Російська Держдума на засіданні у вівторок ухвалила постанову про негайне скерування президенту РФ звернення щодо необхідності визнання самопроголошених Донецької та Луганської народних республік («ДНР» та «ЛНР»). Відповідне рішення було ухвалено шляхом проведення рейтингового голосування. Документ, внесений депутатами від фракції «Єдиная Россия» Віктором Водолацьким та Артемом Туровим, який передбачає спочатку консультації з МЗС РФ, розглядали разом із проєктом постанови від фракції КПРФ, який передбачає негайне звернення Думи до президента РФ з проханням визнати незалежність «ДНР» і «ЛНР». Проєкт комуністів набрав більшу кількість голосів – 351, а ініціатива «єдиноросів» – 310. Спікер Держдуми Вячєслав Володін заявив: «Постанову буде підписано негайно і скеровано главі держави».
За годину до голосування в Москві, Верховна Рада України ухвалила постанову про звернення до міжнародних організацій та держав із закликом не визнавати самопроголошені утворення «Л/ДНР». Йдеться про звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів і парламентів держав світу щодо невизнання незалежності самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Звернення підтримав 331 нардеп. Також ВР звернулася з проханням розглянути питання правових підстав перебування Російської Федерації у складі постійних членів Ради безпеки ООН та провести термінове засідання щодо ескалації конфлікту на державних кордонах України.
В свою чергу, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перед цим також заявив, що у разі визнання так званих Л/ДНР Росія де-факто та де-юре вийде з Мінських домовленостей з усіма супутніми наслідками. «Щодо можливого визнання Російською думою так званих Л/ДНР. Хочу ще раз нагадати незмінну позицію України: у разі ухвалення рішення про визнання Росія де-факто та де-юре вийде з Мінських домовленостей з усіма супутніми наслідками. Ми вже попередили про цю позицію наших партнерів», - сказав Кулеба (interfax.com.ua).
Звичайно, рішення ще має прийняти Путін, бо без його підпису звернення Держдуми може залишитися просто зверненням. В тому, що в Москві всі рішення приймаються в Кремлі, немає сумніву – якщо Дума проголосувала, значить так наказали, щоб запустити процес. Інша справа, що до остаточного рішення Путіна у агресора залишатиметься поле для маневру і торгівлі із Заходом. І тут можна очікувати різноманітні варіанти «тиску»/«торгу» на Україну. На цьому тлі можливе посилення допомоги нашій країні з боку Заходу у військовій та економічній площині (демонстрація підтримки). Наразі цей процес лише набирає оберти. Для росіян вигідно роздувати значимість переговорного процесу із Заходом для того, щоб продати це як всередині самої Росії (з нами рахуються), так для розхитування ситуації в українському суспільстві (мовляв, це «зрада», бо все вирішують за нас). Також не можна виключати, що остаточне визнання «ДНР/ЛНР» може спровокувати неоднозначну реакцію як в російському, так і в українському політикумах. Можливі провокації і медіа спекуляції.
Чому Росія вирішила піти умовним «планом Б»? По-перше, Росія давно вже де-факто приєднала окремі райони Донецької та Луганської областей до себе, зокрема роздає там свої паспорти і змушує людей голосувати на виборах. Але (по-друге), процес легітимізації «ЛДНР» означає, що Росія визнає невдачу переговорів щодо «гарантій безпеки» із Заходом в частині українського питання Це може бути як план нового тиску на Україну, так і план наступу з відповідним «територіальним трофеєм», який можна продати російському суспільству як чергову зовнішньополітичну перемогу. Цей сценарій призведе до нової порції західних санкцій та позбавить Росію такого інструменту впливу на Україну, як Мінські угоди. Наступним кроком може стати офіційне розміщення на окупованій частині Донбасу регулярної російської армії, щоб повністю виключити будь-яку можливість деокупації цієї території силовим шляхом і продовжити шлях нагнітання військової обстановки.
«Рішення Думи по "ДНР/ЛНР" свідчить про одне: "Берлінська стіна" переїхала... Причому в день, коли німецький канцлер перебуває в Москві», - написала у себе в ФБ головна редакторка газети «День» Лариса Івшина. Нагадаємо, канцлер ФРН в понеділок перебував з візитом у Києві, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, а у вівторок полетів до Москви, де провів переговори з Владіміром Путіним. Тема перемовин – безпека та мир. Аналогічну спробу з подвійним візитом в Москву та Київ минулого тижня робив президент Франції Емманюель Макрон. Проте чи зацікавлена Москва у вирішення проблемних питань, які вона ж створила, ми бачимо. Голосування за звернення Держдуми до Путіна означає, що плювати вони хотіли на зусилля європейців, Кремль остаточно вибудовує Берлінський мур.
Тим часом, Зеленський звернувся до українського народу із закликом зберігати спокій і запевнив людей, що армія захистить країну. При цьому дорікнув олігархів за те, що в складний час вони одразу виїхали з України. В цьому контексті громадська діячка Ганна Гопко написала у себе в ФБ: «Важливо проаналізувати на майбутнє: - список депутатів/міністрів/мерів, родини яких уже закордоном; - олігархів чи великих бізнесменів, які терміново покинули Україну у «відрядження»; - експертів-активістів, які вирішили перечекати в більш безпечних місцях. Це той момент – коли любов до України перевіряється готовністю жертвувати всім і захищати власну державу в найкритичніший момент реальних загроз та викликів».
Як оцінюють ситуацію експерти?
«ПОВТІКАЛИ ЯК ЩУРИ ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ БОРОНИТИ УКРАЇНУ»
Ганна ГОПКО, народний депутат України VIII скликання, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах:
- Йдеться не лише про список депутатів Верховної Ради, які полишили Україну, а й міністрів, мерів міст, олігархів і бізнесменів, експертів, які на телеекранах демонструють свою любов до країни. Кожен українець має чітко розуміти, що любов до власної держави перевіряється в найкритичніший момент, коли загрози не надумані, а справжні. Чи готові ці люди, які позиціонують себе як патріоти, жертвувати власним життям. Одна справа вивести дітей, а інша – самому покинути країну. Причому це саме ті люди, які раніше призвели до грабунку України, виснаження армії, і як наслідок катастрофи в 2014-му, коли розпочалась російська агресія. Тому очищення держави від агентури, яка вдягла маски тих, хто начебто турбується про державу, важливо. Так само важливим є інститут репутації і інститут виборця, бо ми розуміємо, що існує певна амнезія суспільної пам’яті. Політична пам'ять виборця має бути збережена завдяки наочним прикладам. Навряд чи можна зробити єдиний публічний реєстр таких людей, але принаймні намагатись це зробити за допомогою представників Прикордонної служби варто. Ці «товаріщі» повтікали як щури замість того, щоб закликати українців боронити Україну. Ми, Мережа захисту національних інтересів, закликаємо залишатись і повертатись в Україну для захисту демократії. Зараз необхідна присутність тут і політиків, і бізнесу, і державних службовців, адже це додатковий сигнал стримування. Кризові часи є приводом для того, щоб отямитись і почати відлік. Інакше при кожній загрозі вторгнення ми будемо наражатись на зрадників, на «консерви», які за ці 30 років «вскрилися». Тому це і є суспільними напрацюваннями на майбутнє, щоб розуміти хто є хто. Всі ці вигадки про відрядження і міжнародні конференції від лукавого. Простий чоловік у себе на городі в селі гострить зброю, щоб захищати територіальну оборону, а ці зі своїми можливостями, з приватною охороною просто повтікали. Більше того, в цей час вони ще й витягують ресурси з країни. Олігархи «люблять» Україну до дна свого страху.
«ЯКЩО ПУТІН ПІДПИШЕ ЗВЕРНЕННЯ, ЗНАЧИТЬ САМ ПОРУШИТЬ МІНСЬКІ УГОДИ І ДОМОВЛЕНОСТІ З ЛІДЕРАМИ ЄС ТА США»
Юрій КЛИМЕНКО, колишній в.о. голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (2015 р.):
- Голосування за звернення до президента РФ в Держдумі по визнанню так званих «Л/ДНР» відповідає процедурі анексії Криму в 2014-му році. В цій процедурі важливим є те, чи підпише Путін це звернення. Якщо він підпише, значить сам порушить Мінські домовленості. Крім того, порушить нещодавні домовленості з лідерами ЄС та США. Таким чином, крок Держдуми РФ – це гра і тиск для того, щоб показати світовій спільності, що треба рахуватись з президентом РФ, тобто з самим Путіним. Він хоче показати, що буде ігнорувати будь-який тиск з боку західних країн. А щодо окупованих територій, то Путін робить все, щоб перетворити їх на свого роду контрольовану, залежну, але бідну Абхазію. Там давно впроваджений рубль, на всіх рівнях законодавство інтегровано до російського, проведена паспортизація не лише в формі фейкових паспортів «ЛНР» та «ДНР», але й паспортів РФ. Ну і що ще важливо – це система освіти, адже в шкільну програму давно почали включати пропагандистські штампи і навіювання, а отже за роки окупації маємо нове покоління, яке виховано на викривлених російських уявленнях. Так відбувається фактичне поглинання цих територій Росією.
На цьому тлі те, що з України повтікали чиновники та депутати виглядає досить ницим. Звичайно, не всі полишили країну, і тут є певний момент перебільшення ситуації. Але ті, хто залишили країну – це перш за все характеризує людину та її ставлення до країни в критичний час. І це при тому, що такої консолідації зусиль Заходу для допомоги нам, я не бачив з 2014-го року. Переконаний, що якби тоді так себе поводили ключові західні країни, то ситуація зараз була б зовсім іншою. Зараз нам необхідно скористатися цією підтримкою, адже ми можемо змінити ситуацію. На жаль, втрачений дорогоцінний час. Більш того, ми маємо готуватись до повернення своїх територій, хоч це тепер буде дуже складним процесом, враховуючи втрачений час і згадане нове покоління тих, хто виріс на окупованих землях. Окрім того, треба усвідомлювати, що відновлення цих земель – це мільярди і мільярди доларів. Тільки так можна відновити зруйновану економіку, втрачені підприємства і забезпечити робочі місця не лише на окупованій території, але й в прифронтовій.
