Уряд Росії достроково припинив реалізацію федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2025 року». Відповідна ухвала опублікована на офіційному порталі правової інформації. Це йде всупереч із тим, що напередодні нового року так званий глава Криму Сергій Аксьонов анонсував підвищення фінансування щонайменше на третину. Здавалося, ніщо не віщує біди, і ось він, «чорний лебідь» — неочікувана і непередбачувана перешкода, через яку всі плани летять шкереберть...
«ХАЛЯВА СКІНЧИЛАСЯ. ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО РІДНОЇ ГАВАНІ...»
Історія «золотого дощу» над Кримом має свою історію. В 2014 році Москва намагалася задобрити кримчан тим, що виділяла кошти для різних проєктів на півострові. Спікер парламенту Владімір Константінов навіть вихвалявся: грошей у нас тепер стільки, що при Україні стільки ніколи не було, хоча простий перерахунок однієї валюти в іншу цього і не підтверджував, але хто його рахував. З іншого боку, гроші виділялися Москвою... переважно в формі обіцянок: на таку-то програму на попередні роки стільки-то мільйонів, на таку — інші цифри. Але піди дочекайся їх.
Однак «золотий дощ» найбільш урожайним видався не для сільського господарства, не для промисловості, а для кримських чиновників, які почали зловживати навіть «дощовою мжичкою» і відгрібали значні суми собі в кишені. Тоді й з’явився на обрії Криму голова уряду Росії Дмитро Медвєдєв, який на запитання кримчанки весело відповів, що «Дєнєг нєт! Но ви тут дєржитєсь!» Ця відповідь стала мемом, який облетів практично увесь світ. Такий поворот подій засмутив «героїв кримської весни», і вони написали листа Володимиру Путіну, в якому поскаржилися на Дмитра Медвєдєва і додали, що соціально-психологічний стан кримського суспільства постійно погіршується, ускладнюється, приєднанням багато кримчан незадоволені, а якщо до цього ще й грошей не буде з Москви, то на півострові можуть вибухнути соціальні бунти або навіть і «кольорова революція». А словосполучення «кольорова революція» — це те, чого бояться в Москві, як вогню, тому Дмитро Медвєдєв отримав «чарівного пенделя» і знову став заливати Крим грошима. Тоді й були створені кілька програм із розвитку Криму, які згодом об’єднали в ФЦП — федеральну цільову програму. Згодом, щоб красти було простіше, кримський уряд домігся права призначати підрядників із виконання тих чи інших проєктів без конкурсів і своїми рішеннями. Щоб, мовляв, швидше будувати «Крим нашої мрії», як вони казали.
Але «чорний лебідь», виявляється, може прилітати по кілька разів. Здавалось би, це мало б засмутити кримчан, однак багато хто на форумах інтернету просто веселиться: «Докралися. Лавочка прикрилася», «Золотий дощ» закінчився», «Скільки можна виділяти Криму мільярди на ФЦП? У Криму злодій на злодії, слідчий комітет не встигає заарештовувати. Програма залишається, але повз фірми-одноденки з уявним статутним капіталом, які протягом семи років займалися крадіжкою...», «Господи, врятуй та збережи Крим від мерзотників», «ФЦП була годівницею для багатьох човників-чиновників. Тепер для дерибану залишилася тільки земля і те, що збирають як податки. Чекаємо на збільшення податків, тарифів, штрафів та інших поборів. Ну, і, звичайно, посиленими темпами дербануть під забудову кримську землю», «Те саме, тільки в профіль! І інші рулюватимуть», «Красти почнуть більше! Строки спливають, розумієте!»
СОЛОДКИЙ СОН КРИМСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ
У Москві рішення про припинення ФЦП по Криму ухвалили наприкінці грудня 2021 року, коли російський «глава Криму» Сергій Аксьонов продовжував заявляти, що ФЦП буде продовжено з посиленим фінансуванням. У дні, коли в Москві ухвалили і готувалися оприлюднити це рішення, російський голова Криму Сергій Аксьонов та члени його команди продовжили заявляти про плани щодо реалізації ФЦП у 2022 році та домовленості про збільшення обсягів її фінансування. 30 грудня, вже після того, як у російському уряді вирішили згорнути ФЦП, Сергій Аксьонов закликав чиновників активніше реалізовувати в 2022 році проєкти російських державних програм, включаючи ФЦП, щоб отримати більше фінансування від Москви.
Голова російського «уряду Криму» Юрій Гоцанюк, зі свого боку, анонсував збільшення фінансування та заходів ФЦП у Криму в 2022 році та доручив органам влади укладати за ними контракти у перші місяці 2022 року. «Починайте із січня, не втрачайте жодного дня», — підтримав його російський «глава Криму».
Ці заяви звучали, зокрема, навіть на тлі звільнення голови дирекції ФЦП Андрія Нікітченка. За день до скасування ФЦП він пішов у відставку, не пояснивши причини.
Проєкт «Радіо Свобода» Крим.Реалії вважає, що закриття ФЦП готувалося таємно від кримських чиновників, щоб вони не могли протидіяти. Про це рішення уряду Росії російські ЗМІ повідомили на початку січня. Але відповідна ухвала, оприлюднена на офіційному інтернет-порталі правової інформації, датована 28 грудня 2021 року. Цього дня у Москві відбулося засідання уряду Росії. Але на порядку денному, оприлюдненому на сайті, немає питань, присвячених Криму чи реалізації ФЦП. На цьому засіданні доповідав про «державну підтримку регіонів» віце-прем’єр Росії Марат Хуснуллін, який також є куратором Криму в цьому органі влади. Але і він ані про Крим, ані про плани щодо припинення ФЦП не згадував, судячи з повідомлення пресслужби російського уряду.
В ухвалі про дострокове припинення ФЦП за підписом голови російського уряду Михайла Мішустіна йдеться, що за час перебування Криму під контролем Росії «подолано критичні інфраструктурні обмеження, побудовано ключові об’єкти транспортної, енергетичної та соціальної інфраструктури, створено стійку систему стабільного енергопостачання споживачів регіону», а загалом динаміка розвитку Криму «свідчить про стійкість економіки».
У документі також ідеться, що замість ФЦП на півострові реалізовуватимуть державну програму «Соціально-економічний розвиток Криму та Севастополя», затверджену російською владою у січні 2019 року для «подолання соціально-економічного відставання Криму та доведення якості життя до середньоросійського рівня». Серед її завдань, поряд із розвитком соціально-економічних показників, зазначено доведення чисельності населення Криму до 2,5 мільйона осіб до 2025 року. Контролювати надання коштів для реалізації проєктів програми в Криму, а також дотримання умов їх використання згідно з документом будуть тепер уже не кримські чиновники, а Міністерство економічного розвитку Росії та уповноважені органи державного фінансового контролю.
У зв’язку з цим у відкритих джерелах заявляють, що Сергій Аксьонов втратив контроль над фінансовими потоками з Росії.
Водночас важкість такого рішення російського уряду можна зрозуміти. Справа в тому, що ні Крим, ні тим більше Севастополь не є самодостатніми регіонами і живуть за рахунок федеральних грошей. Крим самотужки наповнює свій бюджет не більше, ніж на 30 відсотків, Севастополь — на 20 — 25 відсотків. Обмежити для них щедре фінансування — значить викликати велике соціальне невдоволення, яке буде майстерно підігріватися місцевими чиновниками, а це і є перший крок до «кольорової революції», чого і боїться Росія.
Але ясно, що Москва з економічної точки зору стоїть перед провалом. Левову частку бюджету ось уже протягом 20 років Володимир Путін спрямував не просто на програму переозброєння, а на нову гонку озброєнь, перш за все на створення гіперзвукових ракет. Невідомо, чи дало це Росії якусь перевагу, але тепер економіка країни постала перед крахом, і якби не торгівля енергоносіями, якби не штучне підтримання високих світових цін на нафту і газ, Росія б давно збанкрутувала. Щоб не потрапити під дефолт-2, уряд Росії вживає неординарних заходів — скорочує фінансування регіонів, навіть таких, як Крим. Іншого виходу немає. Крим падає жертвою гонки озброєнь...
До речі, за час існування ФЦП через розкрадання її коштів постраждала маса чиновників. Журналісти Крим.Реалій провели підрахунок тільки основних. За сім із половиною років існування ФЦП у Криму всі її куратори в кримському уряді опинилися за ґратами.
НЕМИНУЧІСТЬ: ПОСТРАЖДАЄ І СЕВАСТОПОЛЬ
Представники влади намагаються заспокоїти громадськість. Утім, спеціалістам з економіки було і раніше зрозуміло, що фінансування з федерального центру не може бути нескінченним. Ще в березні 2021 року міністр економічного розвитку Росії Максим Решетников прямо вказав керівництву Криму та Севастополя, що настав час покладатися на власні сили.
Однак розрахунок показує складність цього завдання. Скорочення федеральних дотацій вже закладено у плановий бюджет Севастополя та Криму на 2024 рік. У 2022 році загальна сума доходів бюджету Севастополя становить 61 млрд рублів, і з них майже 40 млрд — це федеральні гроші. У 2024 році загальна сума доходів буде меншою на 10 млрд і становитиме 51,5 млрд рублів, а федеральні дотації — 27 млрд рублів (тобто трохи більше половини). При цьому, якщо відняти федеральні дотації, то сума власних доходів Севастополя в 2022 р. становитиме 21 млрд рублів, а в 2024 р. — 24,5 млрд рублів.
Президент Росії Володимир Путін доручив наростити до 2025 року інвестиційний портфель півострова до 1 трильйона рублів (800 млн інвестицій треба залучити Криму, 200 мільйонів рублів — Севастополю). І це теж про те, що півострову настав час починати самостійно заробляти. Директор Інституту економіки та управління КФУ ім. В.І. Вернадського Віктор Реутов пояснив ForPost, що у 2024 році частка федеральних дотацій справді скоротиться з трьох чвертей до двох третин від загальної суми доходної частини бюджету Криму. На думку економіста, програму продовжать, і півострів продовжуватиме отримувати кошти на інфраструктурний розвиток, але обсяг їх буде точно меншим. Тобто і Севастополю доведеться відвикати від федеральних грошей...
МОЖЕ, ВАМ МОСКВА ЛАМПОЧКИ В ПІД’ЇЗДАХ БУДЕ ВКРУЧУВАТИ?
У Криму теж стверджують, що байдуже, як саме називається програма, аби гроші давали. Наприклад, голова «комітету із законодавства» «держради» Криму Сергій Трофимов у інтерв’ю газеті російського парламенту Криму зазначив, що «Державна програма «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та міста Севастополь» зовсім не нова ідея, її ухвалено ще 30 січня 2019 року, і Федеральна цільова програма була фактично її частиною, не більше. Держпрограма має більш масштабний характер і передбачає низку додаткових інструментів, яких немає у ФЦП. На чільне місце ставляться саме цільові показники. Потрібно, щоб кожна людина відчула покращення власного життя: щоб воно відбувалися біля кожного будинку, у дворі дорогу відремонтували, відновили тротуар, з’явилося освітлення. Це саме те, що цікавить людину. Причому жителям наших міст і сіл не дуже важливо, звідки беруться гроші на покращення — з федерального бюджету, республіканського чи місцевого».
Тут, здається, парламентар добряче лукавить. Чого вартий той регіон, який не може заробити власних грошей на «благоустрій біля кожного будинку, у дворі дорогу відремонтувати, відновити тротуар, щоб з’явилося освітлення». Може, в Криму сподіваються, що лампочки в під’їздах їм буде вкручувати російський президент за федеральні гроші?
Сергій Трофимов також вважає, що «нинішнє переформатування програми розвитку гарантує додаткову підтримку з боку федеральних органів влади, пов’язану із змінами, внесеними минулого року до Конституції Росії. Якщо раніше вона поділялася на три складові — федеральну, суб’єктову та органи місцевого самоврядування, — то зараз усе зав’язано в єдину систему».
Кого тут депутат хоче обдурити, може, самого себе? Хоч би як ділилася влада, але розподіл фінансування на місцевий та федеральний бюджети все одно залишається, а це значить, що ці гроші мають різне призначення і різних розпорядників. І на великі проєкти, які за муніципальний кошт реалізувати неможливо, центр ще погоджувався виділяти гроші, хоч і з умовою не красти їх, але на облаштування прибудинкових територій і лампочки виділяти їх точно не буде...
