Триває дводенний візит віце-президента США Джозефа Байдена в Україну. Вчора гість під час спільного виходу з Президентом Петром Порошенком до преси наголосив на наступних чотирьох моментах. По-перше, українська влада повинна викорінити корупцію, яка стримує прогрес країни. І з цією метою США надають Україні на наступний рік 190 млн доларів для здійснення реформ у системі прокуратури та правосуддя, здійснення прозорої приватизації підприємств та покращення енергетичної безпеки... По-друге, США пліч-о-пліч залишаються з Україною у її боротьбі проти російської агресії на Донбасі. По-третє, він підкреслив, що російський президент Володимир Путін має повністю виконати всі пункти Мінських домовленостей, які є єдиним політико-дипломатичним способом вирішення конфлікту на Донбасі. По-четверте, Байден наголосив, що США не забули теми Криму і вважають анексію півострову неприйнятною — Москва повинна припинити окупацію Криму.
На завершення віце-президент сказав, що більше детально зупиниться на вищезгаданих питаннях під час свого виступу 8 грудня у Верховній Раді. Тоді ж він додав, що уже вчетверте приїздить в Україну за останні два роки і бачить хороший поступ уперед. «Україна дійсно готова на поступ, відтак потрібно зробити названі вище кроки наступного року, який визначатиме вашу майбутню долю. Перед вами, пане Президенте, і Верховною Радою лежить відповідальність за те, щоб бажання тих, хто виступав на Майдані, було втілено в життя», — наголосив Байден.
Сергій СОЛОДКИЙ, перший заступник директора Iнституту світової політики:
— Візит Джо Байдена вже вплинув на українську владу — за останні дні ми бачили кроки назустріч побажанням наших західних партнерів. Зокрема це стосується питань боротьби з корупцією, створення антикорупційних інституцій в Україні, складанням мандату народного депутата, наближеного до прем’єр-міністра. Ми бачимо, що найгарячіше очікування з боку Вашингтону та самого Байдена було взяте до уваги.
Під час виступу Байдена у вівторок в Раді, думаю, ми почуємо, що США й надалі підтримуватимуть цілісну і демократичну Україну. Але чутимемо й заклики до влади більш уважно ставитися до суспільних запитів. Побутує думка, що нібито українці втомилися від реформ. Але, згідно з соцопитуваннями, 68% просто незгодні із шляхом реформаторського процесу, а близько 70% найпріоритетнішою вважають боротьбу з корупцією. Та через 2 роки від початку Євромайдану, який ставив за мету зміну системи, українська верхівка неспроможна відповідати цим суспільним вимогам. В очах західних партнерів українське суспільство виглядає зрілішим, ніж влада. Але великої присутності нових облич виявилося недостатнім, щоб зламати систему. Тому сподіватимемося, що виступ Байдена у парламенті стане ключовим і останнім подібним зверненням з боку закордонних партнерів, і Україна зможе продемонструвати свою відповідальність у проведенні реформ. Проте громадянському суспільству доведеться серйозно попрацювати, щоб українська влада почула своїх громадян.
Раніше Україна могла вести ігри із партнерами й вести двовекторну зовнішню політику, коли Брюсселю і Вашингтону обіцяли одне, а наступного дня домовлялися із Москвою про інше. Це призвело до найдраматичніших наслідків. Зараз, на щастя, поля для таких маневрів немає і Україна має безальтернативно інтегруватися до євроатлантичного політичного і безпекового простору. Незважаючи на політичну волю українських політичних лідерів, їм рано чи пізно доведеться виконувати домашній порядок денний, який наближатиме Україну до статусу передбачуваного, заможного і відповідального політичного актора. Частина цієї моделі — чистота влади, відсутність або мінімізація корупційної складової в державному механізмі. Реформаційний порядок денний не набув мейнстрімового напрямку — поки реформи відбуваються фрагментарно і не так масштабно, як цього вимагає нинішня скрутна ситуація.
