Роботу Трьохсторонньої контактної групи в Мінську на останньому засіданні фактично було заблоковано терористами від так званих ДНР і ЛНР. Після досягнення суттєвого компромісу в підгрупі з безпеки, коли з 1 вересня вдалося реально домогтися припинення вогню з боку ворога, гаряче стало в підгрупі з політичних питань.
«Під час роботи підгрупи представниками наших візаві було запропоновано документ, який би я назвав ультиматумом. Він так і був сприйнятий представником ОБСЄ як ультиматум Найнеприйнятнішим було те, що вони хочуть проводити вибори 18 жовтня (ОРДО) і 1 листопада (ОРЛО). При цьому вони проводять свої вибори, базуючись не на законодавстві України, а на якихось своїх положеннях і правилах», — заявив ЗМІ представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний.
«А Україна вже повинна вирішити чотири питання — це ввести в дію закон про особливий порядок місцевого самоврядування, прийняти модальності виборів у редакції, запропонованій представниками окремих районів Донецької і Луганської області, прийняти і ввести в дію закон про амністію і переголосувати Конституцію України в запропонованій ними редакції. Тільки після цього вони дозволять собі, щоб вибори в інших сільських і селищних радах відбулися 21 лютого», — додав він.
Протистояння в дипломатичній площині зараз на першому місці. Не дивлячись на те, що Україна виконує взяті на себе зобов’язання по Мінським домовленостям, хоч вони із самого початку були невигідні для нас, Москва свої зобов’язання не виконує. Більш того, давши вказівку своїм маріонеткам з захоплених територій Донбасу, Кремль, схоже, намагається підвищити ставки. Показово також, що це відбувається якраз напередодні сесії Генеральної асамблеї ООН, де має виступити Володимир Путін.
«Якщо ситуація в Сирії не знайде певного продовження в розмовах із Вашингтоном, то Росія і Путін можуть свідомо вирішити і далі дестабілізувати ситуацію на Донбасі», — сказав днями міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв’ю телеканалу «24». Такі слова міністра фактично свідчать про те, що «сирійське питання» і ситуація в Україні є предметом взаємної торгівлі між Росією і Заходом. Інше питання — що робить Україна для впливу на ситуацію? Чи проводить вона «домашню роботу»? Наприклад, проблема Криму.
«Ми вже знаємо, яке відшкодування збитків ми будемо вимагати... Мова йде про мільярдні суми. Причому мільярдні суми можуть бути за різними позовами. Думаю, в результаті сума за деякими позовами може в порядку своєї величини дорівнювати «справі ЮКОСа» (50 млрд. дол. — Авт.)», — заявив Клімкін. Говорячи ж про один із позовів, міністр повідомив, що у Міжнародний суд ООН ще ніхто не звертався з позовами щодо невиконання Конвенції по фінансуванню тероризму, але «якщо вдасться довести, що Росія як держава фінансувала і фінансує тероризм, це може привести Росію до абсолютно непередбачуваних обставин, у тому числі до міжнародної ізоляції».
Що ж якщо українська влад не поспішає приймати швидкі і якісні рішення (ту ж продовольчу блокаду Криму зараз проводять громадські активісти, а не держава), то відповідне ставлення до країни буде і у міжнародних партнерів.
«КРЕМЛЬ ЗАТЯГУВАТИМЕ БУДЬ-ЯКІ ПЕРЕГОВОРИ ДО ВИСТУПУ ПУТІНА В ГЕНЕРАЛЬНІЙ АСАМБЛЕЇ ООН»
Валентин БАДРАК, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:
— Щодо перемовин в Мінську відомо, що вони зайшли в тупик і немає поки що ніякого результату. Зараз суттєво змінилася ситуація, яка вимагає від Кремля уточнення своєї стратегії. Перш за все це торкається подій у Сирії, тобто рішення Кремля втрутитись в ці події, що пов’язано з перерозподілом ринків сировини. Росія в цьому випадку зацікавлена в тому, щоб не втратити свої позиції в Європі. Тому Росія і пішла на цей ризикований крок. При цьому наприкінці вересня має відбутись Генеральна Асамблея ООН. Для Кремля досягнута можливість, щоб президент Путін виступив на цій Асамблеї. Відповідно ми бачимо певний політичний компроміс Заходу, який Путін захоче розвинути далі. Бажання Кремля полягає в тому, щоб розглядати питання пакетами. Можна передбачити, що українське питання Кремль захоче розглянути так саме у пакеті разом і сирійським питанням й взагалі протистояння між Росією і західним світом. Для України це безумовно негативна ситуація. Саме через це затягуються будь-які переговори до виступу Путіна в Генеральній Асамблеї ООН. До цього ніяких рішучих дій сторін не відбудеться. Можна було б розраховувати на якісь позиційні речі, але й вони для російської сторони не є цікавими. Росія і надалі буде реалізовувати стратегію підриву стабільності, як всередині української влади, так і підсилювати свою дії різноманітними військовими або розвідувальними операціями. Нам необхідно бути дуже уважними особливо в цей період.
«ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРОВОКУВАННЯ УКРАЇНИ НА ВИХІД ІЗ «МІНСЬКОГО ФОРМАТУ», ЩОБ ПОГІРШИТИ НАШІ ВІДНОСИНИ ІЗ ЗАХОДОМ»
Володимир ВАСИЛЕНКО, юрист-міжнародник:
— В МЗС розробляється документ про охорону інвестицій українських громадян та юридичних осіб, які постраждали від російської агресії. Ним передбачається механізм безпосереднього звернення українських громадян та юридичних осіб, які постраждали від збройної агресії в Криму та на Донбасі, до міжнародних арбітражів.
Що ж до суми, яку озвучив Клімкін, то я не готовий її ані підтвердити, ані заперечити, оскільки в централізованому порядку ніхто не займався підрахунком цих збитків. Міністр говорив про забезпечення прав потерпілих громадян та юридичних осіб в цивільно-правовому порядку, хоч і на міжнародному рівні. Але важливе практичне завдання, щоб до Росії була формально пред’явлена консолідована претензія на міждержавному рівні. В ній має бути підрахована, а не просто взята зі стелі, загальна шкода, взята із фактів та документів. Щоб це зробити, необхідно створити координуючий державний орган, який би фіксував юридичну форму та факти збройної агресії Росії, встановлював причинно-наслідковий зв’язок із збитками, яких зазнали українські громадяни, юридичні особи, державні підприємства та установи, а також підраховував загальну суму цих збитків. Але найпершим кроком може бути ухвалення рамкового закону про відшкодування збитків — він має встановити модальності та критерії, на основі яких повинні визначатися завдані збитки. Якщо ж немає механізмів вирішення цієї проблеми, то вона не буде вирішуватися. Все це питання наявності політичної волі.
Що ж до сьогоднішньої ситуації у Мінських переговорах, то зараз там відбувається провокування України на вихід з «мінського формату» як інструмент погіршення наших стосунків із Заходом. Таким чином, Кремль намагається створити неприйнятну для України ситуацію, за якої ми заявимо про відмову у виконанні Мінських домовленостей. З іншого боку Путін торгується із Заходом, використовуючи питання Сирії та України, намагається шантажувати його, але в той же час створює видимість, що він допомагає США боротися із ІДІЛом. Однак, насправді, він заохочує ісламський тероризм. Справжні цілі Кремля полягають у тому, щоб добитись від Америки зменшення підтримки України і утвердитись у Сирії.
В цій ситуації я б радив українській владі зайняти чітку та безкомпромісну позицію у переговорному процесі в питаннях територіальної цілісності і поваги до конституційного ладу України. Останнім часом Президент та його найближче оточення робили заяви, які дозволяють сподіватися, що така позиція розроблена. Петро Порошенко висловився, що з території України мають бути виведені окупаційні війська і над всією лінією кордону має бути повернутий контроль — лише після цього можна говорити про якісь вибори та відновлення Донбасу.
«МЕТА МОСКВИ ОЧЕВИДНА — ВУСТАМИ МАРІОНЕТОК ШАНТАЖУВАТИ УКРАЇНУ, ЄС, ОБСЄ»
Iрина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат, Уповноважений Президента України з питань мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях (facebook.com):
— Одна з найскладніших мінських зустрічей. На моє тверде переконання, бойовики оголосили «вибори» не просто за кремлівським сценарієм, а й невипадково — перед ювілейною сесією Генасамблеї ООН та паризькою зустріччю в нормандському форматі. Мета Москви очевидна — вустами маріонеток шантажувати Україну, ЄС, ОБСЄ, видавати це за позицію «жителів Донбасу». Українська сторона дала цьому оцінку — це чистий шантаж, направлений на зрив мирного процесу і ескалацію конфлікту. Вибори в окремих регіонах можуть призначатися виключно ВР, проходити виключно по українському законодавству, а не за планами захарченків чи Мореля (при всій повазі до Мореля), відповідати стандартам ОБСЄ.
