Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чому бойовики знову стріляють?

«Російському керівництву в контексті проблем у Сирії потрібні нові аргументи для тиску на світових лідерів», — заступник начальника управління Міноборони України
10 листопада, 2015 - 11:15
ФОТО РЕЙТЕР

Початок тижня в зоні АТО відзначився відчутною активізацією бойовиків одразу в кількох напрямках — як у Луганській, так і в Донецькій областях. Повідомляється про те, що на додаток до стрілецької зброї бандити застосовували автоматичні й станкові гранатомети, 82-мм міномети, зенітні установки. Крім того, помічено використання терористами бронетехніки. Таке загострення ситуації має свій розвиток у період підготовки до другого туру місцевих виборів в Україні та під час регулярних переговорів у Мінську контактних груп, учасники яких неодноразово наголошували на тому, що говорити про перемир’я поки що зарано. «Безумовно, це не можна назвати перемир’ям у жодному разі. Але ми маємо, щоправда, крихке, але затишшя», — сказав минулого тижня в розмові з «Днем» голова підгрупи з питань безпеки Тристоронньої контактної групи в Мінську від України Євген Марчук.

Активне накопичення техніки в Луганську спостерігається вже протягом кількох тижнів. Ще наприкінці жовтня місцеві мешканці повідомляли про регулярні нічні пересування важкої техніки містом при тому, що в офіційних повідомленнях штабу АТО йшлося про стабільне затишшя. Народний депутат Дмитро Тимчук повідомляє про те, що в цьому місті з’явилось як мінімум два нових підрозділи російських військовослужбовців, у кожному з яких — близько по сотні чоловік. Сам факт накопичення ворожої техніки, найманців та кадрових російських військових на сході України цілком очевидно засвідчує: теорія про те, що Сирія суттєво відволікла на себе увагу Кремля, не має ґрунтовних підстав. Видно з усього, що російський анклав на Донбасі не лише становить потенційну небезпеку для Києва і є відповідним засобом тиску на ухвалення рішень з нашого боку, а й має тенденцію до нарощування. Тобто не варто перебільшувати міру, якою Сирія відволікає на себе увагу від воєнного конфлікту на Донбасі, бо він є способом маніпуляцій у російській, зокрема, міжнародній політиці.

Варто звернути увагу на те, що пожвавлення активності бойовиків поєднується зі скрутним становищем на окупованих територіях. Луганськ, Донецьк та інші міста в цій зоні перебувають у надзвичайно депресивному становищі. До всіх соціально-економічних проблем додалась ще одна — дефіцит бензину, що здивувало багатьох, адже пальним окупанти мали б забезпечити ці території вдосталь. Щоб якось виправдатись перед місцевим населенням, Росія підготувала черговий 44-й так званий гумконвой, який прямує на Донбас із Ногінська Московської області. У цьому плані бойові дії на фронті поєднані з відповідною брехливою пропагандою про те, що офіційний Київ не збирається іти на мирову, створюють антураж, відповідно до якого злидні Донбасу можна пояснити українським фактором.

КОМЕНТАРІ

«БОЙОВИКАМ ТРЕБА ПЕРІОДИЧНО ДЕМОНСТРУВАТИ СВОЇ НЕВЕЛИЧКІ «ПЕРЕМОГИ»

Сергій ГАЛУШКО, заступник начальника управління Міноборони України:

— Причин загострення кілька. По-перше, російському керівництву в контексті тих проблем, з якими воно зіштовхнулося в Сирії, потрібні нові аргументи для тиску на світових лідерів. Одним із таких аргументів тиску можуть бути ігри навколо ситуації на Донбасі. Путін примушує закривати очі світових лідерів на події в Сирії, адже бачимо, що дії Росії, яка нищить мирних мешканців на Близькому Сході, піддаються критиці. На думку низки експертів, саме ця версія є основною. По-друге, можна зробити припущення, що ватажки «ЛНР» і «ДНР» мають певну невелику самостійність від Кремля. Їм треба періодично демонструвати свої невеличкі «перемоги» перед населенням окупованих територій. Якщо простежити повідомлення від терористів, то у них інформація про загострення ситуації на сході України висвітлюється навпаки, тобто вони звинувачують Україну в порушенні затишшя. Начебто це українська сторона посилює свою військову присутність і обстрілює міста і села Донбасу.

Для того щоб підтримувати в підлеглих до бойовиків ЗМІ рівень брехні на адресу України, терористи періодично загострюють ситуацію і на фронті. Окрім того, на тлі соціальних проблем на окупованій території ватажкам згаданих терористичних організацій нічого не залишається, як відволікати увагу загалу ось такими провокаціями, щоб якось виправдати скруту. По-третє, треба відзначити, що перед місцевими виборами фактично не було ніякої активізації бойовиків. Зрозуміло, що в прилеглих до окупованих територіях містах домінує вплив проросійських політичних сил. Якби така активізація бойовиків відбулася, то місцеве населення не підтримувало б згадані сили. Можна зробити припущення, що таке затишшя перед виборами також пояснюється певними домовленостями між проросійськими політиками в Україні та бойовиками на момент передвиборчої кампанії.

«ПОТРІБНО ПЕРЕГЛЯНУТИ СВОЄ СТАВЛЕННЯ ДО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ»

Валентин БАДРАК, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння:

— Сценарій загострення був прогнозований багатьма експертами і профільними організаціями раніше. Кремль пішов на замороження конфлікту, але при цьому залишив за собою можливість у будь-який момент використати воєнну опцію, тобто важіль збройного тиску. Це відбувається і відбуватиметься кожного разу, коли Кремлю буде потрібно. Нинішнє загострення пов’язане з віддзеркаленням кількох факторів. Першим є міжнародний, адже Росія почала стикатися з досить серйозним тиском з боку лідерів світової арени. Наприклад, нещодавно керівник Пентагону назвав Росію найбільшим злом. Великобританія також визнала, що Росія є найбільшою загрозою у світі. Все це підштовхує Росію до демонстрації своїх потужностей і створює ситуацію, коли Кремль буде мати додаткові козирі для тиску на західний світ.

Інша низка факторів пов’язана з внутрішньоукраїнською політичною ситуацією. Очікуваного Росією результату, коли будуть створені підстави для реваншу проросійських сил, не відбулося. Тому Кремль використовує ці атаки як можливість більшої дестабілізації української влади. Особливо коли існують приводи для неоднозначного трактування вчинків влади, щодо затримання певних політиків. Підсумково ми маємо засвоїти один важливий урок — потрібно переглянути своє ставлення до сектору безпеки.

Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 
Рубрика: