Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи не готується Росія знову вторгнутися в Україну?

Про передумови широкомасштабної воєнної операції
6 квітня, 2017 - 10:46
ФОТО РЕЙТЕР

Останнім часом дії Росії свідчать про те, що російська загроза Україні, а також потенційно Кавказу, Білорусі та Прибалтиці — вийшла на новий рівень. Це цілком може передбачати широкомасштабну воєнну операцію.

По-перше, 2016 року Москва створила 25 дивізій і 15 бригад, збільшивши при цьому чисельність збройних сил всього лише на 10 тисяч осіб. Це, ймовірно, означає, що Росія має намір вести велику війну протягом тривалого часу і при цьому розраховує використовувати радянську модель — з армією, що складається з «кадрованих частин», які існували лише на папері, поки їх особовий склад не призивався під час масової мобілізації. Про те, що Росія, можливо, задумалася про таку мобілізацію, свідчать навчання 2016 року — зокрема, навчання «Кавказ-2016», — до яких залучали сили міністерства внутрішніх справ, банки (для виплати солдатам платні в польових умовах), лікарні (для розгортання польових шпиталів) та чиновники з місцевих цивільних адміністрацій. Судячи з усього, Росія думає про тривалі конфлікти і повертається до фантазій про військові та мобілізаційні операції в радянському дусі.

По-друге, у 2016—2017 роках Москва — в межах цих же процесів — створила 1-у гвардійську танкову армію, 40-у армію і 8-у армію і розмістила їх уздовж українських кордонів. Штаб 8-ї армії розташований у Ростові-на-Дону. Сили цієї армії можуть, якщо буде потрібно, завдати удару у напрямі Кавказу або бути переправлені морем чи повітрям на Близький Схід. Ба більше, будь-яку з цих армій можна швидко перекинути в Білорусь, аби чинити там безладдя, якщо білоруський уряд не захоче чи не зможе це зробити самостійно. Додатково, як зазначає Давид Баташвілі, Росія сформувала чотири нові дивізії: 150-у мотострілецьку дивізію у Ростовській області, 10-у танкову дивізію і 3-у мотострілецьку дивізію у Воронезькій області і 144-у мотострілецьку дивізію під Смоленськом. Вони дислокуватимуться, відповідно, за 50, 45 і 255 кілометрів від українського кордону. Крім того, штаб російської 20-ї армії, що раніше був розташований у східній частині Підмосков’я, буде переміщено ближче до України, до Воронежа. Додатково три мотострілецькі бригади, що раніше базувалися у глибині російської території, неподалік кордону з Казахстаном і  Поволжям, перекидаються на захід. Тепер вони розташовуватимуться у Білгородській, Брянській та Воронезькій областях, ближче ніж за 50 кілометрів від українського кордону.

Свіжі новини ще зловісніші. 8 березня Москва оголосила, що пріоритетним напрямом для російського флоту стануть кораблі, здатні нести війська для проведення десантних операцій. Такі сили можуть бути легко використані проти України, Балкан, Кавказу або Близького Сходу. 24 березня спостерігачі зауважили, що до селища Покровське в розташованій неподалік від України Ростовської області прибудуть десятки танків. Одночасно Росія направила частини повітряно-десантних військ (ПДВ) до Білорусії, що не дає змоги Україні перекинути сили з півночі на південний кордон, що перебуває під загрозою, в район Маріуполя. Ці частини ПДВ також явно загрожують вторгненням до Білорусі.

Крім цього, тривають кіберудари. За оцінкою українського уряду, у листопаді і грудні 2016 року Росія організувала 6500 кібератак, спрямованих проти різних українських відомств, зокрема проти Міністерства оборони, Міністерства фінансів і казначейства. Хакери також обрали своєю мішенню енергосистему Києва, що призвело до відключення електроенергії в деяких частинах столиці. Варто зазначити, що перше таке відключення внаслідок кібератаки сталося на рік раніше, у грудні 2015 року, коли російські хакери втрутилися в роботу енергосистеми на Західній Україні.

З початку 2017 року постійно зростають кількість і масштаб порушень перемир’я з боку російських сил. Лише з 12 до 20 березня відбулося 336 нападів, під час яких загинули дев’ять українських солдатів і 35 було поранено. 23 березня серед білого дня в Києві було вбито колишнього депутата Російської думи Дениса Вороненкова, а в Харкові вибухнув завод боєприпасів. Це свідчить про повернення до тактики організованих державою терактів в Україні.

Таким чином, дії Росії та переміщення її збройних сил у поєднанні з майбутніми у серпні-вересні навчаннями «Захід-2017» у Білорусі дають підстави побоюватися нової військової операції або в Україні, або в Білорусі, або навіть на Кавказі. Ба більше, в Путіна зараз залишилося менше простору для маневру всередині країни, ніж раніше. Економічні реформи та економічне зростання наразі малоймовірні. Додатково, російській армії зараз не вистачає особового складу, а російський оборонний бюджет, судячи з усього, досяг своїх меж. Можливо, Путін відчуває, що йому слід якомога раніше завдати удару, якщо він хоче створити привід, який виправдовує широкомасштабну мобілізацію напередодні виборів 2018 року, на яких він робитиме акцент на російському статусі наддержави. Цілком імовірно, що наближається період, коли Україна, Білорусь чи Кавказ перебувають у максимальній небезпеці.

Стівен БЛАНК — старший науковий співробітник Американської ради із зовнішньої політики

Atlantic Council, 4 квітня 2017, переклад ИНОСМИ.Ru


КОМЕНТАР

«Росія по-серйозному готується до війни з НАТО»

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, конфліктолог, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка:

План А із широкомасштабного вторгнення Росії в Україну існував у 2014 — 2015 роках. Особливо це стосується 2015 року, коли проговорювалися різні варіації російської агресії, зокрема одна з яких називалася «дорога в Крим». Тоді держсекретар США Джон Керрі приїхав у Сочі, й із Путіним вони терміново залагодили цю ситуацію в обмін на те, що Україна не буде в НАТО та відмовиться від будь-яких наступальних дій зі звільнення Донбасу. 

Тепер Росія реалізує план Б, який, передусім, полягає в розбудові військової інфраструктури, зокрема штурмових дивізій та спецназу, довкола України і в Білорусі також. Але це спрямовано не тільки проти України, Росія по-серйозному готується до війни з НАТО. Тому формуватиметься перший стратегічний ешелон, який включатиме територію Білорусі, кордон з Україною та, відповідно, посилення в Криму військових угруповань проти східного флангу НАТО. Крім того, план Б включає поширення диверсійних акцій на всю територію України, а також деморалізацію нашої оборони на сході України через завдання великих втрат.

Розуміючи обмеження власних військових ресурсів, про що пише Бланк, на торішніх навчаннях росіяни якраз відпрацьовували стратегічну наступальну операцію — прорив флангу НАТО в одному чи іншому напрямку. На мою думку, вони планують дві операції. На навчаннях «Кавказ-2016» міністр оборони Сергій Шойгу відверто сказав: «Ми відпрацьовуємо наші операції на південно-східному напрямку — через Україну, Молдову, Румунію, далі — Балкани. А інший напрямок набагато легший, і він може стати другим Кримом. Це об’єднання території Росії з Калінінградською областю. Я переконаний, що Росія фактично за декілька годин може заблокувати країни Балтії, використавши тактику «зелених чоловічків».

Щодо розміщення натовських батальйонів у країнах Балтії, то це радше символічне стримування. Росіяни, зі свого боку, розраховують на реальне співвідношення сил. Що таке чотири батальйони проти десяти бригад збройних сил РФ? Звісно, росіяни не розраховують дійти до Берліна, як це було 1945 року. Якщо Росія реалізує ці операції, НАТО буде остаточно дискредитовано й зрештою розсиплеться. Таким чином росіяни завдадуть НАТО не стільки воєнну, як воєнно-політичну поразку. І це реально. А Путін, як відомо, звик усіх ставити перед фактом. 

З огляду на вищезгаданий аналіз американського експерта, Україні потрібно визнати, що перебуваємо в стані війни, ввести в дію план оборони країни і діяти відповідно.

Підготував Микола СІРУК, «День»

Газета: 
Рубрика: