із землі та неба. Вибухи в Балаклії та Сватовому в період війни свідчать про те, що оборонні відомства зволікають із забезпеченням охорони стратегічних об’єктів.

Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 
Рубрика: